19 березня 2025 року
м. Харків
справа № 624/975/24
провадження № 22-ц/818/1189/25
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
сторони справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 29 листопада 2024 року ухвалене у складі судді Куст Н.М.-
У жовтні 2024 ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 604439259 від 13.10.2021 у розмірі 49 418,92 грна та понесені судові витрати.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що 13.10.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено Кредитний договір № 604439259 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора № MNV98U4В, який відправлений 13.10.2021 о 12:51:04 год. відповідач ввів 13.10.2021 о 12:53:10 у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Одночасно з підписанням договору Товариство відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці на кредит, електронний лист з повідомленням про успішне підписання кредитного договору. Відразу після вчинених дій відповідача Товариство перерахувало 13.10.2021 грошові кошти в сумі 22 000,00 гривень на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , що в свою чергу є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.
Станом на момент подання позовної заяви загальна сума заборгованості за кредитним договором №604439259 від 13.10.2021 становить 49 418,92 грн, яка складається з: 16 635,38 грн заборгованість по кредиту; 32 783,54 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.28). ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги, строк дії якого закінчується 28.11.2019.
Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 05 вересня 2024 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» відмовлено.
Рішення обґрунтовано тим, що кредитний договір №604439259 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений 13 жовтня 2021 року, тоді як договір факторингу №28/1118-01 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», на який посилається позивач як на підставу переходу до нього права вимоги до боржника був укладений 28 листопада 2018 року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником. Вказане свідчить, що предметом останнього на момент його укладення не могло бути право будь-якої вимоги за неіснуючим на той час кредитним договором №604439259 від 13.10.2021, що в свою чергу виключає відступлення та набуття відповідного права вимоги за кредитним договором №365782587 від 13.10.2021, як ТОВ «Таліон Плюс» згідно договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, так і в подальшому ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» згідно договору факторингу №301023-01 від 30.10.2023 та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» згідно договору факторингу №0409/24 від 04.09.2024. Крім того, позивачем при зверненні до суду не надано доказів на підтвердження оплати за укладеним договором факторингу від 28 листопада 2018, 30 жовтня 2023 року та від 04 вересня 2024 року.
Не погодившись з рішенням суду ТОВ «Юніт Капітал» подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач надав суду належні докази на підтвердження факту укладання відповідачем кредитного договору з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», отримання ним грошових коштів за цим договором та порушення відповідачем встановленого договором обов'язку щодо їх повернення.
Апелянт зазначив, що обставини та докази наявні в матеріалах справи спростовують висновки суду першої інстанції про те, що договір №28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018-31.12.2024. Таким чином, Позивач є належним Кредитором та отримав дійсне право вимоги за кредитним договором. Щодо оплати договорів факторинг апелянт зазначає, що підписання реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Прав вимоги до Боржників в повному обсязі. Просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №604439259 від 13.10.2021 та судові витрати, а саме: 6 056 грн - судовий збір та 6000 грн - правничої допомоги.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 13.10.2021 уклав кредитний договір № 604439259 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до п.4.4 Кредитного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Товариством в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Отже, Кредитний договір № 604439259 від 13.10.2021 був документ сформований та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор № MNV98U4В було направлено позичальнику 13.10.2021 на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів, одноразовий персональний ідентифікатор № MNV98U4В було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 13.10.2021 о 12:53:10 год, після чого відповідачем було підписано договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а Товариством було перераховано грошові кошти в сумі 22 000,00 грн на банківську карту, що належить відповідачу, що в свою чергу слугує доказом того, що відповідач прийняв пропозицію ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. зворот 41 - 44).
Відповідно до умов Кредитного договору Первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 22 000,00 грн строком на 15 днів зі сплатою 1,98 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку на який видавався кредит.
Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором.
У свою чергу, позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно цього договору.
28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно п.2.1 якого було передбачено, що Клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 66-69).
Згідно термінів, наведених в розділі І зазначеного вище договору:
-кредитний договір кредитний договір, укладений між Клієнтом та Боржником, права вимоги за яким відступаються;
-право вимоги означає всі права Клієнта та кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому;
-реєстр прав вимоги означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим Договором.
Строк дії вказаного договору згідно п.8.2 було встановлено до 28.11.2019 року.
У подальшому додатковими угодами №19 від 28.11.2019 року, №26 від 31.12.2020 року вносились зміни до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31.12.2021 року включно (а.с. 72, 73-76).
Позивач зазначив, що первісне відступлення прав вимоги за кредитним договором № 365782587 від 12.10.2021 відбулось від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на користь ТОВ «Таліон Плюс» на підставі зазначеного вище договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, підтвердженням чого є витяг з реєстру прав вимоги №166 від 28.12.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с. 66-69).
30.10.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) уклали Договір факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 згідно з якого Фактор зобов'язується передати Клієнт у Право горошої вимоги, строк виконання якого настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики) плату за позикою (проценти за користуваня позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Строк дії договору факторингу закінчується 07.03.2026 (а.с.13).
04.09.2024 ТОВ «Юніт Капітал» (Фактор) ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (Клієнт) уклали Договір факторингу № 0409/24 від 04.09.2024 згідно якого, фактор зобов'язується передати Клієнту у Право грошової вимоги, строк виконання якого настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики) плату за позикою (проценти за користуваня позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Строк дії договору факторингу закінчується 07.03.2026 (а.с. 20).
Відповідно до частини першої статті 1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 626, 628ЦКУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638ЦКУкраїни встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639ЦКУкраїни передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України « Про електронні документи та електронний документообіг » для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3ЗаконуУкраїни«Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким,що за правовими наслідками прирівнюється до договору,укладеного уписьмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За змістомстатті12цьогоЗакону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначенимцимЗаконом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З договору № 604439259 від 13.10.2021рокуміж ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Договір укладено на сайті позикодавця, та ОСОБА_1 підписав його одноразовим ідентифікатором MNV98U4В, відправленим 13.10.2021 об 12:51:04, введеним 13.10.2021 о 12:53:10 год, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт товариства такий договір не був би укладений.
28.11.2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу № 28/1118-01, згідно п.2.1 якого було передбачено, що Клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а. с. 66 - 69);
У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).
Цей договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору).
28 листопада 2018 року, укладено Додаткову угоду № 19 до зазначеного Договору факторингу № 28/1118-01, якою строк його дії продовжено до 31 грудня 2020 року (а.с.72).
31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року (а.с.73)
Отже, строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 був продовжений, тому відступлення прав вимоги до Відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» відбулось відповідно вказаного договору факторингу.
Відповідно витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 на виконання договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за №53579 значиться боржник ОСОБА_1 кредитний договір 604439259 від 13.10.2021, загальна заборгованість 49 418,92 грн.
Згідно договору факторингу №30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (п.2.1. Договору).
Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 30 грудня 2023 року до договору факторингу №30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» за №5852 значиться ОСОБА_1 кредитний договір 604439259 від 13.10.2021, загальна заборгованість 49 418,92 грн.
Згідно договору факторингу №06/03/24 від 06 березня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осібборжників. Перелік боржників зазначенні в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком №1 п. 1.1 Договору).
Відповідно до реєстру боржників від 04 вересня 2024 року до договору факторингу 0409/24 від 04.09.2024 року укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за № 877 значиться боржник ОСОБА_1 кредитний договір 604439259 від 13.10.2021, загальна заборгованість 49 418,92 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що умовами укладених договорів факторингу передбачено перехід права вимоги з моменту підписання реєстру права вимоги та не пов'язано з оплатою за договором факторингу, проведення якої відтерміновано на визначений договором строк.
Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця, на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», перейшло право вимоги за кредитним договором № 604439259 від 13.10.2021, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВАДОПОМОГА» та ОСОБА_1 .
На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно достатті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1048та ч. 1 ст.1054ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
За змістом ч.1ст. 627 ЦК Українивідповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст.12ЦПКУкраїни цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Як визначено ч. 1, 2 ст.77ЦПКУкраїни належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень статей 77-80ЦПКУкраїни докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.
Статтею 79ЦПКУкраїни передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.80ЦПКУкраїни достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ст.81ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.89ЦПКУкраїни суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», надало виписку з особового рахунку за Кредитним договором № 365782587 від 12.10.2021, згідно якої заборгованість ОСОБА_1 складає 49 418,92 грн, з якої прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 16 635,38 грн прострочена заборгованість за відсотками 32 783,54 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем доведено суму заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором у загальному розмірі 49 418,92 грн, з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру базової відсоткової ставки за кожен день прострочення та періоду кредитування.
Даних, що відповідач у добровільному порядку нараховану заборгованість за кредитним договором погасив, матеріали справи не містять.
Оскільки, суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, , яким позов ТОВ задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 365782587 від 12.10.2021 в сумі 49 418,92 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК Україниі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову 2422,40 грн та апеляційної скарги 3633,60 грн, а всього 6056 грн.
Згідно з ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).
Із положень ч.ч. 1-5ст.137ЦПК України слідує, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
В силу ч.ч. 2, 3, 8ст. 141 ЦПК Українисудові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18).
На підтвердження відповідних витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акт прийому-передачі наданих послуг).
Отже, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Вартість виконаних робіт згідно акту прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 09/09/24-02 від 09.09.2024 становить 6 000 грн.
Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи повне задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 слід стягнути 6 000 грн понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовільнити.
Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 29 листопада 2024 року скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 365782587 від 12.10.2021 в сумі 49 418 (сорок дев'ять тисяч чотириста вісімнадцять) грн 92 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 6056 (шість тисяч п'ятдесять шість) грн судового збору та 6000 (шість тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 19 березня 2025 року.
Головуючий О. Ю. Тичкова
Судді О.В.Маміна
Н.П.Пилипчук