18 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/637/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача звернулася з позовом до суду, у якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення №110130015852 від 23 грудня 2024 року Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області, сформоване в Централізованій підсистемі «Призначення та виплата пенсій» ІКІС ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у переведенні на пенсію у відповідності до статті 37 Закону «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи в органах державної податкової служби з 06.07.1994 року по 16.12.2024 року та здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця згідно зі статтею 37 Закону «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ відповідно до оновлених довідок №132, №133 від 17.12.2024 року про складові заробітної плати з 17.12.2024 року та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.51).
Позов мотивовано тим, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 06.05.2024 р. 17.12.2024 р. позивач звернулась із заявою щодо переходу із пенсії за віком на пенсію державного службовця згідно Закону України "Про державну службу". Однак, відповідач рішенням №110130015852 від 23 грудня 2024 року відмовив їй в переході на пенсію державного службовця, оскільки позивач з 06.07.1994 по 16.12.2024 працювала в органах Державної податкової служби України, а відповідно до ст.3 Закону №889-VІІІ його дія не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом. Позивач вважає, що рішення управління є протиправним, тому звернулася до суду з цим позовом.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову (а.с.55-56). Свою позицію мотивував посиланням на те, що згідно статті 3 Закону №889-VIII його дія не поширюється, зокрема, на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом. Відповідач вважає, що оскільки відповідно до статті 343.1 Податкового Кодексу України посадовим особам контролюючих органів присвоюються спеціальні звання, ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ. Позивач з 01.08.1985 по 10.09.1985, з 06.07.1994 по 02.09.2019, з 03.09.2019 по 16.12.2024 працювала в податкових органах; з 23.10.1985 по 10.08.1991 в виконкомі. На дату набрання чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, тобто на 01.05.2016, позивач працювала в податкових органах, необхідний стаж державного службовця відсутній. З цих підстав просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 з 06.05.2024 р. перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із відомостями про роботу у трудовій книжці НОМЕР_1 позивач працювала, зокрема:
- з 06.07.1994 по 16.12.2024 в органах Державної податкової служби України (а.с.21-33).
17.12.2024 р. позивач звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Вказана заява розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та рішенням №110130015852 від 23 грудня 2024 року їй відмовлено в призначенні пенсії, в зв'язку з тим, що у позивача відсутні періоди роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернулася з відповідним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною першою статті 4 Закону № 1058-IV визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Згідно з частиною першою статті 10 вказаного Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Положеннями абзацу 2 частини третьої статті 45 вказаного Закону передбачено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України № 3723-XII.
Відповідно до частини першої статті 37 цього Закону на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
До 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 правове регулювання спірних правовідносин зазнало змін.
Зокрема, відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Разом з тим, відповідно до пункту10 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень наведеного Закону для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш, як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
При цьому, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 цього Закону і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік та страховий стаж.
Такий висновок відповідає правовій позиції, яка викладена у рішенні Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 04 квітня 2018року у зразковій справі №822/524/18 та у постановах від 26 червня 2018року у справі № 676/4235/17, від 10 квітня 2019року у справі № 607/2474/17.
Суд встановив, позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
За результатами розгляду заяви позивача про переведення її з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", відповідач прийняв рішення №110130015852 від 23 грудня 2024 року, яким відмовив у переведенні на інший вид пенсії, вказуючи на те, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не враховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. При цьому, в позивача відсутній стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Наявність у позивача необхідного страхового стажу підтверджується довідками про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №132, №133 від 17.12.2024 року.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України № 509-XII від 04.12.1990 "Про державну податкову службу в Україні", а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України (далі ПК України).
Пунктом 342.4 статті 342 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Згідно з абзаців 1, 2 пункту 344.1 статті 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України Про державну службу. При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Отже, посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, займають посади в державних органах щодо практичного виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, а отже, перебувають на державній службі та є державними службовцями.
Посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах повинен зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Враховуючи викладене, періоди роботи позивача з 06.07.1994 по 16.12.2024 зараховуються до стажу державної служби для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Таким чином, відповідач не довів правомірності свого рішення щодо відмови у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII.
З урахуванням викладеного, суд стверджує про наявність у позивача права на перехід на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII.
Таким чином, рішення відповідача №110130015852 від 23 грудня 2024 року, яким позивачу відмовлено у переході на пенсію державного службовця, не ґрунтується на вимогах закону, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця згідно зі статтею 37 Закону «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ відповідно до оновлених довідок №132, №133 від 17.12.2024 року про складові заробітної плати з 17.12.2024 року та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.
Частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідач не аналізував та не оцінював змісту довідок №132, №133 від 17.12.2024 року. Більш того, не перераховував розмір пенсії, а тому такі позовні вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 19.12.2023 в справі № 600/947/23-а.
За обставин скасування рішення про відмову в переведенні на пенсію за віком відповідачем в даному випадку не було належно обраховано загальний страховий стаж позивача, а тому заява позивача від 17.12.2024 року вважається не розглянутою по суті.
З урахуванням викладеного, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення її на пенсію за віком з урахуванням висновків суду та прийняти відповідне у даному випадку рішення.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. (а.с.19), а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №110130015852 від 23.12.2024, яким ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні заяви від 17.12.2024 про переведення на пенсію за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.12.2024 про переведення на пенсію за віком та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновку суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені нею судові витрати (судовий збір) у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Повне судове рішення виготовлене 18.03.2025.
Сторони:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (49008, м. Дніпро, вул. Надії Алєксєєнко, 106, ЄДРПОУ 13486010).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА