Справа № 2-а-9863/11 Головуючий у І інстанції - Малишенко Т.О.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
19 березня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Бужак Н.П., Собківа Я.М.,
при секретарі: Руденко Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 04 лютого 2025 року за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про стягнення та виплату щомісячної доплати як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, -
ОСОБА_1 звернувся до Славутицького міського суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, в якому просив:
- визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, щодо не нарахування та невиплати Позивачу щомісячної доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, у розмірі передбаченому ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області провести нарахування та виплату Позивачу щомісячної доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої ст. 22 Закону України від 23.12.2010 № 2857-VI «Про державний бюджет України на 2011 рік» починаючи з травня 2011 року з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів мінімальної заробітної плати.
Постановою Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року, зокрема зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області з 05.05.2011 року підвищити пенсію ОСОБА_1 на одну мінімальну заробітну плату, встановлену законом, відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ та виплачувати в обрахованому розмірі, з урахуванням фактично проведених виплат.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області - залишено без задоволення.
Постанову Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року - залишено без змін.
23 травня 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій Заявник просив замінити сторону Боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року у справі № 2-а-9863/11/1023 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області про стягнення та виплату щомісячної доплати як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, з Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області (код ЄДРПОУ 22203152) на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548).
Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 02 червня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Замінено сторону Боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання постанови у справі № 2-а-9863/11/1023 за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області про стягнення та виплату щомісячної доплати як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, з Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області (код ЄДРПОУ 22203152) на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548), вулиця Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500).
05 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Славутицького міського суду Київської області із заявою в порядку статті 382 КАС України, в якій просив встановити судовий контроль за виконанням судового рішення - постанови Славутицького міського суду Київської області у справі № 2-а-9863/11 від 12 грудня 2011 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання вказаного судового рішення.
Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 27 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено судовий контроль за виконанням постанови Славутицького міського суду Київської області від 12.12.2011 у справі № 2-а-9863/11.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області надати в місячний термін з дня отримання даної ухвали Славутицькому міському суду Київської області Звіт про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 12.12.2011 у справі № 2-а-9863/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про стягнення та виплату щомісячної доплати як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
28.12.2023 року до Славутицького міського суду Київської області від Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області подано Звіт про виконання судового рішення - постанови Славутицького міського суду Київської області у справі № 2-а-9863/11 від 12 грудня 2011 року, який датований 19.12.2023 за № 1000-0905-7/197824.
Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 10 січня 2024 року відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Київській області у прийнятті Звіту від 19.12.2023 про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області у справі № 2-а-9863/11 від 12 грудня 2011 року
Встановлено судовий контроль за виконанням постанови Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року у справі № 2-а-9863/11.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області надати в місячний термін з дня отримання даної ухвали Славутицькому міському суду Київської області новий Звіт про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року у справі № 2-а-9863/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Славутичі Київської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про стягнення та виплату щомісячної доплати як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області залишено без задоволення.
Ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 10 січня 2024 року залишено без змін.
18 квітня 2024 року через систему «Електронний суд» від ГУ ПФУ у Київській області надійшли доповнення до Звіту про виконання рішення Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року у справі № 2-а-9863/11.
21 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Славутицького міського суду Київської області із заявою про вжиття заходів щодо усунення причин порушення.
Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 31 липня 2024 року прийнято Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, про виконання рішення Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року у справі № 2-а-9863/11.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу - відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 31 липня 2024 року скасовано та прийнято нову постанову, якою встановлено судовий контроль за виконанням рішення Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року у справі № 2-а-9863/11.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, вулиця Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500) подати до Славутицького міського суду Київської області Звіт про виконання рішення Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року у справі № 2-а-9863/11 в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної постанови.
06 листопада 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області до Славутицького міського суду Київської області надійшов Звіт про виконання рішення.
Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 10 грудня 2024 року відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Київській області у прийнятті Звіту від 06 листопада 2024 року про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області у справі № 2-а-9863/11 від 12 грудня 2011 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області надати в місячний термін з дня отримання даної ухвали Славутицькому міському суду Київської області новий Звіт про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року у справі № 2-а-9863/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про стягнення та виплату щомісячної доплати як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
07 січня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області до Славутицького міського суду Київської області надійшов Звіт про виконання рішення у справі № 2-а-9863/11 від 12 грудня 2011 року.
