Провадження номер 3/741/131/25
Єдиний унікальний номер 741/10/25
іменем України
18 березня 2025 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Крупини А.О.,
з участю секретаря судового засідання Кузьменка І.С.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення (протокол серії ВАВ № 049067) щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ,
передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
23 грудня 2024 року о 15:18 год. гр. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , перебуваючи у п'яному вигляді, вчинив стосовно своєї матері гр. ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали в образах потерпілої нецензурною лайкою, та завдав їй психічних страждань, унаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю гр. ОСОБА_2 .
Дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутності ОСОБА_1 , який у судові засідання 18 лютого 2025 року та 18 березня 2025 року не з'явився, заперечень суду не надав, не повідомив суд про причини неявки та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання.
Суд неодноразово вживав заходів для повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання шляхом надсилання судових повісток на адресу, указану ним у протоколі про адміністративне правопорушення.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 173-2 КУпАП без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З огляду на це, ураховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд робить висновок про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, всебічно, повно й об'єктивно дослідивши всі обставини справи, керуючись законом і правосвідомістю, суд робить нижченаведений висновок.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до пункту 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VІІІ, під домашнім насильством слід розуміти діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство (п. 14 ч.1 ст.1 вказаного вище Закону), як форма домашнього насильства, включає в себе словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, виходячи із зазначених вище норм законодавства, під домашнє насильство, зокрема умисне вчинення діянь психологічного характеру, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 049067 23 грудня 2024 року о 15:18 год. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , перебуваючи у п'яному вигляді, вчинив стосовно своєї матері гр. ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, які полягали в образах потерпілої нецензурною лайкою, та завдав їй психічних страждань, унаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю гр. ОСОБА_2 . Водночас, у протоколі особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, у графі пояснення, власноручно зазначено: «Да, я вибачаюсь, мама це святе, яка мені подарувала життя, за землю». Протокол підписано без зауважень ОСОБА_1 .
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення ОСОБА_1 неправомірних дій та є одним із джерел доказів, відповідно до положень ст. 251 КУпАП.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються:
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 23 грудня 2024 року, прийнятим від ОСОБА_2 , яка будучи попередженою за ст. 383 КК України, зазначала, що 23 грудня 2024 року близько 16 год. додому прийшов син ОСОБА_1 , який проживає разом з нею, та перебуваючи у п'яному вигляді, почав ображати нецензурною лайкою (а.с.3);
- письмовим поясненням ОСОБА_2 , наданим поліцейському 23 грудня 2024 року (а.с.4).
Суд зазначає, що у даному конкретному випадку поведінка ОСОБА_3 істотно відрізнялась від звичайних конфліктних відносин в родині, адже характер та інтенсивність його дій, що встановлено з пояснень потерпілої ОСОБА_2 , безумовно спричинили їй емоційну невпевненість, побоювання за свою безпеку та нездатність захистити себе за ознакою статі та віку та, як наслідок, завдали шкоди її психічному здоров'ю.
Слід урахувати також, що будь-яких зауважень чи заперечень щодо оформлення протоколу щодо нього ОСОБА_3 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався, і матеріали справи таких не містять.
Суд уважає, що зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-3 КУпАП.
Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність ОСОБА_3 не встановлено.
Вивчивши й дослідивши матеріали справи, ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_3 , ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд робить висновок про те, що достатнім та необхідним для виховання правопорушника буде адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з цим, згідно з абзацом 5 ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1цього Кодексу.
Відповідно до статті 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Так, з огляду на те, що ОСОБА_1 вперше вчинив домашнє насильство, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, є військовослужбовцем ЗСУ, суд не вбачає необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з ОСОБА_3 необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок ) гривень 00 копійок на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Носівський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Анатолій КРУПИНА