Справа № 420/28259/24
18 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю
У проваджені Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення на ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 року, у відповідності до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року, встановленого законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 року №2710-IX на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також надбавки за вислугу років, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, розрахованих виходячи із розміру встановлених окладів на 01.01.2023 року, у середніх розмірах, що фактично сплачені за січень 2023 року за відповідною (аналогічною) посадою, яку займав на час звільнення зі служби, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення на ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 року, у відповідності до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року, встановленого законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 року №2710-IX на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також надбавки за вислугу років, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, розрахованих виходячи із розміру встановлених окладів на 01.01.2023 року, у середніх розмірах, що фактично сплачені за січень 2023 року за відповідною (аналогічною) посадою, яку займав на час звільнення зі служби, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 27.01.20205 року.
Від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року по справі №420/28259/24, згідно ст. 382 КАС України.
Заява обґрунтована тим, що 30 січня 2025 року, у підготовленій відповідачем довідці №ФС-96717/09/01/530 від 30 січня 2025 року розмір надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та щомісячної премії розраховані у відсоткових розмірах правильно (у відсоткових розмірах що фактично сплачені за січень 2023 року), проте у грошовому значенні розраховані не вірно, а саме не розраховані виходячи із розміру встановлених окладів на 01.01.2023 року. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними.
Розглянувши заяву позивача, суд дійшов наступного.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Вказані положення Основного Закону кореспондуються із приписами частин 2, 3 статті 14 КАС України, згідно яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення щодо обов'язковості судових рішень містять норми статті 370 КАС України.
Суд враховує, що у цій справі в судовому порядку підтверджено право позивача на оформлення довідки станом саме на 01 січня 2023 року, оскільки підставою для видачі довідки про розмір грошового забезпечення є збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 року, що приводить до збільшення розміру грошового забезпечення, відповідно до приписів п. 4 Постанови КМУ №704.
ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 по справі №420/28259/24, яке набрало законної сили 27.01.2025, складено довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, яке становить:
Посадовий оклад - 4290,00 грн;
Оклад за військовим званням старший солдат - 1020,00 грн;
Надбавка за вислугу років - 45% - 1539,00 грн;
Надбавка за особливості проходження служби - 65% - 3223,35 грн;
Надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 10% - 282,00 грн;
Надбавка за кваліфікацію - 5% - 141,00 грн;
Премія - 251% - 7078,20,00 грн.
Всього - 17573,55 грн.
12.02.2025 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №420/28259/24 щодо Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення на ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 року, у відповідності до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 року, встановленого законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 року №2710-IX на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також надбавки за вислугу років, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, розрахованих виходячи із розміру встановлених окладів на 01.01.2023 року, у середніх розмірах, що фактично сплачені за січень 2023 року за відповідною (аналогічною) посадою, яку займав на час звільнення зі служби, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.
При цьому, представник позивача стверджує, що відповідач, складаючи довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2023 року, повинен був вказати:
- надбавку за особливості проходження служби у розмірі 4910,43 грн., замість 3223,35 грн.;
- щомісячну премію у розмірі 10793,00 грн., замість 7078,20 грн.;
- надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 430,00 грн., замість 282,00 грн.
- надбавку за кваліфікацію у розмірі 215,00 грн., замість 141,00 грн.
Так, Порядок визначення розмірів додаткових видів грошового забезпечення та премії передбачено Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) та Наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" (далі - Наказ №260).
Відповідно до п.1 розділу IV Порядку 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням.
Таким чином надбавка за вислугу років станом на 01.01.2023 становить 2389,50 грн (ПО 4290 грн + ОВЗ 1020,00 грн)*45%, а не 1539,00 грн, як зазначено в довідці відповідача від 30.01.2025 року.
Відповідно до п. 1 розділу V Порядку 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
Розмір зазначеної надбавки у спірній довідці встановлено на рівні 65%.
Таким чином надбавка за особливості проходження служби станом на 01.01.2023 становить 5004,70 грн (ПО 4290 грн + ОВЗ 1020,00 грн + НВР 2389,50 грн)*65%, а не 3223,35 грн, як зазначено в довідці відповідача від 30.01.2025 року.
Згідно з п.2 розділу ХІ порядку 260 розмір надбавки військовослужбовцям (крім військовослужбовців режимно-секретних органів), які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється у відсотках до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації.
Розмір зазначеної надбавки у спірній довідці встановлено на рівні 10%.
Таким чином надбавка за службу в умовах режимних обмежень станом на 01.01.2023 становить 429,00 грн (ПО 4290 грн *10%), а не 282,00 грн, як зазначено в довідці відповідача від 30.01.2025 року.
Пунктом 1 розділу VIII Порядку 260 встановлено, що військовослужбовцям, які мають присвоєну в установленому порядку класну кваліфікацію, займають посади і виконують службові обов'язки за спеціальністю, щомісяця виплачується надбавка за кваліфікацію у відсотках посадового окладу.
Розмір зазначеної надбавки у спірній довідці встановлено на рівні 5%.
Таким чином надбавка за кваліфікацію станом на 01.01.2023 становить 214,50 грн (ПО 4290 грн *5%), а не 141,00 грн, як зазначено в довідці відповідача від 30.01.2025 року.
Відповідно до п.2 розділу XVI Порядку 260 розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Розмір премії у спірній довідці встановлено на рівні 251%.
Таким чином премія станом на 01.01.2023 становить 10 767,90 грн (ПО 4290 грн *251%), а не 7078,20 грн, як зазначено в довідці відповідача від 30.01.2025 року.
Таким чином, як свідчать обставини справи, рішення суду фактично не виконано в частині розрахунку розміру додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частин 1-4 ст. 382-1 КАС України в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, вказаними положеннями КАС України регламентовано право суду зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови, а саме - невиконання рішення суду.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява №60750/00, від 20липня 2004року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява №30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України.
Фактичне (не у повному обсязі) не виконання рішення суду, що набрало законної сили, є достатньою правовою обставиною для застосування судом заходів судового контролю.
Натомість встановлення дійсних причин виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналіз відповідних актів законодавства та дій суб'єкта владних повноважень, здійснених та спрямованих на виконання судового рішення, перевірка їх відповідності вимогам законодавства, встановлення наявності та форми вини відповідної посадової особи, здійснюються відповідним адміністративним судом саме на стадії судового контролю за виконанням рішення.
Одночасно, суд вважає за необхідне звернути увагу на необхідність обов'язкового документального підтвердження усіх вчинених суб'єктом владних повноважень дій, спрямованих на виконання рішення суду. Лише у такому випадку буде досягнута об'єктивність з'ясування обставин, пов'язаних із виконанням рішення суду.
У зв'язку із чим, факт не виконання у повному обсязі рішення суду на момент звернення позивача із заявою в порядку статті 382 КАС України підтверджує обставини для встановлення судом судового контролю в адміністративній справі.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №420/28259/24.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 293, 382 КАС України, суд,
Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №420/139/24 - задовольнити частково.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати протягом 30 днів з дати прийняття цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року у справі №420/28259/24.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 КАС України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку ст.295 КАС України.
Суддя П.П.Марин