Справа № 620/546/23 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.
17 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
При секретарі: Долинській Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнання протиправною бездіяльність відповідача, що полягає в не нарахуванні та невиплаті в повному розмірі додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн на місяць, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 до 30.09.2022;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 100 000,00 грн на місяць, за період з 24.02.2022 по 18.08.2022 та з 20.08.2022 по 30.09.2022, з урахуванням раніше виплачених сум цієї винагороди.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивач в період, з 24.02.2022 до 30.09.2022, приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) в першому ешелоні оборони у складі оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Об'єднаних Сил у східній частині Донецького операційного району, відтак вказане на його думку, дає право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.03.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023, у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Однак, постановою Верховного Суду від 08.05.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року у справі № 620/546/23 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Направляючи справу на новий розгляд, для вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачеві додаткової винагороди у розмірі 100000 грн на місяць, яка передбачена Постановою № 168, за період з 24 лютого 2022 року до 30 вересня 2022 року потрібно з'ясувати чи охоплювалися завдання, які виконував позивач як військовослужбовець (перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), визначенню «безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях , яке закріплене у пункті 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298, а також [в цілому] у пункті 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (зважаючи на дати їх видання і застосування).
Під час нового розгляду, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
На думку скаржника, не зважаючи на те, що місцем дислокації позивача з 26.02.2022 по 26.04.2022 був визначений ЗКП (запасний командний пункт) Константинівка; з 27.04.2022 по 13.05.2022 - ПКП Добропілля; з 14.05.2022 по 31.05.2022 - ЗКП Булахівка; з 01.06.2022 по 30.06.2022 - Константинівський парк; з 01.07.2022 по 30.09.2022- ПКП Добропілля, у період з 26.02.2022 по 28.02.2022 та з квітня по вересень 2022 року позивачу здійснювалася виплата щомісячної додаткової винагороди лише у розмірі 30 000,00 грн.
Однак, враховуючи, що у спірний період в складі ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »/«Соледар» позивач брав безпосередню участь у бойових діях/забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів, відтак позивач за період часу з 26.02.2022 по 30.09.2022 має право на додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
У додаткових поясненнях позивачем вказано про те, що оскільки відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що довідки № 387/ОТУ від 05.07.2022, № 784/ОТУ від 05.07.2022, № 581/ОТУ від 01.08.2022, № 869/ОТУ від 01.09.2022, № 1118/ОТУ від 01.10.2022, довідками військової частини НОМЕР_2 ІІІ № 979/ОТУП від 01.06.2022, № 215/ОТУ від 01.07.2022, на підставі яких позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду, втратили чинність, а тому суд першої інстанції безпідставно не прийняв їх як докази.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про те, що в н.п. Костянтинівка, н.п. Добропілля та АДРЕСА_1 ніяких бойових дій в спірний період на цих територіях не відбувалось, оскільки в журналі бойових дій фіксуються всі події пов'язані з обстрілами, переміщенням противника, втрати своїх військ, та військ противника.
Оскільки підставою для видання наказу командира щодо виплати додаткової винагороди відрядженому військовослужбовцю є довідка керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), в даному випадку ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »/ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » листа від 11.11.2022 №398/ОТУ довідки ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 01.06.2022 №979/ОТУП, від 01.07.2022 №215/ОТУ, від 05.07.2022 №387/ОТУ, від 05.07.2022 №784/ОТУ, від 01.08.2022 №581/ОТУ, від 01.09.2022 №869/ОТУ, від 01.10.2022 №1131/ОТУ, від 01.10.2022 №1118/ОТУ є недійсними в частині внесення змін у зв'язку з виправленням технічних помилок, тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .
Станом на час введення воєнного стану в Україні позивач перебував у відрядженні в складі сил та засобів оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а 11.06.2022 у зв'язку з реформуванням ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » прибув до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (далі - ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »).
30 вересня 2022 року позивач вибув зі складу ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до місця постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 .
У той же час, солдат ОСОБА_1 в період з 24 лютого 2022 року по 31 серпня (включно) 2022 року перебував:
- з 24 лютого 2022 року по 25 лютого 2022 року в ОКП Северодонецьк (відповідно до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 11.11.22 № 1515/ОТУ виконував бойове (спеціальне) завдання в складі підрозділу першого ешелону оборони в м. Севердонецьк Луганської області). Місце виконання бойових завдань зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 28.02.2022 №465/отуп. Здійснено виплату додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку, на місяць (з урахуванням щомісячних в розрахунку на місяць 30000 гривень) за вказаний період у розмірі 5357,14 + 5000 = 10357,14 грн, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2022 №597;
- з 26 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року в ЗКП Константинівка (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 28.02.2022 №465/отуп;
- з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року в ЗКП Константинівка (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 31.03.2022 №504/отуп;
- з 01 квітня 2022 року по 26 квітня 2022 року в ЗКП Константинівка (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 30.04.2022 №530/отуп;
- з 27 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року в ПКП Добропілля (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 30.04.2022 №530/отуп;
- з 01 травня 2022 року по 13 травня 2022 року в ПКП Добропілля (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 18.07.2022 №208;
- з 14 травня 2022 року по 31 травня 2022 року в ЗКП Булахівка (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 18.07.2022 №208;
Надалі, у період з 01 червня 2022 року по 30 вересня 2022 року позивач перебував:
- з 01 червня 2022 року по 30 червня 2022 року в Константинівка парк (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 »). Місце виконання завдань зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 21.07.2022 №210;
- з 01 липня 2022 року по 31 липня 2022 року в ПКП Добропілля (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 »). Місце виконання завдань зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 26.08.2022 №253;
- з 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року в ПКП Добропілля (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 »). Місце виконання завдань зазначено в рапорті командира зведеної роти охорони військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_3 від 29.09.2022 №310;
- з 01 вересня 2022 року по 30 вересня 2022 року в ПКП Добропілля (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 »). Місце виконання завдань зазначено в рапорті командира зведеної роти охорони військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_3 від 10.10.2022 №350.
При цьому, НОМЕР_3 окремий батальйон охорони і обслуговування (військова частина НОМЕР_1 ) є підрозділом забезпечення службової/бойової діяльності, тобто зведена рота охорони військової частини НОМЕР_1 (про яку йдеться в рапортах майора ОСОБА_2 та капітана ОСОБА_3 , що є додатками до позовної заяви) здійснювала організацію та забезпечення повсякденної діяльності ОКП ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (з 10.06.2022 - ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », витяг із наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 10.06.2022 №126).
Згідно з поясненнями командира роти охорони капітана ОСОБА_3 від 17.10.2022, відповідно до наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 25.01.2022 №38 «Про організацію охорони та оборони, розміщення, повсякденної діяльності зведеної роти охорони від військової частини НОМЕР_1 на основному командному пункті ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », метою зведеної роти ОКП ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було поставлено: організація охорони та оборони ОКП ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; організація повсякденної діяльності ОКП ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; забезпечення доброякісним та своєчасним харчуванням особового складу ОКП ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; забезпечення ПММ та спеціальними рідинами; забезпечення речовим майном та майном КЕС; організація медичного забезпечення; забезпечення постійної готовності автомобільної та бронетехніки та особового складу для виконання завдань ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
У зв'язку із невиплатою відповідачем з 24.02.2022 по вересень 2022 року додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у спірні періоди, а саме бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу, а також довідок про особисте та безпосереднє виконання заявником бойових завдань та участі у бойових діях, як то передбачене пунктом 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022р. №912/а/29 матеріали справи не містять, тому підстави для задоволення позовних вимог - відмовити.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У силу вимог частин першої-третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У свою чергу, пунктом 2 Указу Президента України від 24.02.2022 №53/2022 постановлено Кабінету Міністрів України в одноденний строк затвердити план заходів, передбачивши, зокрема забезпечення з 1 березня 2022 року підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України на 30 відсотків та доведення до 20 відсотків від початку 2022 року підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та Національної гвардії України.
На виконання вказаного Указу 28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Інших постанов щодо зміни складових грошового забезпечення позивача, Кабінетом Міністрів України не приймалось.
У свою чергу, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
У постанові від 22.11.2023 у справі № 520/690/23 Верховний Суд констатував, що текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови № 168 має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав.
Згодом цей пункт Постанови № 168 був змінений згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 217, від 22 березня 2022 року № 350, від 01 квітня 2022 року № 400, від 01 липня 2022 року № 754, від 07 липня 2022 року № 793.
Зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 (яка, згідно з пунктом 2, набирає чинності з дня її опублікування [19 липня 2022 року] та застосовується з 24 лютого 2022 року) у пункті 1 [Постанови № 168]:
« 1) в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»;
2) доповнено пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.» ;
2. Абзац шостий пункту 2 після слів «під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану» замінено словами «у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів».
3. Доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Згідно із пункту 2-1 Постанови № 168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
За правилами пункту 3 Постанови № 168 доручено Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
Колегія суддів звертає увагу на рішення Верховного суду від 06 квітня 2023 року у зразковій справі №260/3564/22 згідно якого встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення певним категоріям осіб, зокрема поліцейським, яку держава взяла на себе обов'язок виплачувати їм на період дії воєнного стану в Україні.
З огляду на вказане вбачається, що з 24 лютого 2022 року у військовослужбовців Збройних Сил виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно. У тих співробітників, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У той же час, підставою для виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168, є саме наказ командира, якому передує документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, яким є зокрема, один з таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтового журналу) або журнал ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);
- рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням, військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Для врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, Міністр оборони України видав, зокрема, Окреме доручення від 25 березня 2022 року № 248/1298, Окреме доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (доведено до відома кожної окремої військової частини (установи) телеграмами).
За пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 (яке діяло до 01 червня 2022 року) під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно- розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Згідно з пунктом 2 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року № 248/1298 на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:
100 000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);
30 000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби).
За пунктом 3 Окремого доручення від 25 березня 2022 року № 248/1298 райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Згідно з пунктом 4 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року №248/1298 командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми.
Пунктом 5 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року №248/1298 передбачено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Згідно з пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29 14 (яке, згідно з пунктом 14, має застосовуватися з 01 червня 2022 року (крім абзацу третього пункту 1, абзацу четвертого пункту 7 та підпункту 9.11 пункту 9 (в частині виплати додаткової винагороди військовослужбовцям за час проходження підготовки (навчання) за кордоном щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) цього доручення, які застосовуються з 24 лютого 2022 року) під терміном «безпосередня участь Військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; .
У пункті 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року №912/з/29 зазначено: «Райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Генеральному штабу Збройних Сил України довести до військ затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України перелік органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право видавати довідки про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців за формою, наведеною в додатку № 4 до цього доручення».
Отже, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини.
Як свідчать матеріали справи, у складі військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) позивач не міг виконувати бойових завдань на кшталт тих, які передбачені в абзаці третьому пункту 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29.
Однак, протягом спірного періоду позивач перебував на території ведення бойових дій (Донецька область) у складі ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » / « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме в період, з 24 лютого 2022 року по 31 серпня (включно) 2022 року, ОСОБА_1 перебував:
- з 24 по 25 лютого 2022 року в ОКП Севердонецьк (відповідно до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 11.11.2022 № 1515/ОТУ виконував бойове (спеціальне) завдання в складі підрозділу першого ешелону оборони в м. Севердонецьк Луганської області). Місце виконання бойових завдань зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 28.02.2022 №465/отуп. Здійснено виплату додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень пропорційно в розрахунку, на місяць (з урахуванням щомісячних в розрахунку на місяць 30000 гривень) за вказаний період у розмірі 5357,14 + 5000 = 10357,14 грн, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 18.11.2022 №597 та не заперечується позивачем. Виплата 5000 грн здійснена у вересні 2022 року;
- з 26 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року в ЗКП Константинівка (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 28.02.2022 №465/отуп;
- з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року в ЗКП Константинівка (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 31.03.2022 №504/отуп;
- з 01 квітня 2022 року по 26 квітня 2022 року в ЗКП Константинівка (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 30.04.2022 №530/отуп;
- з 27 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року в ПКП Добропілля (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 30.04.2022 №530/отуп;
- з 01 травня 2022 року по 13 травня 2022 року в ПКП Добропілля (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 18.07.2022 №208;
- з 14 травня 2022 року по 31 травня 2022 року в ЗКП Булахівка (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 », позивач не виконував бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями). Місце виконання завдань, зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 18.07.2022 №208;
- з 01 червня 2022 року по 30 червня 2022 року в Константинівка парк (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 »). Місце виконання завдань зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 21.07.2022 №210;
- з 01 липня по 31 липня 2022 року в ПКП Добропілля (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 »). Місце виконання завдань зазначено в рапорті заступника командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 26.08.2022 №253;
- з 01 серпня по 31 серпня 2022 року в ПКП Добропілля (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 »). Місце виконання завдань зазначено в рапорті командира зведеної роти охорони військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_3 від 29.09.2022 №310;
- з 01 вересня по 30 вересня 2022 року в ПКП Добропілля (даний пункт не входив до першого ешелону оборони на лінії бойового зіткнення та перебування в ньому не включалося до довідки оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 »). Місце виконання завдань зазначено в рапорті командира зведеної роти охорони військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_3 від 10.10.2022 №350.
