Справа № 603/24/25
Провадження №2-а/603/10/2025
18 березня 2025 року м.Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Пасічника А.З.,
за участі секретаря судового засідання Лучкович Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Представник - адвокат Андрусенко І.Я., який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВО №1094960 від 13.01.2025 в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови № 29, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього стягнення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що винесена 07.01.2025 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення №29, згідно якої ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, за порушення вимог ст. 37 Закону України «Військовий обов'язок і військову службу» , підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, з підстав не прибуття по повістці направленій засобами поштового зв'язку на 04.12.2024, за результатами чого на ОСОБА_1 накладений штраф у сумі 17 000,00 грн, є незаконною та необґрунтованою. Вважає, що така винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а отже не підтверджує наявність адміністративного правопорушення. Зокрема представник позивача зазначає, що позивач жодних правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів не порушував. Зазначає, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 звинувачують у порушенні вимог передбачених ст. 37 «Про військовий обов'язок і військову службу» та п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, а саме не прибув по повістці направленій засобами поштового зв'язку на 04.12.2024. Представник звертає увагу, що відповідальність за порушення порядку взяття на облік, зняття та виключення з нього, передбачена ст. 210 КУпАП «Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил» військового обліку», а не ст. 210-1 КУпАП «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому вважає, що позивача безпідставно притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Також, представник зазначає, що ОСОБА_1 заперечує факт надсилання йому повістки про виклик до ТЦК та СП у встановленому законом порядку. Зокрема, у спірній постанові зазначено, 24.11.2024 підписана та надіслана ОСОБА_1 повістка №1314324 через засоби поштового зв'язку. Дата явки вказана 04.12.2024. Повістка позивачу не вручена та повернута до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причина повернення - адресат відсутній за вказаною адресою. Представник позивача зазначає, що у ОСОБА_1 відсутній умисел у неявці без поважних причин до ТЦК та СП, так як в період від складання повістки від 21.11.2024 до дати явки, зазначеної в повістці, останній прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.11.2024 №27952 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 3 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як чоловікові який має на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років. Необхідності в уточненні нових військових даних у ОСОБА_1 не було, так як останній знаходився на військовому обліку та дані про себе уточнив вчасно у встановленому законом порядку, отримав відстрочку від призову на військову службу, а тому уточнення нових даних про нього необхідності не було. Також представник позивача - адвокат Андрусенко І.Я. зазначає, що позивачем 08.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 подана заява про надання відстрочки, у якій позивач вказав свій номер телефону. Також вказаний номер телефону, зазначений позивачем під час виконання обов'язку про уточнення своїх персональних даних протягом 60 днів з дня набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації. Проте, під час вручення листоношею повістки, позивача не було проінформовано ні за наявним у ТЦК та СП номером телефону НОМЕР_1 , ні вкладеним до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Окремо представник позивача звертає увагу щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , так як за результатами розгляду справи посадовою особою винесена постанова про закриття справи, проте одночасно на ОСОБА_1 накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000, 00 грн.
15.01.2025 ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області вказана позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у ній. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Також вказаною ухвалою витребувано в ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на підставі постанови №29 від 07 січня 2025 року, якою на нього накладене стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн.
18.02.2025 на електронну адресу суду надісланий відзив на позовну заяву, в якій представник ІНФОРМАЦІЯ_2 просить прийняти відзив на позовну заяву, а у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити повністю. Зокрема зазначає, що відправлена 21.11.2024 засобами поштового зв'язку повістка на адресу ОСОБА_1 для його прибуття 04.12.2024 з метою уточнення даних, відповідно до даних поштового оператора поштове відправлення повернулась до відділу з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання. На визначену дату ОСОБА_1 не з'явився, не повідомивши про поважність причин, таким чином вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказаний відзив долучений до матеріалів справи в оригіналі 12.03.2025.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Андрусенко І.Я. судове засідання не прибули, будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання. В матеріалах справи міститься заява представника позивача, згідно якої останній просить дану справу розглядати без їх з позивачем участі.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з'явився, будучи належно повідомленим про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходжу до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, керуючись ч. 2 ст. 2 КАС України перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст.6 КАС України суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Встановлено, що 07 січня 2025 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 на ОСОБА_1 винесена постанова № 29 про закриття справи про адміністративне правопорушення, якою на останнього накладене адміністративне стягнення в сумі 17000 гривень за допущене правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП за наступних обставин. Згідно даних, які містяться в постанові №29 про закриття справи про адміністративне правопорушення 21.11.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підписана повістка №1314324 та надіслана через засоби поштового зв'язку. Вказана повістка ОСОБА_1 не вручена із зазначенням причини - «адреса відсутній за вказаною адресою». На вказану у повістці дату останній не прибув, про поважні причини неявки у триденний термін не повідомив. 06 січня 2025 року о 09 год. 40 хв. ОСОБА_1 прибув до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , що адресою: АДРЕСА_1 відповідно до повістки №25 від 05.01.2025 виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 . Під час звіряння військо-облікових даних встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 . За результатами чого відносно останнього складений протокол без номеру від 06 січня 2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-3 КУпАП, із призначенням дати розгляду адміністративної справи на 07.01.2025. У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що повістку не отримував та ніхто його не повідомляв про наявність такої з грудня місяця. Під час перетину кордону, його було повідомлено, що він перебуває у розшуку. За результатами розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зокрема за порушення ним встановлених законодавством вимог ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, а саме не прибув по повістці направленій засобами поштового зв'язку на 04.12.2024.
Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України оголошено та проводиться загальна мобілізація, яка неодноразово продовжувалась, зокрема указами№ 272/2024 від 06.05.2024,№ 470/2024 від 23.07.2024, востаннє на 90 діб Указом Президента України №27/2025 від 14.01.2025 затвердженого Законом України № 4221-IX від 15.01.2025.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, востаннє на 90 діб Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025затвердженого Законом України № 4220-IX від 15.01.2025.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, є адміністративним правопорушенням, яке тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154.
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Отже, військовий обов'язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають, з-поміж інших категорій, громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Абзацом 2 пункту 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, серед іншого, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560).
Отже, з об'єктивної сторони правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП полягає у порушенні Правил військового обліку, зокрема, щодо встановленого обов'язку прибувати до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Однак, відповідно до примітки до статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно підпункту 1 пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону N 3633-IX установлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 оновив свої облікові дані, що підтверджується копією тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_2 , згідно даних якого ОСОБА_1 зарахований у запас 09.12.2022, на військовий облік взято 10.04.2023.
В листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за вхідним номером 8172/5 від 07.11.2024, в якій просить оформити йому в порядку, визначеному постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Вказана довідка видана ОСОБА_1 26.11.2024 за номером 27952.
Згідно даних, які містяться в постанові №29 про закриття справи про адміністративне правопорушення, повістка за №1314324 від 21.11.2024 на ім'я ОСОБА_1 містить мету виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема «для уточнення даних». Разом з тим, вказана повістка ОСОБА_1 не вручена із зазначенням причини - «адреса відсутній за вказаною адресою».
ОСОБА_1 станом на день складення протоколу про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови вже був на військовому обліку, як військовозобов'язаний та 26 листопада 2025 року отримав довідку про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період інформації про те, які саме відомості мав уточнити ОСОБА_1 сторона відповідача не надала.
Окрім того, сторона відповідача на виконання ухвали суду від 15.01.2025 не надала жодних матеріалів щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за результатами розгляду яких винесена постанова від 07.01.2025 за №29, які б спростовували викладені в адміністративному позові обставини.
Суд позбавлений можливості пересвідчитися у тому, що повістка про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно йому надсилалась 21.11.2024 та така повернута відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», оскільки ні копії повістки, ні повідомлення про вручення поштового відправлення, ні опису вкладення поштового відправлення відповідач суду не надав. Відтак не спростував посилання позивача з приводу того, що така повістка не надсилалась взагалі.
З обставиною належного повідомлення про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 пов'язаний його обов'язок з'явитися за викликом. За умови недоведення відповідачем доказами факту надсилання повістки, слід вважати обґрунтованими доводи позивача про те, що така повістка не надсилалася, а тому позивач і не мав жодного обов'язку з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 04.12.2024.
Також, сумнів щодо умислу ОСОБА_1 ухилитись від явки до п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних, викликає те, що він вчасно оновив персональні дані, що відповідно свідчить про його намір відповідати вимогам військового обліку та діяти відповідно до норм закону.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел.
Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об'єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.
Обґрунтовуючи протиправність притягнення до адміністративної відповідальності, позивач зазначав, що повістка йому не вручалась, від її вручення він не відмовлявся, а отже не був обізнаний про обов'язок прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Окрім того, позивач зазначив, що в період 07.11.2024 та 26.11.2024, звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 за оформленням відстрочки, а тому за таких обставин, суд приходить до висновку про те, що у діях позивача відсутній умисел щодо неприбуття по повістці направленій засобами поштового зв'язку на 04. 12.2024.
Частиною 1 ст. 77 КАСУ встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Слід звернути увагу також на те, що ОСОБА_1 отримав довідку про відстрочку, що на момент притягнення його до адміністративної відповідальності було відомо відповідачу, так як така видана 26.11.2024. У оскаржуваній постанові та відзиві на позов відповідач жодним чином не відобразив причини виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 , зважаючи на те, що ОСОБА_1 на особливий період на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримав відстрочку до 07.02.2025. Не врахування цієї обставини під час прийняття рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності свідчить про те, що відповідач прийняв оскаржувану постанову необґрунтовано та не пропорційно, тобто недотримуючись необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця постанова.
Підсумовуючи викладене в сукупності, приходжу до висновку, що відповідачем «поза розумним сумнівом» не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому оскаржену постанову слід скасувати, а провадження по справі закрити.
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись статтею 55 Конституції України, статтями 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд,
Позов задовольнити.
Скасувати постанову № 29, яка винесена т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього стягнення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Головуючий суддя А.З. Пасічник