18 березня 2025 року м.Суми
Справа №578/357/24
Номер провадження 22-ц/816/419/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.
сторони:
позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк»
на заочне рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 01 липня 2024 року, в складі судді Басової В.І., ухвалене у селищі Краснопілля,
22 квітня 2024 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі АТ «Акцент -Банк», АТ «А-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову посилалося на те, що 22.07.2020 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета - Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом в заяві.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка станом на 30.03.2024 року складає 30845,22 грн, а саме: 21431,15 грн - заборгованість за кредитом; 9414,07 грн - заборгованість за відсотками, яку банк просив стягнути на свою користь.
Заочним рішенням Краснопільського районного суду Сумської області від 01 липня 2024 року у задоволенні позовних вимог АТ «Акцент-Банк» відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ «Акцент-Банк», посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що банком надані належні та допустимі докази, які свідчать про наявність підстав для стягнення з відповідача суми, заявленої у позові.
Зазначає, що відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов'язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку. Боржник отримав кредитну картку, користувався кредитними коштами, значить ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодився з ними, оскільки укладений між сторонами кредитний договір є договором оферти. Доводить, що розрахунку заборгованості є обґрунтованим та підтверджується банківською випискою.
Згідно поштового повідомлення відповідач отримав копію апеляційної скарги, але правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову 30845 грн 22 коп. не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що 22 липня 2020 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку. Розмір процентної ставки за користування кредитними коштами дана заява не містить (а.с. 9).
До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Витяг з Тарифів по карткам «Універсальна», «Універсальна GOLD», «Зелена» (а.с. 24-31).
З довідки за лімітами, оформленої на ОСОБА_1 вбачається, що йому збільшувався кредитний ліміт з 1000,00 грн станом на 22.07.2020 до 21500,00 грн станом на 04.03.2023 р. (а.с.22).
ОСОБА_1 була видана картка № НОМЕР_1 строком дії до березня місяця 2027 року (а.с. 21).
Згідно виписки до рахунку вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитною карткою, а саме: знімав готівку в банкоматі, розраховувався в магазинах, здійснював перерахунок коштів на інші рахунки, поповнював готівкою свою картку, оплачував послуги АЗС та ін. ( а.с.11-20).
Крім того, в підтвердження своїх позовних вимог банк надав копію паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», що містить інформацію щодо трьох типів кредитного продукту, підписаного відповідачем 22.07.2020 року електронним підписом (а.с. 10).
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором станом на 30.03.2024 року заборгованість складає 30845,22 грн та складається з наступного: 21431,15 грн - заборгованість за кредитом; 9414,07 грн - заборгованість за відсотками (а.с.5-8).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави вважати, що між сторонами було укладено договір споживчого кредиту із досягненням згоди щодо усіх істотних умов кредитування, про які зазначає банк. Нарахування відсотків за кредитним договором є безпідставним та необґрунтованим. Крім того, суд вважав, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем знято за період з 22.07.2020 року по 01.03.2024 року кошти в сумі 255064,58 грн., а внесено на погашення заборгованості 255379,35 грн., а нараховані банком проценти не підлягають стягненню.
Однак, з такими висновками місцевого суду колегія суддів апеляційного суду погодитись не може, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов'язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувався кредитом, значить ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодився з ними, оскільки даний кредитний договір є договором оферти.
Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст. 643 ЦК України, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Згідно з ч. 3 ст. 645 ЦК України, за згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.
Відповідно до ч. 1 ст. 641 та ч. 1 ст. 642 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною та безумовною.
Доказом наявності факту виконання позивачем вимог Закону України «Про захист прав споживачів» є положення ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією та сплата періодичних платежів.
Позичальник отримав кредитну картку та скористався кредитними коштами, тобто він погодився з умовами, що діяли на момент зняття коштів (ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, - фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією), тому повинен сплачувати процентну ставку.
До матеріалів справи додано Тарифи з сайту Банку, Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка. Паспорт продукту підписано боржником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Умови, викладені в Паспорті, є актуальними до 01 липня 2021 року, тобто на протязі року.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Номер телефону, на який направлявся одноразовий ідентифікатор між сторонами погоджено, а саме - його зазначено особисто відповідачем в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, яку він підписав власноруч.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в матеріалах справи наявний підписаний відповідачем Паспорт споживчого кредиту, в якому також визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування.
Підписавши вказану Анкету-Заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, та паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов'язання.
Паспорт кредиту оформлено у відповідності до Додатку №1 до Закону України «Про споживче кредитування» і строк кредиту зазначається у розділі №2 «Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача» підрозділі «Строк кредитування» де зазначено строком кредитування 240 місяців.
Розділ №7 Паспорту «Інші важливі аспекти» підрозділ «Дата надання інформації» містить дату, до якої, у відповідності з ст. 643 ЦК України, кредитор повинен був отримати відповідь - згоду на дані умови кредитування (акцепт) від позичальника, і навіть якщо він її отримав із запізненням, то це не має значення, якщо банк з цим погоджується.
П. 4 розділу 7 Паспорту - «Умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо» - дане зазначення є обов'язковим і говорить про той факт, що кредитодавець вправі самостійно визначати розмір кредитного ліміту на картці, виходячи із фінансового стану позичальника та його історії обслуговування в банку. Жодним чином дане посилання не змінює основні умови кредитування такі як строк, відсоткову ставку, відповідальність за порушення, право дострокового погашення, інше.
П. 13 розділу 4 Паспорту - «Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит» - дійсно реальна відсоткова ставка може змінюватись. Однак вона змінюється в любому кредитному договорі, оскільки в разі порушення позичальником умов кредитування до нього застосовуються штрафні санкції - підвищена відсоткова ставка, пеня, тощо, і всі ці нарахування змінюють реальну відсоткову ставку, яка може бути мінімальною і складатись лише з самих відсотків у випадку сумлінного виконання позичальником своїх обов'язків.
Таким чином, умови Паспорту споживчого кредиту відповідають положенням Закону України «Про споживче кредитування». На підтвердження вірності розрахунку банк надавав банківську виписку.
Колегія суддів погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, оскільки він відповідає умовам договору, та вважає, що наявні правові підстави для стягнення заборгованості з боржника за кредитом та за відсотками у повному обсязі. Обов'язок повернути кредит та сплатити відсотки відповідачем не спростований.
Згідно п.п.1,3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Акцент -Банк» про стягнення заборгованості станом на 30.03.2024 року за кредитним договором б/н від 22.07.2020 року в розмірі 30845,22 грн, а саме: 21431,15 грн - заборгованість за кредитом; 9414,07 грн - заборгованість за відсотками, підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції, на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, при задоволенні позову та апеляційної скарги, з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» підлягає компенсації 3028 грн фактично понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позову та 4542 грн понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Враховуючи те, що справа є малозначною, відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити.
Заочне рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 01 липня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову.
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 22.07.2020 року задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 22 липня 2020 року станом на 30 березня 2024 року у розмірі 30845 грн 22 коп. та 3028 грн 00 коп. понесених судових витрат за подання позову і 4542 грн 00 коп. понесених судових витрат за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Рішення суду складено 18 березня 2025 року.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
В. Ю. Рунов