У відповідності до довідки військової частини №226 від 16.02.2023 слідує, що позивач отримував додаткову винагороду із розрахунку 70000 грн за період з 24.02.2022 по 25.02.2022 у сумі 5357,14 грн та йому здійснювалась виплата щомісячної додаткової винагороди за період, з 26.02.2022 по 28.02.2022 та за квітень -вересень 2022 рік у розмірі 30 000,00 грн.
Верховний суд у постанові від 08.05.2024 у даній справі зауважив, що для вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачеві додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн на місяць, яка передбачена Постановою № 168, за період з 24 лютого 2022 року до 30 вересня 2022 року потрібно з'ясувати чи охоплювалися завдання, які виконував він як військовослужбовець (перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), визначенню «безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях , яке закріплене у пункті НОМЕР_4 Окремого доручення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року №248/1298, а також [в цілому] у пункті 1 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (зважаючи на дати їх видання і застосування).
У даному випадку, позиція позивача зводиться до того, що дійсно перебував в АДРЕСА_3 , де знаходився тимчасовий склад ПММ, звідки паливо та паливно-мастильні матеріали поставлялись підрозділам ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », згодом ОТУ «Соледар» до міст Лисичанськ, Сєвєродонецьк, Бахмут шляхом їх перевантаження, перевезення військовим вантажним автотранспортом, супроводженням та охороною, в чому був задіяний та приймав безпосередню участь позивач.
Також, як зазначає позивач, в н.п. Добропілля знаходився тимчасовий продовольчий склад, звідки проводилось забезпечення (постачання) продуктами харчування особового складу ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - звідки позивач разом з іншими військовослужбовцями здійснювали та супроводжували поставки таких продуктів до підрозділів. В н.п. Булахівці знаходився тимчасовий склад з забезпечення речовим майном та майном КЕС, склад медичного забезпечення підрозділів лікувально- профілактичними, санітарно-гігієнічними засобами та евакуаційним приладдям, що першочергово та в найкоротші строки доставлялось позивачем та побратимами до підрозділів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »/«Соледар» для забезпечення постійної готовності автомобільної та бронетехніки та особового складу для виконання завдань підрозділів ОТУ на лінії зіткнення.
На думку скаржника, матеріали справи містять рапорти прямих начальників позивача (заступника командира військової частини НОМЕР_1 № 465/ОТУП від 28.02.2022, № 504/ОТУП від 31.03.2022, № 530/ОТУП від 30.04.2022, № 610/ОТУП від 31.05.2022, № 05/ОТУ від 30.06.2022 та командира зведеної роти охорони військової частини НОМЕР_1 № 72/ОТУ від 31.07.2022, № 146/ОТУ від 31.08.2022, № 190/ОТУ від 30.09.2022 та пояснення ОСОБА_3 ) про те, що спірний період в складі ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »/« ІНФОРМАЦІЯ_2 » він брав безпосередню участь у бойових діях/забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів, зокрема виконував обов'язки військової служби щодо забезпечення діяльності зазначених ОТУ (здійснення охорони, забезпечення харчуванням, ПММ, речовим майном, тощо), знаходячись в районах ведення бойових дій.
У свою чергу, у поясненнях від 17.10.2022 командир роти охорони капітан ОСОБА_3 зазначив, що відповідно до наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 25.01.2022 №38 «Про організацію охорони та оборони, розміщення, повсякденної діяльності зведеної роти охорони від військової частини НОМЕР_1 на основному командному пункті ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », метою зведеної роти ОКП ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було: організація охорони та оборони ОКП ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; організація повсякденної діяльності ОКП ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; забезпечення доброякісним та своєчасним харчуванням особового складу ОКП ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; забезпечення ПММ та спеціальними рідинами; забезпечення речовим майном та майном КЕС; організація медичного забезпечення; забезпечення постійної готовності автомобільної та бронетехніки та особового складу для виконання завдань ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Втім, як слушно зауважив Верховний Суду даній справі, письмові пояснення командира роти охорони капітана ОСОБА_3 від 17 жовтня 2022 року, не можуть бути належним і достовірним доказом у розумінні статей 73, 74 КАС України щодо неучасті позивача у бойових діях та/або невиконання бойових (спеціальних) завдань у період з 24 лютого 2022 року по 30 вересня 2022 року.
Варто зауважити, що відповідальність перед державою за бойову та мобілізаційну готовність військової частини несе саме командир (начальник) цієї частини (пункт 58 розділу 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХIV).
Окрім того, пункт 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29 передбачає, що райони ведення бойових дій визначає відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувач Збройних Сил України; склад угруповань військ (Сил оборони держави) визначає Головнокомандувач Збройних Сил України або начальник Генерального штабу Збройних Сил України.
Подібні норми містяться в пункті 3 Окремого доручення від 25 березня 2022 року № 248/1298 (діяло до 01 червня 2022 року).
Так, з архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України слідує, що з перевіреного журналу бойових дій ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за періоди з 01.03.2022 по 10.06.2022 та з 11.06.2022 по 30.09.2022 відповідно н.п. Костянтинівка, н.п. Добропілля, н.п. Булахівка не значиться, рапорти командирів підрозділів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та «Соледар» про участь військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойових (спеціальних) завдань за запитуваний період на зберігання не надходили.
Слід зауважити, що додані позивачем до позову довідки ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 01.06.2022 №979/ОТУП, від 01.07.2022 №215/ОТУ, від 05.07.2022 №387/ОТУ, від 05.07.2022 №784/ОТУ, від 01.08.2022 №581/ОТУ, від 01.09.2022 №869/ОТУ, від 01.10.2022 №1131/ОТУ, від 01.10.2022 №1118/ОТУ є недійсними в частині внесення змін у зв'язку з виправленням технічних помилок при складанні нових довідок згідно листа ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 11.11.2022 №398/ОТУ.
Як вказує апелянт, ці довідки та оновлені довідки про безпосередню участь у бойових діях, мають одні і ті ж підстави видання (про що в них безпосередньо зазначено), а саме: одні і ті ж бойові накази, журнали бойових дій, бойові розпорядження Головнокомандувача ЗСУ, підсумкові бойові донесення.
У той же час, колегія суддів зазначає, що відсутність в окремому дорученні від 23.06.2022 №912/а/29 порядку внесення змін до довідок, що підтверджують безпосередню участь відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, або порядку їх скасування чи визнання недійсними не дають суду підстав для неприйняття саме виправлених довідок.
Відтак, надані відповідачем виправлені довідки належним чином завірені; за змістом відповідають нормам чинного законодавства; мають печатки та підписи уповноважених осіб та приведені у відповідність до чинного законодавства з урахуванням внесених змін у тлумачення безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів.
Оцінюючи наявність підстав для виплати позивачеві додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн на місяць, слід зазначити, що кваліфікуючими умовами для набуття права на отримання додаткової винагороди згідно Постанови №168 у підвищеному до 100 000,00 грн розмірі незмінно було визначено знаходження військовослужбовців на лінії бойового зіткнення, тобто безпосередня участь у вогневих сутичках з ворогом або знаходження під вогнем ворога.
У даному випадку, чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство містить однакові по суті правила підтвердження особистої та безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а саме вказівки на те, щодо переліку таких документів належать: 1) бойовий наказ (бойове розпорядження); 2) журнал бойових дій, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення, постова відомість; 3) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Отже, лише рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, за умови одночасної наявності, як бойового наказу (бойового розпорядження), так і відповідних записів у журналі ведення бойових дій про факт ведення бойових дій на виконання бойового наказу (бойового розпорядження) у розумінні статей 72-76 КАС України є належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом особистої та безпосередньої участі конкретного військовослужбовця у бойових діях (але за виключенням випадку існування спору стосовно предмету та змісту бойового завдання, або стосовно предмету та змісту бойової дії, або стосовно місця територіальної дислокації військового підрозділу).
При цьому, лише підтверджена сукупністю документів, а саме: бойовим наказом (бойовим розпорядженням), записами у журналі ведення бойових дій (аналогічного за правовою природою документу), рапортом командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або заходах, спричиняють виникнення у конкретного військовослужбовця права на отримання додаткової винагороди у порядку Постанови №168 у підвищеному до 100000,00 грн розмірі.
Однак, як вірно відзначено судом першої інстанції, доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у спірні періоди, а саме: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу матеріали справи не містять.
Довідок про особисте та безпосереднє виконання заявником бойових завдань та участі у бойових діях, як то передбачене пунктом 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/а/29 матеріали справи також не містять.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційних скарг не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко