19 березня 2025 року м. Рівне №460/3438/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06 лютого 2025 року №17 в частині його призову на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ; визнання протиправним та скасування наказу (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_1 від 05 лютого 2025 року №37 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 25.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у строки, визначені статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що є студентом денної форми навчання, здобуття освіти не порушує послідовності, тому 04.02.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про продовження відстрочки. Однак, в цей же день його направлено на проходження військово-лікарської комісії, а на наступний день - протиправно мобілізовано до Військової частини НОМЕР_1 . За наведених обставин, позивач вважає, що він підлягає виключенню зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , оскільки наказ командира про його зарахування до списків особового складу був виданий внаслідок прийняття протиправного наказу про його мобілізацію. Просить позов задовольнити повністю.
ІНФОРМАЦІЯ_2 подав відзив на позовну заяву, за змістом якого вказує, що позивач останній раз навчався у 1998 році, весь час до 2024 року потреба в освіті не виникала, а лише з початком російської агресії, коли стало питання призову під час мобілізації, та зокрема право на відстрочку, яке закріплене у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивач вирішив здобути освіту. З цього ясно вбачається, що таким чином він хотів уникнути призову на військову службу під час мобілізації. Наголошує, що здобуття освіти це право громадянина, а захист Вітчизни це обов'язок. азначає, що скасування наказу від 06.02.2025 №17 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову позивача по мобілізації до в/ч НОМЕР_1 є скасуванням індивідуального акта, а після його реалізації виникли нові правовідносини. При цьому, у підставах для звільнення з військової служби, немає такої підстави як навчання, а отже відсутні підстави для зобов'язання військової частини НОМЕР_1 вчинити певні дії. У задоволенні позову просить відмовити повністю.
13.03.2025 від позивача надійшла заява про долучення додаткових доказів, у якій також просив розгляд справи провести за відсутності відповіді на відзив.
Від Військової частини НОМЕР_1 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надходив.
В силу вимог частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідженням письмових доказів, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , 20.06.1998 закінчив Крилівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Корецького району Рівненської області.
Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО №209981, що сформована в системі 23.08.2024, на підставі наказу про зарахування від 19.08.2024 №18-С, позивач навчається з 01.09.2024 в Приватному вищому навчальному закладі «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж» за ступенем фаховий молодший бакалавр, денна форма здобуття освіти. Дата завершення здобуття освіти 30.06.2027. Вказано, що на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовність, визначену частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».
Зазначене також підтверджується довідкою навчального закладу від 29.01.2025 №13.
В матеріалах справи наявна відомість видачі довідок про відстрочку на підставі протоколу №96 від 13.09.2024, згідно з якою ОСОБА_1 30.10.2024 отримав довідку про відстрочку на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За даними військово-облікового документу Резерв+, сформованого станом на 12.11.2024 (дата уточнення даних 04.09.2024), позивач перебував на обліку як військовозобов'язаний, мав відстрочку дійсну до 07.02.2025 на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем, 04.02.2025 ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою написання заяви про надання відстрочки у зв'язку з навчанням на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; того ж дня направлений на проходження військово-лікарської комісії та визнаний придатним до військової служби.
За даними військово-облікового документу Резерв+, сформованого станом на 06.02.2025 (дата уточнення даних 04.02.2025), відсутні відомості про надану ОСОБА_1 відстрочку.
05.02.2025 ОСОБА_1 включений до поіменного списку від 05.02.2025 №01-5/578 військовозобов'язаних, які призвані ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) і відправлені у складі команди « НОМЕР_1 ».
Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06.02.2025 №17, на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022, ОСОБА_1 05.02.2025 призвано на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , що також підтверджується записами у військовому квитку серії НОМЕР_3 .
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.02.2025 №37, ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта навчального взводу роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, з 05.02.2025 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
08.02.2025 позивач звернувся з рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 , у якому просив звільнити від проходження військової служби у зв'язку з тим що на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу, призов вважає незаконним. Долучено підтверджуючі документи про навчання.
12.02.2025 командиром військової частини НОМЕР_1 залишено вказаний рапорт без задоволення.
Не погоджуючись з діями відповідачів щодо призову на військову службу під час мобілізації та про зарахування до списків особового складу військової частини, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан. Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №740/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025 - строк дії воєнного стану в Україні продовжено, зокрема з 05 години 30 хвилин 10.11.2024 строком на 90 діб та з 05 години 30 хвилин 08.02.2025 строком на 90 діб.
Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України. Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента №342/2022 від 17.05.2022, №574/2022 від 12.08.2022, №758/2022 від 07.11.2022, №59/2023 від 06.02.2023, №255/2023 від 01.05.2023, №452/2023 від 26.07.2023, №735/2023 від 06.11.2023, №50/2024 від 05.02.2024, №272/2024 від 06.05.2024, №470/2024 від 23.07.2024, №741/2024 від 28.10.2024, №27/2025 від 14.01.2025 - строк проведення загальної мобілізації продовжувався, зокрема з 10.11.2024 на 90 діб та з 08.02.2025 на 90 діб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частинами першою-третьою статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає, зокрема: прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби.
Відповідно до частин першої-третьої статті 2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) за направленням або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Частиною шостою статті 2 Закону №2232-XII визначені види військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №2232-XII правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У статті 1 Закону №3543-XII містяться визначення понять «мобілізація» та «особливий період», відповідно до яких: мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Загальна мобілізація, згідно з частиною 2 статті 4 Закону №3543-XII, проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані, зокрема: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ встановлено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Зокрема, відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону №3543-ХІІ призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Відповідно до абзацу першого чаcтини п'ятої статті 22 Закону №3543-XII, порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Цей порядок визначає, зокрема порядок надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення, процедури оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з пунктом 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у відповідному складі.
За правилами пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).
Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.
Перевірка підстав у військовозобов'язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов'язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особам, зазначеним у підпункті 2 пункту 2 додатка 5, надається до завершення навчального року, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.
Довідка про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається військовозобов'язаним на строк дії відповідних законних підстав.
Відомості про надання або скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період заносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у день оформлення довідки про надання відстрочки (додаток 6) або в день надсилання повідомлення про скасування відстрочки (додаток 10) засобами поштового зв'язку на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (за умови її уточнення) або адресу електронної пошти, зазначеної у заяві про надання відстрочки (додаток 4), або повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Згідно з пунктом 62 Порядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.
Абзацом третім пункту 63 Порядку №560 передбачено, що військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.
Військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії. У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби (абзаци 1, 2 пункту 63 Порядку №560).
В свою чергу, додатком 5 до Порядку №560 визначено вичерпний перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, документами, що підтверджують право на відстрочку на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону №3543-XII є: для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів - довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Наявною в матеріалах справи довідкою про здобувача освіти №209981 від 23.08.2024, що сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти підтверджується, що ОСОБА_1 з 01.09.2024 навчається в Приватному вищому навчальному закладі «Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж» за ступенем фаховий молодший бакалавр, денна форма. Дата завершення здобуття освіти 30.06.2027. Вказано, що на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовність, визначену частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».
Судом встановлено, що у повній відповідності до вищенаведених норм, 30.10.2024 ОСОБА_1 отримав довідку про відстрочку на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що підтверджується відомістю видачі довідок про відстрочку на підставі протоколу комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 №96 від 13.09.2024.
За даними військово-облікового документу Резерв+, сформованого станом на 12.11.2024 (дата уточнення даних 04.09.2024), позивач перебував на обліку та мав дійсну відстрочку до 07.02.2025 на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
04.02.2025 позивач як здобувач освіти, на якого поширюється дія пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», скористався правом на продовження відстрочки шляхом подання заяви, оскільки дата завершення здобуття освіти 30.06.2027.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_5 беззаперечно володів інформацією щодо наявності у ОСОБА_1 дійсної відстрочки станом на 04.02.2025.
Однак, всупереч абзацу 3 пункту 63 Порядку №560, ОСОБА_1 04.02.2025 було направлено на медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Позивача визнано придатним до військової служби, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою.
Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
У позовній заяві позивач зазначає, що медичне обстеження фактично не здійснювалось, в картці обстеження та медичного огляду вказано про обстеження спеціалістами, проте медичного огляду проведено не було, а також не відбирались відповідні аналізи та не здійснювалось вимірювання тиску.
Разом з тим, суд не надає оцінку таким твердженням позивача щодо проходження ним ВЛК не у відповідності до вимог Положення №402, оскільки оскарження висновку ВЛК не є предметом спору у даній справі. Судом достеменно встановлено, що 04.02.2025 ОСОБА_1 взагалі не підлягав направленню на медичний огляд.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з пунктом 2 Положення №154 покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.
Відповідно до пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відповідно до покладених на них завдань (серед іншого):
ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України;
здійснюють контроль за проведенням на підприємствах, у закладах освіти роботи з ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час.
Згідно з пунктом 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Суд зауважує, що механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487).
Згідно з пунктом 3 Порядку №1487 для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
В силу положень пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини п'ятої, частини восьмої статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII) органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев'ята статті 5 Закону №1951-VIII).
При цьому, статтею 14 Закону №1951-VIII визначено, що ведення Реєстру включає: внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами.
З огляду на наведені норми законодавства, суд зауважує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та саме на них покладено обов'язок, в тому числі, здійснювати контроль бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, тобто перевіряти та володіти інформацією з приводу заброньованих осіб з метою недопущення щодо них протиправних дій.
За наведеного, суд наголошує, що 04.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 беззаперечно володів інформацією щодо наявності у ОСОБА_1 дійсної відстрочки (до 07.02.2025).
Тобто, по прибуттю до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою продовження відстрочки, позивач мав дійсну станом на 04.02.2025 відстрочку на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач, будучи обізнаним про наявність в нього відстрочки, погодився вступити до лав ЗСУ в добровільному порядку.
Суд наголошує, що відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону №3543-ХІІ призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Тому, позивач мав легітимні очікування на відповідне застосування цієї норми.
Однак, як встановлено судом, до Реєстру внесено інформацію щодо уточнення позивачем даних 04.02.2025, проте відомості про відстрочку відсутні (зокрема й попередньо дійсної до 07.02.2025), що підтверджується даними військово-облікового документу позивача з системи Резерв+, сформованого станом на 06.02.2025.
Такі дії ІНФОРМАЦІЯ_4 є повністю протиправними, позаяк не узгоджуються з вимогами чинного законодавства.
Суд наголошує, що на момент винесення спірного наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації, у відповідності до вимог статті 23 Закону №3543-XII позивач мав дійсну відстрочку від призову на військову службу у строк до 07.02.2025 включно, яка у відповідності до чинних норм законодавства та обставин справи (дата завершення здобуття освіти 30.06.2027) підлягала продовженню.
Строк дії наданої позивачу відстрочки на час його мобілізації не завершився, тобто була дійсною на час призову позивача на військову службу. Будь-яких доказів зворотного жодним з відповідачів суду не надано і матеріали справи не містять.
Отже, суд констатує, що приймаючи наказ про призов позивача на військову службу під час мобілізації, ІНФОРМАЦІЯ_4 був обізнаний про наявність у позивача дійсної відстрочки та права на її продовження з 07.02.2025, тому позивач відповідно до вимог статті 23 Закону №3543-XII не підлягав призову на військову службу під час мобілізації і як наслідок, безпідставно з 05.02.2025 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
Більше того, суд враховує долучений позивачем додатковий доказ у справі - відповідь ІНФОРМАЦІЯ_6 від 05.03.2025 №810/2275, у якій вказано, що розглянуто звернення від 06.02.2025 щодо неправомірних дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 в частині призову при наявності діючої відстрочки та повідомлено наступне.
Враховуючи два попередні позитивні рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 з питань надання відстрочок, а також наявність діючої відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, начальником п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 , у порушення вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 було прийнято рішення щодо направлення військовозобов'язаного для проходження ВЛК без його особистої письмової згоди на проходження військової служби за контрактом, а також призвано останнього на військову службу за мобілізацією. У зв'язку із вищевикладеним, відповідно до вимог пункту 17 статті 7 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 за вих. №810/2221 від 04.03.2025 було направлено подання, з метою усунення вищезазначених порушень законодавства, а також притягнення винних посадових осіб до відповідальності.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону №3543-ХІІ передбачено право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період - здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Суд зауважує, що статтею 21 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Згідно з статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Отже, доводи відповідача 1 наведені у відзиві про те, що позивач вирішив здобути освіту задля уникнення обов'язку шодо призову на військову службу під час мобілізації, є повністю безпідставними, оскільки не узгоджуються з вимогами чинного законодавства та принципом верховенства права.
У сукупності вищенаведеного, суд дійшов висновку, що суб'єктом владних повноважень у порядку статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено правомірності наказу від 06.02.2025 №17, яким 05.02.2025 ОСОБА_1 призвано на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , за таких обставин права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.
Оскільки судом встановлено, що вказаний наказ є протиправним, відповідно прийняте на підставі такого наказу рішення командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.02.2025 №37, яким ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта навчального взводу роти НОМЕР_2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки та зараховано до списків особового складу частини з 05.02.2025, також є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, суд зауважує, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , яким ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , датований 06.02.2025, тобто вже після прийняття командиром військової частини НОМЕР_1 наказу про призначення позивача на посаду та зарахування до списків особового складу частини з 05.02.2025.
З огляду на очевидну незаконність оскаржуваного позивачем акта індивідуальної дії, який хоч і вичерпує дію фактом виконання, його скасування не порушить стабільності публічно-правових відносин та принцип правової визначеності, а навпаки вказуватиме на неприпустимість допущення неправомірних дій центром комплектування та соціальної підтримки під час мобілізації військовозобов'язаних осіб, які мають право на відстрочку від призову.
Тому, надаючи оцінку позовним вимогам зобов'язального характеру щодо виключення позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , враховуючи висновок суду про відсутність законних підстав для його мобілізації, суд зобов'язує військову частину НОМЕР_1 виключити позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, відповідачами не доведено правомірності вчинених дій. Водночас, позивачем належним чином доведено факт порушення його прав.
За наведеного, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.02.2025 №17 в частині призову ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу під час мобілізації.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.02.2025 №37 в частині зарахування до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 19 березня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 ) Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 )
Суддя Н.В. Друзенко