Провадження № 2/742/138/25
Єдиний унікальний № 742/4856/24
19 березня 2025 року
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Бездідька В.М.,
при секретарі Голушко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки цивільну справу №742/4856/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, завданої злочином, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди у розмірі 200 000 грн, обґрунтовуючи позов тим, що відповідач, її колишній чоловік, умисно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2, 3 ст. 301 КК України, що підтверджено вироком суду від 02.05.2024 року, який набрав законної сили.
Згідно з вироком, відповідач розповсюдив порнографічний відеозапис за участю позивачки серед близьких їй осіб, діючи умисно, з метою приниження її честі та гідності. Це завдало позивачці душевних страждань, порушило її соціальні зв'язки та стало причиною зміни місця роботи і проживання.
Позивачка і її представник наполягали на задоволенні позову в повному обсязі, натомість відповідач та його представник просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відсутність доказів тяжкості страждань, наданих висновком психолога, та надмірність заявленої суми.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінюючи доводи сторін, дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок протиправних дій, які спричинили душевні страждання.
Частина 4 цієї ж статті передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди.
Факт вчинення злочину та умисного поширення порнографічного відеозапису за участю позивачки встановлений вироком суду, що має преюдиціальне значення згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України.
Разом із тим, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із принципів розумності та справедливості (ч. 6 ст. 23 ЦК України) та об'єктивної оцінки обставин справи.
Позивачкою не надано доказів, що підтверджують тяжкі психічні страждання у вигляді психологічного висновку чи інших медичних довідок. Обґрунтування розміру моральної шкоди в 200 000 грн є надмірним і не співвідноситься з наданими доказами.
З урахуванням характеру правопорушення, встановлених обставин, а також факту зміни місця роботи і проживання позивачки, суд дійшов висновку, що справедливою компенсацією моральної шкоди є сума у розмірі 2 000 грн.
Суд частково задовольняє позов, враховуючи порушення прав позивачки, моральні страждання, спричинені протиправними діями відповідача, проте вважає заявлену суму завищеною та необґрунтованою в повному обсязі.
КЕРУЮЧИСЬ ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 82, 263, 264 ЦПК України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , моральну шкоду в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Судові витрати в сумі 12,11 грн покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Володимир БЕЗДІДЬКО