Справа № 543/630/24 Номер провадження 22-ц/814/479/25Головуючий у 1-й інстанції Гришко О. Я. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
17 березня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.,
суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн фінанс» на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 27 серпня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онлайн фінанс", треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Гречин Наталія Володимирівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
У липні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Онлайн фінанс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вказував, що у червні 2024 року йому стало відомо про відкриття виконавчого провадження № 67301545, в межах якого примусово виконався виконавчий напис приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни№ 32444 від 21.05.2021 про стягнення з нього як боржника кредитної заборгованості.
Вважає, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріус не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом. При цьому він жодних повідомлень щодо наявності в нього заборгованості ні перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ні перед ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» не отримував, про наявність таких заборгованостей йому було невідомо.
У зв'язку з чим просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №32444 вчинений 21.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з нього заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» в розмірі 21290 грн. та стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.
Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 27 серпня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 32444 вчинений 21.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» в розмірі 21290 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 , судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1816, 80 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 , понесені витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн.
Не погодившись з судовим рішенням в частині стягнення витрат на правничу допомогу, ТОВ «Онлайн фінанс» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення в цій частині та ухвалити нове про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу.
Зазначало, що до матеріалів справи додано копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 09.07.2024 року, яка нібито підтверджує фактично понесені витрати позивачем на правничу професійну допомогу у розмірі 6 000 грн., проте, дана копія квитанції не відповідає загальним вимогам затвердженим Правлінням Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29 грудня 2017 року. Правлінням Національного Банку України затверджено типову форму до прибуткового касового ордеру - Додаток №2 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (п. 25 р. III).
Також зазначало, що у вищезазначеній квитанції про оплату відсутні: податковий код підприємства; кореспондуючий рахунок бухгалтерського обліку, що використовується при проведенні даної операції; підпис уповноважених на це осіб (касира та головного бухгалтера) - проте загальні вимоги затверджені Правлінням Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29 грудня 2017 року №148 вимагають обов'язкову наявність податкового коду підприємства, кореспондуючого рахунку бухгалтерського обліку, що використовується при проведенні даної операції, підписи уповноважених осіб.
Отже, квитанція від 08.07.2024 року, про сплату Позивачем правничої допомоги Представнику, не можливо вважати належним доказом понесення судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
В іншій частині судове рішення не оскаржується, а відтак у колегії суддів відсутні повноваження для його перегляду.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її частково задоволення з наступних підстав.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною було вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості. Приватний нотаріус мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №639292085 від 07.10.2020, укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 111 від 08.12.2020 є ТОВ «Таліон плюс», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05.02.2020, реєстр прав вимоги № 5 від 16.04.2021, є ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс». Приватний нотаріус зазначає, що строк платежу за кредитним договором 639292085 від 07.10.2020 настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.04.2021 по 12.05.2021, сума заборгованості складає 20090 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 7000 грн., прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн., прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом становить 13090 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн., строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн., строкова заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом становить 0,00 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 0,00 грн. У спірному виконавчому написі також зазначено, що за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» отримано плату із стягувача, в розмірі 1200 гривень, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача.
27.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Гречин Н.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі вищевказаного виконавчого напису.
В межах виконавчого провадження №67301545 від 05.06.2023 приватним виконавцем було звернуто стягнення на доходи боржника.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених вимог та стягнув з відповідача на користь ОСОБА_1 у відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу 6000 грн., виходячи з їх доведеності.
Колегія суддів не може погодитися з визначеним судом першої інстанції розміром судових витрат, пов'язаних з оплатою адвоката, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з вимогами частин першої, другої, четвертої, п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
У справі, яка переглядається, встановлено, що згідно детального опису робіт, адвокатом Бовшиком М.Ю. зазначено, що розрахунок суми витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи становить - 6 000 грн., а саме: консультація правового характеру - 1 000 грн.; вивчення та надання правової оцінки - 1 000 грн.; підготовка процесуальних документів - 1 500 грн.; підготовка позовної заяви - 2 500 грн.
Також до позовної заяви додано:
ордер на надання правничої допомоги Георгіци Д.Л. на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги №88 від 08 липня 2024 року адвокатом Бовшиком М.Ю.;
свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності №427 від 20.06.2011 року;
акт прийому передачі виконавчих робіт до договору №88 від 08.07.2024 року;
квитанція до прибуткового касового ордеру №88 від 09 липня 2024 року.
При визначенні суми відшкодування необхідно виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, адвокатом було підготовлено позовну заяву, яка подана до суду через підсистему «»Електронний суд». Розгляд справи судом першої інстанції здійснено в спрощеному порядку, без участі сторін в судових засіданнях.
Таким чином, адвокатом реально були надані послуги позивачу у вигляді складання позовної заяви та наданої йому правової консультації .
Враховуючи не значну складність справи, яка є типовою за характером спірних правовідносин, з приводу розгляду яких існує усталена судова практика, врахуючи принцип співмірності та реальності наданої адвокатом правничої допомоги, колегія суддів вважає що розмір витрат на оплату послуг адвоката Бовшика М.Ю. є завищеним, тому підлягає зменшенню з 6000 грн. до 3000 грн.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності доданої адвокатом Бовшиком М.Ю. квитанції про оплату наданої правової допомоги загальним вимогам, затвердженим Правлінням Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29 грудня 2017 року, відхиляються колегією суддів як підстава для відмови в стягненні з відповідача судових витрат на правничу допомогу.
В даному випадку вимоги, визначені вказаним Положенням, не мають визначального значення при вирішенні питання доведеності позивачем розміру понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги, оскільки остання має бути відшкодована в порядку ст. 141 ЦПК України в разі доведення належними доказами витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги.
По справі таким доказом є квитанція до прибуткового касового ордеру №88 від 09.07.2024, яка містить підпис адвоката та посилання на підставу отримання коштів - договір про надання правової допомоги №88 від 08.07.2024.
При цьому, чинне законодавство не визначає обов'язку для адвокат та його клієнта оформлювати такі платіжні документи у суворій відповідності до вимог, визначених Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
В даному випадку, закон зобов'язує учасників правовідносин надавати суду документи, які б слугували доказом понесених судових витрат, тобто свідчили про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги. Такими документами можуть бути - квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження, тощо.
За вказаних обставин, викладені в апеляційній скарзі доводи щодо наявності підстав для скасування судового рішення в частині відшкодування витрат на правничу допомогу на увагу не заслуговують.
Між тим, по справі наявні підстави для зменшення розміру стягнутих судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу з 6000 грн. до 3000 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.3, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн фінанс» задовольнити частково.
Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 27 серпня 2024 року в частині розподілу судових витрат змінити, зменшити стягнуту з Товариства з обмеженою відповідальністю «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 оплату за правничу допомогу з 6000 грн. до 3000 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 19 березня 2025 року.
Судді: О.І. Обідіна С.Б. Бутенко Г.Л. Карпушин