23.01.2025 року до Славутицького міського суду Київської області Позивачем подано Заяву про невідповідність Звіту.
Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 04 лютого 2025 року прийнято Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про виконання рішення Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року у справі № 2-а-9863/11.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу - відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалите нове судове рішення, яким встановити судовий контроль за виконанням постанови Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року у справі № 2-а-9863/11.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Зазначено, що Відповідачем добровільно не виконано вищезазначене рішення в межах наданих законодавством повноважень.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Приймаючи Звіт Відповідача про виконання рішення Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року у справі № 2-а-9863/11 суд першої інстанції виходив з того, що специфіка категорії справ, до якої належить розглядувана справа, полягає у залежності проведення виплат від бюджетних асигнувань на відповідні цілі з Державного бюджету України. В даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України не є розпорядником бюджетних коштів.
Отже, виділення коштів із державного бюджету на фінансування бюджетної програми не залежить від окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і виконання ним дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав.
Наведені обставини свідчать, що Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області вчинило передбачені законодавством необхідні дії для виконання рішення суду.
На момент розгляду Заяви та Звіту, судом першої інстанції не встановлено свідомого невжиття Відповідачем залежних від нього заходів з метою не виконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав Позивача.
Таким чином, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було здійснено конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення № 2-а-9863/11/1023 від 12 грудня 2011 року а також надано до суду актуальні докази вчинення дій, спрямованих на виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку щодо відсутності підстав для накладення на керівника штрафу.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції вважав за необхідне прийняти Звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання рішення Славутицького міського суду Київської області № 2-а-9863/11/1023 від 12 грудня 2011 року.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 2 та 3статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень регульовано статтями 382 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено ст. 382 КАС України, за приписами частини першої якої суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-Позивача.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання Відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання Відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Як вже було зазначено раніше, постановою Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року, зокрема зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області з 05.05.2011 року підвищити пенсію ОСОБА_1 на одну мінімальну заробітну плату, встановлену законом, відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ та виплачувати в обрахованому розмірі, з урахуванням фактично проведених виплат.
Відповідачем до суду першої інстанції було подано Звіт про виконання рішення у справі № 2-а-9863/11 від 12 грудня 2011 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні у Київській області та отримуєте пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно рішення суду по справі № 2-а-9863/11 від 12 грудня 2011 року, яким зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Славутичі Київської області з 05.05.2011 підвищити пенсію ОСОБА_1 на одну мінімальну заробітну плату, встановлену законом, відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплачувати в обрахованому розмірі з урахуванням фактично проведених виплат, було проведено після надходження до управління постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 21.03.2012 для виконання, винесену на підставі Виконавчого листа № 2-а-9863/11 від 12.03.2012, що видав Славутицький міський суд Київської області (вх. № 1072/4 від 11.04.2012).
Сума коштів, нарахованих на виконання постанови по справі № 2-а-9863/11 за період з 05.05.2011 по 22.07.2011 становить 2464,00 грн.
Щодо подальшої виплати пенсії (з 23.07.2011) з урахуванням підвищення на виконання рішення суду по справі № 2-а-9863/11 Відповідачем повідомлено наступне.
14 червня 2011 року Верховною Радою України було прийнято Закон України № 3491-VІ «Про внесення змін до Державного бюджету України на 2011 рік» (набрав чинності 19.06.2011), яким встановлено, зокрема, що норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосовуються у порядку та у розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Тобто визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевага надається тій з них, що прийнята пізніше. В даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14.06.2011 № 3491-VІ.
23.07.2011 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» згідно з якою, зокрема, щомісячна доплата до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіологічного контролю повинна виплачуватись у розмірі 5,20 грн.
Враховуючи зазначене, подальша виплата пенсії по постановам суду згідно ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» провадилась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745, яка була прийнята на виконання Закону № 3491-VІ від 18.06.2011.
Кошти на виплату пенсій громадянам були закладені до державного бюджету відповідно до Постанови № 745 від 06.07.2011. Тобто визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 у справі № 1-11 п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).
Постановою «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 23.11.2011 № 1210 було затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Порядком, зокрема, встановлено розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, що належить до різних категорій. Постанова набрала чинності 01.01.2012.
Законом України від 22.12.2011 № 4282-VI «Про Державний бюджет України на 2012 рік» установлено, що в 2012 році норми статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 54 Закону № 796-ХІІ та статей 14, 22 Закону № 2262-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
З метою здійснення у 2012 році заходів щодо поетапного до 2015 року підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 28.12.2011 № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення».
Пунктом 4 Перехідних положень Закону України від 06.12.2012 № 5515-VI «Про Державний бюджет України на 2013 рік», зокрема встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону № 796-ХІІ, статей 14,22,37 та 43 Закону № 2262- ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік. Вказана норма неконституційною не визнавалася та її дія у 2013 році не зупинялася.
Законом України від 31.07.2014 № 1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» розділ Прикінцеві положення Закону № 719-VII доповнено п. 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону № 796-ХІІ, статей 14, 22, 37 та 43 Закону № 2262-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.
На виконання вимог вищезазначеного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності з 23 липня 2011 року.
Враховуючи зазначене, подальша виплата підвищення пенсії по постанові суду, згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» провадилась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745, яка була прийнята на виконання Закону № 3491-VI від 18.06.2011.
Також, Відповідачем повідомлено, що Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» та особливості їх виконання.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.
Згідно ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до «прикінцевих та перехідних положень», цей Закон набрав чинності з 01 січня 2013 року.
Кабінет Міністрів України зобов'язано підготувати та подати до Верховної Ради України до 01 січня 2014 року пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону.
З метою реалізації пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 440 «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою» від 03 вересня 2014 року (далі - Порядок № 440).
Згідно з п. 20 Порядку № 440 погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Отже, враховуючи вищевикладене, рішення, якими зобов'язано Боржника здійснити нарахування (перерахунок тощо) та/ або виплатити кошти, які видані або ухвалені до 01 січня 2013 року, подаються заявником до органу державної виконавчої служби відповідно до пункту 3 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку № 440.
Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а виплати коштів по перерахункам за рішенням суду проводяться після надходження цільових коштів, призначених для їх фінансування.
Відповідно до пунктів 20, 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
Отже, виділення коштів із державного бюджету на фінансування бюджетної програми не залежить від окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і виконання ним дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав.
Головним управлінням вчинено всі можливі дії для виконання рішення суду, яке виконано таким чином з незалежних від Відповідача підстав, оскільки відсутня фінансова можливість здійснити виплату.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 08 вересня 2023 року у справі № 640/21223/20, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
З огляду на вказане, Верховним Судом вказано, що дії Відповідача у цій справі не свідчать про наявність протиправної з його боку бездіяльності чи про ухилення від виконання у повному обсязі рішення суду, оскільки у межах своїх повноважень Боржник вчинив необхідні дії для виконання судового рішення, а невиконання рішення суду в частині виплати недоплаченої заробітної плати зумовлено обставинами виконання судових рішень в межах передбачених на відповідний період асигнувань.
Таким чином, враховуючи те, що Позивач не довів наявності обставин, які б свідчили про фактичне невиконання Боржником судового рішення та/або стверджували про намір щодо ухилення від виконання рішення суду, або ж вказували на наявність реальної загрози його невиконання, Верховний Суд дійшов висновку, що обґрунтовані підстави для встановлення судового контролю шляхом зобов'язання Відповідача подати звіт про виконання рішення суду у цій справі відсутні.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів у даній адміністративній справі погоджується з висновком суду першої інстанції, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідно фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для прийняття Звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання рішення Славутицького міського суду Київської області № 2-а-9863/11/1023 від 12 грудня 2011 року, з чим погоджується і колегія суддів.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про прийняття Звіту про виконання судового рішення - без змін.
Частиною 2 статті 328 КАС України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані касаційні скарги після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини 2 ст. 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Пунктами 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 КАС України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Таким чином, зазначеними вище нормами КАС України не передбачено можливість оскарження у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про роз'яснення судового рішення та встановлення судового контролю за виконанням судового рішення після перегляду її в апеляційному порядку.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 322, 325, 328, 329, 331, 382, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 04 лютого 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Я.М. Собків
Повний текст складено 19.03.2025 року.