Справа № 953/2259/25
н/п 1-кс/953/2189/25
"19" березня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025220000000243 від 07.03.2025 за ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, про арешт майна, -
встановив:
До Київського районного суду м. Харкова 18.03.2025 о 11.31 год. поштою надійшло вказане клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно наступного переліку: стільниковий телефон «Samsung» IMEI1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , в якому інстальовано сім-картка із стільниковим номером НОМЕР_3 ; спортивна сумка червоного кольору з написом «Helfer» Austria; кофта-худі з логотипом «Stone Island» з відірваними елементам на лівому рукаві; в'язана шапка зеленого кольору без написів; чорні спортивні штани з логотипом «Puma» на лівій штанині в районі кишені; жилет чорного кольору з логотипом «Nike» в районі грудей зліва, на застібці-блискавці, з білою стрічкою (смужкою) на нижній стягуючій тканевій утяжці; рюкзак чорного кольору з логотипом «Nb»; пошкодженний стільниковий телефон «Honor», чорного кольору, з розбитим екраном та корпусом; місцем зберігання арештованого майна визначити слідчий відділ Управління СБУ в Харківській області..
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що у період часу не пізніше 05.03.2025 громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та невстановлені на теперішній час особи дійшли змови на вчинення терористичного акту - вибуху (більш точні обставини виникнення змови в ході досудового слідства не встановлені) на території м. Харкова по вул. Єдності, буд. 171-В, з метою дестабілізації суспільно-політичної обстановки в Харківській області під час дії правового режиму воєнного стану, та розробили відповідний план дій.
11-12.03.2025 слідчим слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області, на підставі добровільної згоди власника та орендарів, проведено обшук за місцем фактичного місцезнаходження громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом чого виявлено та вилучено вказане в клопотанні майно.
За результатом проведення огляду виявлених та вилучених предметів у ході вказаного обшуку встановлено, що вони могли бути знаряддям або засобом вчинення кримінального правопорушення та на них можуть міститись відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування даного кримінального провадження.
12.03.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень -злочинів, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, після чого о 03 год. 07 хв. фактично затримано на підставі ст. 208 КПК України та п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України про що слідчим складено відповідний протокол затримання.
12.03.2025 виявлені та вилучені предмети у ході проведення вказаного обшуку, визнано речовими доказами у рамках даного кримінального провадження.
Вказані предмети, що були вилучені у ОСОБА_5 , в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання відповідають критеріям ст. 98 КПК України та можуть свідчити як про причетність, так і про невинуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Таким чином, на підставі вищезазначеного можна дійти висновку, що вказані предмети відповідають критеріям, зазначеним у ч. 3 ст. 170 КПК України.
Відповідно до вимог, визначених п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, обставина виявлення та вилучення вказаних предметів у ОСОБА_5 в ході проведення обшуку за місцем фактичного знаходження останнього за адресою: АДРЕСА_1 , а також його пояснення, надані в ході обшуку, є конкретним фактом, підтверджуючим його право власності на дане майно.
Зважаючи на викладене, на час досудового розслідування та судового провадження на вказаний предмет необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів та недопущення їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.
Сторона обвинувачення зазначає, незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі предметів, які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В судове засідання слідчий не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, причини неявки суду не повідомив, 19.03.2025 до канцелярії суду надійшла заява старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Харківській області ОСОБА_6 , в якій він просить розглянути клопотання про арешт майна без його участі, у зв'язку із значною робочою завантаженістю та проведенням невідкладних слідчих дій. Клопотання підтримує, просить його задовольнити (а.с. 74).
19.03.2025 до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_5 , в якій він просить розглянути клопотання про арешт майна без його участі. Проти клопотання заперечує (а.с. 73).
Неприбуття в судове засідання власника майна, прокурора, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Слідчим відділом УСБУ в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 22025220000000243 від 07.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України.
Згідно заяви ОСОБА_5 від 11.03.2025, ОСОБА_5 надає добровільну згоду на проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , фізичного та психологічного впливу з боку співробітників УСБУ не здійснювалось (а.с. 53).
11.03.2025 на підставі на підставі добровільної згоди ОСОБА_5 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 19.53 год. 11.03.2025 до 01.35 год. 12.03.2025, в ході якого, згідно протоколу обшуку від 11.03.2025, вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 45-52).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Відповідно до ч.1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Таким чином, в разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про проведення обшуку, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов'язок цієї особи звертатися з таким клопотанням саме в рамках конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв'язку із розслідуванням якого подається клопотання та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно, вилучене в ході проведення обшуку за вказаною в клопотанні адресою має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Стороною обвинувачення зазначено в клопотанні та доведено під час його розгляду наявність підстав вважати, що вказане майно має значення для досудового розслідування, та може бути доказом у даному кримінальному провадженні.
Стороною обвинувачення в межах розгляду заявленого клопотання доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні прокурора, доведено їх значення для встановлення обставин у вищевказаному кримінальному провадженні, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах, а тому клопотання про арешти майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів, підлягає задоволенню.
На виконання та у відповідності до положень ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 132; ст. ст. 170, 171, 173 КПК України, стороною обвинувачення доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні виправдовують на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотань.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, -
Ухвалив:
Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене 11.03.2025 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: стільниковий телефон «Samsung» IMEI1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , в якому інстальовано сім-картка із стільниковим номером НОМЕР_3 ; спортивна сумка червоного кольору з написом «Helfer» Austria; кофта-худі з логотипом «Stone Island» з відірваними елементам на лівому рукаві; в'язана шапка зеленого кольору без написів; чорні спортивні штани з логотипом «Puma» на лівій штанині в районі кишені; жилет чорного кольору з логотипом «Nike» в районі грудей зліва, на застібці-блискавці, з білою стрічкою (смужкою) на нижній стягуючій тканевій утяжці; рюкзак чорного кольору з логотипом «Nb»; пошкодженний стільниковий телефон «Honor», чорного кольору, з розбитим екраном та корпусом - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Місцем зберігання арештованого майна визначити - слідчий відділ УСБУ в Харківській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1