11 березня 2025 року Справа №160/30723/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Нікопольської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
18.11.2024 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Нікопольської міської ради, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціальної політики Нікопольської міської ради, що полягає у не призначенні, не нарахуванні та не виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.03.2024 року по 31.08.2024 року на члена сім'ї ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Управління соціальної політики Нікопольської міської ради призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , як уповноваженій особі, допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за шестимісячний період з 01.03.2024 року по 31.08.2024 року в загальному розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн.
20.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
28.01.2025 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено частково та ухвалено:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціальної політики Нікопольської міської ради, що полягає у не призначенні, не нарахуванні та не виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.03.2024 року по 31.08.2024 року на члена сім'ї ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Управління соціальної політики Нікопольської міської ради призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 , як уповноваженій особі, допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за шестимісячний період з 01.03.2024 року по 31.08.2024 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні;
- у задоволенні іншої частини позову - відмовити.
27.02.2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 8500 грн.
28.02.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено ОСОБА_1 строк на подання клопотання про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та призначено розгляд вказаного клопотання до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з 11.03.2025 року.
07.03.2025 року від відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу, оскільки, розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, неспівмірним зі складністю справи та необґрунтованим.
11.03.2025 року від позивача надійшла відповідь на заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить задовольнити заяву.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи на те, що справу вирішено судом за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення здійснюється без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.ч.1, 2 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Іншого порядку розподілу судових витрат КАС України не передбачено.
Стаття 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, суд зазначає, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу заявником надано копії:
- договору про надання правової допомоги від 27.09.2024 року №16/24;
- додатку № 1 до договору про надання правової допомоги № 16/24 від 27.09.2024;
- акту приймання-передачі від 07.12.2024 року до договору про надання правової допомоги № 16/24 від 27.09.2024 року;
- опису робіт (наданих послуг) від 07.12.2024 року, які виконані адвокатом за договором про надання правової допомоги № 16/24 від 27.09.2024 року.
Як встановлено судом, між адвокатом Українським Сергієм Сергійовичем та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги від 27.09.2024 №16/24.
Згідно п.2 додатку №1 від 06.12.2024 року до договору про надання правової допомоги від 27.09.2024 №16/24 вартість послуг складає 8500 грн.:
• консультації за справою;
• підготовка адвокатського запиту до управління соціальної політики Нікопольської міської ради та виконавчою комітет) Нікопольської міської ради;
• аналіз справи, вивчення матеріалів справи - документів наданих клієнтом та отриманих адвокатом під час надання правової допомоги від установ, організацій та підприємств, зокрема від управління соціальної політики І Нікопольської міської ради;
• підготовка та подання до суду позовної заяви;
• підготовка та подання до суду клопотання про звільнення клієнта від судового збору;
• вивчення, аналіз відзиву на позовну заяву;
• підготовка та подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву.
Згідно акту приймання-передачі від 07.12.2024 року до договору про надання правової допомоги № 16/24 від 27.09.2024 року адвокатом надано клієнту наступні послуги:
- консультація клієнта та узгодження правової позиції за справою - 500 грн.;
- підготовка адвокатського запиту до управління соціальної політики Нікопольської міської ради та виконавчого комітету Нікопольської міської ради - 1000 грн.;
- аналіз справи, вивчення матеріалів, документів, наданих клієнтом та отриманих адвокатом під час надання правової допомоги від установ, організацій та підприємств, зокрема від управління соціальної політики Нікопольської міської ради, - 1500 грн.;
- підготовка та подання до суду позовної заяви - 4000 грн.;
- підготовка та подання до суду клопотання про звільнення клієнта від судового збору - 500 грн.;
- вивчення та аналіз відзиву на позовну заяву, підготовка та подання до суду відповіді на відзив - 1000 грн.
В описі робіт (наданих послуг) від 07.12.2024 року, які виконані адвокатом за договором про надання правової допомоги № 16/24 від 27.09.2024 року зазначений наступний детальний опис робіт (наданих послуг),виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги:
- консультація клієнта та узгодження правової позиції за справою - 500 грн.;
- підготовка адвокатського запиту до управління соціальної політики Нікопольської міської ради та виконавчого комітету Нікопольської міської ради - 1000 грн.;
- аналіз справи, вивчення матеріалів, документів, наданих клієнтом та отриманих адвокатом під час надання правової допомоги від установ, організацій та підприємств, зокрема від управління соціальної політики Нікопольської міської ради, - 1500 грн.;
- підготовка та подання до суду позовної заяви (справа №160/30723/24) - 4000 грн.;
- підготовка та подання до суду клопотання про звільнення клієнта від судового збору (справа №160/30723/24) - 500 грн.;
- вивчення та аналіз відзиву на позовну заяву, підготовка та подання до суду відповіді на відзив (справа №160/30723/24) - 1000 грн.
За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі “East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі “Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з “гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим, що передбачено уст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правничою допомогою, суд враховує, що дана справа в силу пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності.
Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 3000,00 гривень.
Стягнення витрат на правову допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., з огляду на що заява позивача підлягає частковому задоволенню.
Щодо відсутності доказів оплати правничої допомоги, суд зазначає, Верховний Суд у постанові від 04.06.2024 року по справі № 808/1564/18 зазначив, що питання застосування частини 7 статті 139 КАС України щодо доведеності розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу неодноразово було предметом дослідження у Верховному Суді, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року (справа №686/5064/20), від 05 березня 2021 року (справа №200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа №520/12065/19), постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року (справа № 922/445/19), у яких сформульовано правовий висновок, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Таке правозастосування випливає з нової процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу, імплементованої у КАС України з 15 грудня 2017 року. Наведений підхід щодо визнання фактично здійсненими витрати за відсутності їх оплати застосовується й Європейським судом з прав людини. Так, у рішенні по справі «Бєлоусов проти України» (Заява № 4494/07) це Суд дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, слід розглядати як фактично понесені, зазначивши наступне: «...хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов'язаннями. Отже, представник заявника має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними».
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252, 255 КАС України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціальної політики Нікопольської міської ради (53213, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Електрометалургів, буд.3а, код ЄДРПОУ 26136955) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціальної політики Нікопольської міської ради.
В іншій частині заяви - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв