17 лютого 2025 рокуСправа №160/31935/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
02.12.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо незаконного утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відпустити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та виключити останнього з військового обліку.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставно та протиправною мобілізацією позивача, оскільки останній підлягає виключенню з військового обліку як особа, що була засуджена за тяжкий злочин.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху із наданням часу на усунення недоліків позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
31.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 до суду надіслано відзив на позовну заяву в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що позивача мобілізовано за наявності передбачених законом підстав. Вказує, що згідно до вимог чинного законодавства не підлягають призову особи, що були засуджені за вчинення особливо тяжких злочинів, доказів засудження позивача за які відсутні.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було затримано працівниками відділення поліції № 1 Ужгородського РУ поліції ГУНП в Закарпатській області та в подальшому доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .
На момент звернення до суду, ОСОБА_1 незаконно утримують без його згоди та постійно змінюють його місце перебування з одного ТЦК та СП до іншого чи до полігонів підготовки або військових частин. Зв'язку з ним не маю.
31.10.2024 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області було подано скаргу адвоката Брославської І.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 про безпідставне затримання та незаконне позбавлення волі.
01.11.2024 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у відкритті провадження було відмовлено, наразі подано апеляційну скаргу.
Представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 був неодноразово судимим та визнаний винним у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, в тому числі:
- 20.11.1997 Гагарінським районним судом м. Севастополь за ч. З ст. 142, ч. З ст. 140 КК України на строк - 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 14.12.2000 Гагарінським районним судом м. Севастополь за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 141 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна,-
- 08.04.2003 Керченським районним судом АР Крим за ст.ст. 391, 71 КК України на 1 рік 4 місяці позбавлення волі (особливий режим);
- 14.10.2008 Ленінським районним судом м. Севастополь за ч. З ст. 185 КК України на З роки 6 місяців позбавлення волі;
- 28.07.2010 Ленінським районним судом м. Севастополь за ч. 5 ст. 185, ч. З ст. 187, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна,-
- 16.10.2018 Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 353, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70 КК України на строк - 6 років 2 місяці позбавлення волі,-
Наразі, відносно ОСОБА_1 у Жовтневому районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває на розгляді обвинувальний акт за ч. З ст. 15, ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 258 КК України.
Ухвалою від 20 вересня 2024 року судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, було продовжено дію покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов'язків, стосовно якого застосований запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, на строк до 20 листопада 2024 року, а саме:
« 1) з'являтися за викликом Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для участі в судових засіданнях, а в разі неможливості з'явитися з поважних причин - завчасно повідомити про це суд,-
1) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;
2) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками та експертами у кримінальному провадженні;
3) не виїжджати за межі України.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.»
У судовому засіданні, яке відбулося 15.11.2024, прокурором долучено лист Управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області вих. № 55/2- від 11.2024, що ОСОБА_1 01.11.2024 було мобілізовано ІНФОРМАЦІЯ_6 на військову службу, на особливий період, розвідником І розвідувального відділення розвідувального взводу НОМЕР_1 стрілецького батальйону в/ч НОМЕР_2 .
Вважаючи, що позивача повинно було бути виключено з військового обліку, представник позивача звернувся до суду з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України. Громадяни проходять військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно із частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ст.2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII(далі - Закон №3543-XII, у редакції від 18.05.2024) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно із частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону №2232-ХІІ.
Згідно з п. 6 ч. 6 ст. 37Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції, що була чинною до 17.05.2024 року включно, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
З заявою про виключення його з військового обліку до 17.05.2024 позивач не звертався.
11.04.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" за № 3633-ІХ, який набрав чинності 18.05.2024 (далі - Закон № 3633-ІХ).
Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено : "Збройні Сили України та інші військові формування не можуть комплектуватися особами, які мають судимість за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152 - 1561. 258 - 2586. частиною четвертою статті 2861. статтею 348 Кримінального кодексу України, а також засудженими службовими особами, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України займали особливо відповідальне становище, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку." (Ч. 2 ст. 4).
Згідно пункту 4 розділу «Загальні питання» Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
- особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України Про очищення влади. Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
- особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
- засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
З огляду на наведені вище положення ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» та Порядку № 560, з 18.05.2024 року особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, доводи позивача з приводу того, що оскільки позивач повинен був бути виключений з військового обліку станом на 2010 рік є необґрунтованими, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна