Справа №491/17/25
19 березня 2025 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі: головуючої в справі судді - Надєр Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гула О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу обґрунтовані тим, що 06 листопада 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ананьївського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №94. Від вказаного шлюбу двох неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішення про розірвання шлюбу позивач прийняв у зв'язку з тим, що з квітня 2022 року вони з відповідачем майже не спілкуються та за цей час між ними погіршувалися взаємовідносини, виникали різного роду конфлікти. На даний час у них різні погляди на життя та сімейні відносини, що призвело до того, що вони не підтримують жодних стосунків та стали фактично чужими людьми, а тому їхній шлюб носить виключно формальний характер. Позивач зазначає, що подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам, примирення муж ним та відповідачем неможливе, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 07 лютого 2025 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників.
Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз'яснено відповідачу про її процесуальні права, а саме подати відзив на позовну заяву, пред'явити зустрічний позов та подати заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що передбачено вимогами ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїми процесуальними правами передбаченими ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України не скористалася та у встановлені строки в ухвалі про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву до суду не подала, з зустрічним позовом та з заявою із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не зверталася.
Сторони в судове засідання не з'явились.
При цьому, до позовної заяви додано клопотання позивача від 09 січня 2025 року, в якому він просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.5).
Також 18 березня 2025 року до суду надійшла заява відповідача, в якій вона просить провести розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення. Після розірвання шлюбу просить залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_5 » (а.с.23).
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому, у відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, взявши до уваги клопотання позивача та заяву представника відповідача, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 05 квітня 2001 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області (а.с.6).
Відповідачем у справі є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 05 грудня 2015 року Ананьївським РС ГУ ДМС України в Одеській області (а.с.8), довідкою з реєстру територіальної громади про місце реєстрації особи, виданої Відділом надання адміністративних послуг за №321 від 22 січня 2025 року (а.с.18).
При розгляді справи встановлено, що 06 листопада 2015 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ананьївського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №94, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 06 листопада 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ананьївського районного управління юстиції в Одеській області (а.с.10).
Від вказаного шлюбу позивач та відповідач мають спільних неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 12 березня 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ананьївського районного управління юстиції в Одеській області (а.с.12), дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 29 квітня 2016 року Ананьївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с.11).
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Аналогічні положення містить і Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року). Так, відповідно до ст.12 зазначеної Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права. Крім того, ст.5 Протоколу №7 зазначеної конвенції встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно частини 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З позовної заяви вбачається, що сімейні стосунки в позивача та відповідача не склалися, тож позивач прийняв рішення про розірвання шлюбу у зв'язку з тим, що між ним та відповідачем повністю відсутнє взаєморозуміння в зв'язку з різними поглядами на життя та на сімейні стосунки. В зв'язку з повною несумісністю характерів сім'я розпалася.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, взявши до уваги заяву відповідача про визнання позову, причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони наміру не мають.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України.
Таким чином, суд приймаючи до уваги те, що позивач та відповідач не підтримують шлюбних стосунків, та те що їх шлюб носить лише формальний характер, вважає можливим шлюб між ними розірвати.
Частиною 1 статті 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Суд, враховує бажання відповідача та вважає за доцільне після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.112-115 СК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 05 квітня 2001 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 05 грудня 2015 року Ананьївським РС ГУ ДМС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 , який зареєстрований 06 листопада 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ананьївського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №94- розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити відповідачу шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Суддя Надєр Л.М.
Рішення суду набрало законної сили «____» __________________20__ року.