18 березня 2025 рокуСправа №160/32177/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» про ухвалення додаткового рішення по справі №160/32177/24,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 25.10.2024 року №71434000702.
06 березня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву про ухвалення додаткового рішення, яка надійшла від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд». Заява обґрунтована необхідністю розподілу судових витрат в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. До заяви додано докази на підтвердження таких витрат, а також докази її направлення відповідачу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року призначено заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №160/32177/24 до розгляду в судовому засіданні на 18 березня 2025 року.
12 березня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заперечення проти заяви позивача, яке надійшло від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Зазначає, що доказів на підтвердження проведеної оплати (платіжних інструкцій, банківських виписок) та детального опису виконаних робіт не надано. Відповідач зазначає, що предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність процесуальних документів не є значним.
17 березня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву представника позивача про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі, яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд».
В судове засідання призначене на 18 березня 2025 року учасники справи не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду заяви були повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частиною 1 статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено можливість вирішення судом питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Аналогічна норма міститься у статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до пункту 3 частини 1 якої суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1-7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За клопотанням іншої сторони суд може зменшити витрати на професійну правничу допомогу згідно ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, в той час як критерії, визначені ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судом застосовуються незалежно від наявності такого клопотання чи будь-яких заперечень іншої сторони у справі.
Змістовно аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21, що є релевантним до обставин цієї справи виходячи з тотожності відповідних положень законодавства.
Також суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того чи їх фактично сплачено, чи вони тільки підлягають сплаті, що підтверджується послідовною практикою Касаційного адміністративного суду (наприклад, постанова від 16.02.2023 року по справі №520/562/19).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надано:
1) Договір про надання правничої (правової) допомоги від 01.11.2024 року №45 (далі - Договір);
2) Акт про надання правничої (правової) допомоги (послуг) від 04.03.2025 року до Договору №1 (далі - Акт).
Договором погоджено надання позивачу правничої допомоги щодо оскарження ППР від 25.10.2024 року №71434000702. Пунктом 3.2. погоджено гонорар у розмірі 20000,00 грн за надання правничої допомоги в суді першої інстанції. За п. 3.3., 3.4. Договору оплата здійснюється протягом 15 днів з моменту отримання клієнтом Акту, який підтверджує факт надання правничої допомоги та складається після прийняття рішення судом відповідної інстанції.
Згідно Акту позивачу надано професійну правничу допомогу щодо оскарження ППР від 25.10.2024 року №71434000702, складання позовної заяви. Також надано послуги щодо складання заяв: про відкладення судового засідання, про закриття підготовчого провадження, щодо судових витрат, а також представництво в 3 судових засіданнях.
Оскільки Акт підписаний сторонами, надані витрати є такими, що підлягають сплаті, в зв'язку з чим наявні правові підстави для їх розподілу. Суд повторює, що витрати є такими, що підлягають сплаті, тому в силу прямої вказівки законодавства можуть бути розподілені судом.
Суд визнає належними докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а такі витрати - пов'язаними з розглядом справи. Водночас, суд не визнає такі витрати обґрунтованими та пропорційними до предмета спору.
Судом враховані доводи відповідача щодо пропорційності розміру витрат.
Щодо посилань відповідача на відсутність опису робіт суд зауважує, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.09.2022 року у справі №755/7030/21.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.04.2021 року у справі №140/2371/19 здійснено правозастосування, за змістом якого детальним описом робіт є акт приймання-передачі наданих послуг.
Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21. Цей правовий висновок є релевантним до обставин цієї справи, оскільки стосується правового застосування норми права, яка є ідентичною ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, визначальним є підтвердження обсягу наданих послуг, для чого існує опис виконаних робіт, однак такий опис фактично може міститись і у акті виконаних робіт згідно його функціонального призначення та змістовного навантаження. Сам відповідач жодним чином не обґрунтував яких саме відомостей не містять надані документи.
Також суд зауважує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб'єкта владних повноважень утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 23.09.2022 року у справі №120/2696/19-а.
Суд переходить до застосування критеріїв згідно ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розмір заявлених витрат є частково обґрунтованим та частково пропорційним до предмета спору, при цьому доводів значення справи для сторони або публічного інтересу позивачем не наведено, в т.ч. відсутні обґрунтування можливості, наприклад, припинення господарської діяльності позивача в залежності від результатів судового розгляду та ін.
Обставини згідно п. 3, 4 ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлені.
Суд, з'ясовуючи обґрунтованість заявлених витрат, зазначає, що спірні правовідносини є поширеними, за змістом такі відносини не були суттєво складними, в наявності стале нормативно-правове регулювання таких правовідносин, а також судова практика, про що свідчить в т.ч. виклад рішення суду.
Судом враховано і ціну позову, яка складає 4 973 659, 15 грн.
Зважаючи на вказане, суд констатує наявність підстав для зменшення заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу з 20000,00 грн до 10000,00 грн за критеріями обґрунтованості та пропорційності.
Керуючись ст. ст. 132-143, 241-246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» ухвалення додаткового рішення по справі №160/32177/24 - задовольнити частково.
Ухвалити у справі №160/32177/24 додаткове рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (65015, м. Одеса, просп. Шевченка, 15/1, код ЄДРПОУ: 44104032) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» (49033, м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 122, корп. Е-5, кімн. 11, код ЄДРПОУ: 41161689) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 гривень (десять тисяч гривень 00 копійок).
Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко