18 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/545/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне Управління Пенсійного фонду в Луганській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 20.12.2024 року № 121630011897;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період з 07.12.1983 по 14.03.1988 та з 23.03.1988 по 31.12.1997 роки згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.12.2024 року позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії, яку розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, рішенням якого 20.12.2024 р. №121630011897 йому відмовлено у перерахунку пенсії оскільки заявником надано сканкопію копії трудової книжки, що не відповідає пункту 2.23 розділу II Порядку №22-1, та у зв'язку з відсутністю в реєстрі застрахованих осіб інформації про роботу у періодах з 07.12.1983 по 14.03.1988 та з 23.03.1988 по 31.12.1997.
Позивач посилається на те, що він мав трудову книжку в оригіналі, яку надав до органів Пенсійного фонду України за місцем реєстрації, яку йому не повернули через початок бойових дій.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.36).
Від відповідача 27.02.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову (а.с.84-86). В ньому вказано, що з огляду на те, що у позивача відсутній оригінал трудової книжки, підстави для врахування у загальний стаж періоду роботи ОСОБА_1 з 07.12.1983 по 14.03.1988 та з 23.03.1988 по 31.12.1997 відсутні.
28.02.2025 до суду надійшло пояснення третьої особи, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Позиція Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області тотожна позиції відповідача (а.с.41-45).
Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.10.2024 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України подав заяву про призначення пенсії. Вона розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 29.10.2024 № 121630011897 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058, оскільки заявник не набув необхідного страхового стажу. Вказано, що право на пенсійні виплати ОСОБА_1 набуде 15.01.2025 (а.с.71).
03.11.2024 ОСОБА_1 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України знову подав заяву про призначення пенсії. Заява розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області. В ході розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області встановлено, що за даними паспорту серії НОМЕР_2 , виданого 22.11.2000, місцем реєстрації заявника є м.Сєвєродонецьк Луганської області, яке відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» віднесено до територій, які тимчасово окуповані Російською Федерацією.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 07.11.2024 № 121630011897 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю інформації щодо неодержання пенсії в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації. В рішенні вказано, що за наданими документами страховий стаж складає 29 років 5 місяців 23 дні (починаючи з 01.01.2004 страховий стаж обчислено за даними Реєстру з урахуванням сплати страхових внесків по 30.06.2024). За розглядом документів за заявою від 03.11.2024 до страхового стажу не зараховано періоди роботи за записами сканованої копії з копії трудової книжки від 13.08.1980 серії НОМЕР_1 , у зв'язку з недолученням сканованої копії оригіналу документу (а.с.68).
17.11.2024 ОСОБА_1 втретє через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України подав заяву про призначення пенсії. Заява розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 22.11.2024 № 121630011897 позивачу з 21.10.2024 призначено пенсію за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058 при наявному страховому стажі 29 років 5 місяців 23 дні (а.с.70).
16.12.2024 ОСОБА_1 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України подав заяву про перерахунок пенсії, зазначивши у заяві: допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами.
До заяви від 16.12.2024 надані сканкопії документів:
- паспорта;
- довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру;
- копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 13.08.1980;
- заяви довільної форми, в якій вказано: "Прошу здійснити перерахунок пенсії згідно копії трудової книжки та врахувати стаж роботи за період з 1983 року у зв'язку з відсутністю оригіналу трудової книжки. 23.02.2022 року оригінал трудової книжки було надано до управління ПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області, яку не повернули у зв'язку з початком бойових дій".
Заява від 16.12.2024 розглядалась за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 20.12.2024 № 121630011897 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки заявником надано сканкопію копії трудової книжки, що не відповідає пункту 2.23 розділу II Порядку № 22-1, та у зв'язку з відсутністю в реєстрі застрахованих осіб інформації про роботу у періодах з 07.12.1983 по 14.03.1988 та з 23.03.1988 по 31.12.1997.
Дані обставини стали підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV)).
Згідно із пунктом 1 частини 1статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною 4 статті 24 Закону №1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон №1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).
Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року передбачено, що відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Відповідно до п. “а» ст. 56 Закону №1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до ст.62 Закону №1788-XII та ч.1 ст.48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи (служби) є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17, від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22.
Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами, що позивач мав трудову книжку, в якій здійснювались записи у встановленому порядку.
Оригінал трудової книжки позивач подав 23.02.2022 року до управління ПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області, що учасниками справи не заперечувалось. Однак на території м.Сєвєродонецька Луганської області розпочались бойові дії. Дана територія включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» як територія, яка досі окупована Російською Федерацією.
В ході розгляду справи встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 22.11.2024 № 121630011897 позивачу з 21.10.2024 на підставі копії трудової книжки призначено пенсію за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058 при наявному страховому стажі 29 років 5 місяців 23 дні. Тобто враховано стаж без наявності оригіналу трудової книжки, що в ній вказаний, окрім періоду роботи з 07.12.1983 по 14.03.1988 та з 23.03.1988 по 31.12.1997 (а.с.70).
Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача наявні, зокрема, такі записи:
№8 - 07.12.1983 - Сєвєродонєцке АТП "Укрсельхозхимия". Прийнятий водієм по 3-му класу на усі марки с/х машин. наказ №66-к від 05.12.83 р.
№9 - 14.03.1988 - Звільнений по переведенню в СПО.
№9 - 01.10.1985 - Присвоєна кваліфікація водія 2 класу. Наказ №151к від 18.10.85 р.
№10 - 14.03.1988 - Звільнений по переводу в СПО "Азот" за ст.36 КЗпП УССР.
№11 - 23.03.1988 - Прийнятий водієм автомобіля І класу транспортного цеху по переводу із Сєвєродонєцкого АТП "Укрсельхозхимия". Наказ №23к від 25.03.88 р.
№12 - 25.04.2003 - Переведений водієм автотранспортних засобів (ГАЗ053, ЗИЛ-130, вантажопідйомністю понад 3 т до 7 т, 1 гр. автомобілів) того ж цеху. Розп.53 від 25.04.03 р.
Відмовляючи в зарахуванні до стажу періоду роботи позивача з 07.12.1983 по 14.03.1988 та з 23.03.1988 по 31.12.1997, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області в оскаржуваному рішенні від 20.12.2024 № 121630011897 вказало, що перерахунок пенсії за сканкопією копії трудової книжки є порушенням пункту 2.23 розділу II Порядку №22-1.
Згідно п.1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Згідно п.2.23 Порядку №22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Судом встановлено, що позивач подавав заяву в електронній формі, а не в паперовій, що відповідачем в ході розгляду справи не заперечувалось, а тому посилання на порушення п.2.23 Порядку №22-1 в частині неподання оригіналу трудової книжки є безпідставним.
Окрім цього, відповідно до п.1.1. Порядку №22-1 заява про перерахунок пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту через вебпортал електронних послуг.
Відповідачем не доведено того, що копія трудової книжки, що подана разом з заявою позивачем для перерахунку пенсії, оригіналу не відповідає та/або є непридатною для сприйняття її змісту.
Більш того, під час призначення пенсії позивачеві 22.11.2024 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області враховано позивачеві стаж, який підтверджувався копією трудової книжки, зокрема, стаж до 01.01.2004 - 11 років 8 місяців та 25 днів, натомість станом на 22.11.2024 трудова книжка вже була втрачена через бойові дії. Цим орган пенсійного фонду допустив вибірковий підхід до однакових правовідносин на предмет оцінки їх та висновку про наявність підстав для врахування періодів роботи до стажу позивач, в тому числі, зокрема, розділивши стаж позивача за записом №11 - 23.03.1988 до 25.04.2003 р. та визнавши його частково, з 01.01.1998 року.
Крім того суд зазначає, що частиною третьою статті 44 Закону №1058-ІV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно із нормами пункту 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Матеріали справи не містять доказів, наданих відповідачем, які б свідчили про те, що у позивача, у зв'язку із тим, що поданих ним документів для призначення пенсії, що підтверджують страховий стаж, було не достатньо, пенсійний орган витребував документи, необхідні для обрахунку трудового стажу, або проводив перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставин щодо підтвердженості страхового стажу.
Суд виходить з того, що аналізуючи надані документи, пенсійний орган, перш за все, має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми. У цьому випадку, орган Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії (врахуванню стажу), при виконанні своїх повноважень повинен діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.
Суд зазначає, що незарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від збереження оригіналу трудової книжки органом пенсійного фонду, до якого особа його подала, а орган втратив в умовах бойових дій та окупації. Вина позивача у відсутності оригіналу трудової книжки відсутня, а судом не встановлено недостовірності або інших ознак юридичної невідповідності копії трудової книжки, а тому її належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі і зазначена обставина не може позбавити позивача права на врахування періоду його роботи до страхового стажу тільки з підстав відсутності оригіналу. Зі змісту наданої позивачем копії трудової книжки можливо встановити назву підприємства та періоди роботи з аналізу усіх граф трудової книжки. Під час розгляду справи не надано доказів того, що вказані записи в трудовій книжці позивача є сфальсифікованими або мають підробний характер.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд звертає увагу на те, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично.
Позивач опинився в ситуації, що, відповідно, позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Відповідно до положень статті 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області протиправно не було зараховано до страхового стажу в повному обсязі періоди роботи позивача, про які зазначено у трудовій книжці (з 07.12.1983 по 14.03.1988 та з 23.03.1988 по 31.12.1997), у зв'язку із чим, рішення про відмову у перерахунку пенсії №121630011897 від 20.12.2024 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Частиною 5 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки в спірних правовідносинах права позивача порушені протиправним рішенням відповідача, яке судом скасовано, і відповідачем в даному випадку не було належно переглянуто загальний страховий стаж позивача, заява позивача про перерахунок пенсії від 16.12.2024 року вважається не розглянутою по суті.
З урахуванням викладеного, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком з урахуванням визнаного судом спірного періоду роботи, та прийняти відповідне у даному випадку рішення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з наступного.
Згідно із положеннями частини першої статті 139 КАС України, при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо, зокрема, спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 969 грн. (а.с.20), а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №121630011897 від 20 грудня 2024 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 грудня 2024 року про перерахунок пенсії за віком та прийняти відповідне рішення врахувавши правову позицію, викладену у даному рішенні суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 969 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 20632802).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Повне судове рішення виготовлене 18.03.2025.
Сторони:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ),
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7 а, ЄДРПОУ 20632802),
третя особа - Головне Управління Пенсійного фонду в Луганській області (93400, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9, ЄДРПОУ: 21782461).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА