Провадження: 2/484/420/25
Справа: 484/7241/24
18.03.2025 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Коваленко Н.А.,
секретаря судового засідання - Шаповалової В.О.
за участю прокурора Первомайської окружної прокуратури Жорової В.О., прокурора
стажиста Овсієнко Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області Мельник Олександра Володимировича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, -
Керівник Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про конфіскацію земельної ділянки, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду від 20.07.2018 у справі № 484/2503/18 набула в порядку спадкування право власності на земельну ділянку площею 0,051 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 .В подальшому ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, за рахунок земельної ділянки площею 0,051 га, що належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія ІІІ-МК № 015050 від 21.04.1994 сформована земельна ділянка з кадастровим номером 4825486300:03:016:0011 площею 0,0437 га. Право власності за відповідачкою на земельну ділянку з кадастровим номером 4825486300:03:016:0011 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано 27.11.2018 за № 29198346. Окружною прокуратурою виявлено порушення ст.13, 14, 41 Конституції України, ст.80,81,145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_1 , зазначеної земельної ділянки.
Враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 27.11.2018 по даний час) не відчужила її, є підстави для конфіскації такої землі у власність держави.
Ухвалою суду від 10 січня 2025 року застосовано заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0437 га з кадастровим номером 4825486300:03:016:0011, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з забороною органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки, у тому числі, у разі її поділу чи об'єднання з іншими земельними ділянками.
Ухвалою суду від 10.01.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 28.01.2025 року, 10:00 годину.
Ухвалою суду від 28.01.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 14.02.2025 року, 10:00 годину.
В судовому засіданні прокурор Жорова В. позовні вимоги підтримала, з викладених у позові підстав просила їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідачка ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом публікації оголошення про виклик на веб-сайті суду та за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання в Україні. Відзив на позов не надійшов.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди прокурора вирішено розгляд справи проводити в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.ст.280,281 ЦПК України.
Суд, заслухавши прокурора, вивчивши позовну заяву та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
За даними копії паспорту громадянина російської федерації № НОМЕР_2 , виданого 15.07.2002 року, код органу, що видавав 352-001, ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації (а.с.26).
Відповідно до копії рішення Первомайського міськрайонного суду від 20.07.2018 у справі № 484/2503/18, ОСОБА_1 набула в порядку спадкування право власності на земельну ділянку площею 0,051 га для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9-10).
Згідно інформації, наданої ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, за рахунок земельної ділянки площею 0,051 га, що належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія ІІІ-МК № 015050 від 21.04.1994 сформована земельна ділянка з кадастровим номером 4825486300:03:016:0011 площею 0,0437 га (а.с.7).
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 405317733 від 26.11.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 27.11.2018 року зареєструвала право власності на земельну ділянку із кадастровим номером: 4825486300:03:016:0011 площею 0,0437 га, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно(а.с. 6).
За даними листа Управління ДМС у Миколаївській області від 26.11.2024 року гр. російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо звернення та документування посвідкою на постійне або тимчасове проживання, реєстрації/зняття з реєстрації, документування паспортом громадянина України та документування паспортом громадянина України для виїзду за кордон до УДМС України в Миколаївській області не зверталася (а.с.23).
Разом із цим судом встановлено порушення ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки.
Положення статей 13,14 Конституції України визначають, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Суб'єктами права приватної власності на землю, згідно зі ст.80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших нормЗемельного кодексуУкраїни суб'єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.
Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
Частиною 5 ст.22 Земельного кодексуУкраїни (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам не можуть передаватись землі сільськогосподарського призначення.
Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей (ч. 1ст. 22 Земельного кодексу України).
За змістом ч. 4 ст.81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч.2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме: така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов'язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.
Частиною 5 ст.41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Пунктом 10 ч. 1 ст.346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.
Згідно зі ст.354 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття у порядку спадкування права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 27.11.2018 по даний час) не відчужила її, є підстави для її конфіскації.
Вказані порушення вимог земельного законодавства що ОСОБА_1 , є триваючими, пов'язаними з тривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Бездіяльність ОСОБА_1 , характеризується тим, що не відчуження успадкованої земельної ділянки сільськогосподарського призначення з 27.11.2021 року по цей час та її фактична належність на праві власності іноземцю, є порушенням вимог закону.
У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», висловив позицію про те, що під ним потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (п. 2 резолютивної частини).
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.
Статтею 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 року, визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
Згідно з пунктом 4 цього Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності (підпункт 33).
Підпунктом 42 пункту 3 цього Положення визначено, що Держгеокадастр подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.
Держгеокадастр реалізує надані йому повноваження самостійно та через територіальні органи. Таким органом на території Миколаївської області є Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області.
Згідно з п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 21.05.2021 № 248, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі Управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Відповідно до підпункту 34 пункту 4 даного Положення, Управління подає позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.
Наведене свідчить, що Управління наділене повноваженнями щодо подання до суду позову про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.
Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Підставою представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (ч. 3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 81 вказаної вище постанови).
Враховуючи виявлені порушення та зазначені положення законодавства, керуючисьст.23 Закону України «Про прокуратуру», Первомайською окружною прокуратурою Миколаївської області Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області надіслано запит від 21.04.2023 за вих. № 54-1898 вих-23 про виявлені порушення із вимогою вжити заходи щодо їх усунення, у тому числі в судовому порядку.
Разом із тим, листом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області №10-14-0.165-1326/2-23 від 10.05.2023 повідомлено окружну прокуратуру, що вказаною особою до ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області з метою відчуження земельних ділянок на користь держави станом на 10.05.2023 не звертались. Та вказали, що не заперечують проти вжиття Первомайською окружною прокуратурою Миколаївської області заходів представницького характеру для відновлення інтересів держави.
Враховуючи зазначене, подання Первомайською окружною прокуратурою позову в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області повністю узгоджується з вимогами ст.23 Закону України«Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст.75Закону України «Про міжнароднеприватне право» підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених устатті 76 цього Закону.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст.77 Закону України «Про міжнароднеприватне право» підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом зокрема, якщо нерухоме майно, щодо якого виник спір, знаходиться на території України.
Відповідно до ч. 1ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Згідно зі ст.181ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка кадастровий номер 4825486300:03:016:0011 площею 0,0437 га знаходиться на території Синюхинобрідської територіальної громади Первомайського району Миколаївської області .
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, тому з відповідача на користь Миколаївської обласної прокуратури необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2422,00 грн за подачу позовної заяви, а також 1211,20 грн за подачу заяви про забезпечення позову.
Згідно ч.7 ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Оскільки від учасників справи жодних клопотань щодо заходів забезпечення позову не надходило, а тому заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.
Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки - задовольнити.
Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39825404) земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із кадастровим номером 4825486300:03:016:0011 площею 0,0437 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану по АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910048) понесені судові витрати у розмірі 3633,20 (три тисячі шістсот тридцять три) гр. 20 коп.
Відомості про учасників справи:
позивач: Первомайська окружна прокуратура Миколаївської області, місцезнаходження: вул. І.Виговського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 02910048, яка діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, місезнаходження: проспект Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404.
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня отримання його копії до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (отримання) до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 19.03.2025.
Суддя Н.А. Коваленко