Справа № 569/23557/24
19 березня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 адвоката Штогрін Вікторії Святославівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину,
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 03 березня 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3 276 гривень 42 копійки. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 79 гривень 38 копійок.
10 березня 2025 року до суду надійшла заява представника відповідача Штогрін В.С. про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить стягнути з позивача понесені відповідачем по справі судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 7 500 грн 00 коп.
Представник відповідача Штогрін В.С. в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце його проведення, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. 14 березня 2025 року представник відповідача Штогрін В.С. подала клопотання про проведення судового засідання у її та відповідача відсутність, заяву про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу підтримують та просять її задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про час, дату та місце його проведення. 17 березня 2025 року позивач подала заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, заперечує проти вимог адвоката Штогрін В.С. і не підтримує.
Дослідивши заяву, матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
За приписами ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з п. 3. ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За положеннями ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Представник відповідача Штогрін В.С. в судовому засіданні 03 березня 2025 року заявила, що докази судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
На підтвердження витрат за надання правничої допомоги представником відповідача Штогрін В.С. подано докази, а саме: Договір про надання правничої допомоги № 10/01-02 від 10 січня 2025 року, в п. 4 якого вказано, що вартість правничої допомоги становить 8 000 грн 00 коп.; квитанцію № 2270370017 від 15 січня 2025 року, якою підтверджується оплата відповідачем 8 000 грн АО «Скорпіон2; акт від 04 березня 2025 року про виконання договору № 10/0-02 від 10 січня 2025 року, в якому зазначено детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Таким чином, представником відповідача Штогрін В.С. підтверджено понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу.
При цьому, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2023 року у справі № 726/1142/22.
Разом з цим під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).
У частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.
У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Суд наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Врахувавши конкретні обставини цієї справи, суд дійшов переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на те, що правовідносини між сторонами та норми, які їх регулюють не є складними для розуміння, а у даній категорії спорів по суті спірних питань існує усталена правова позиція, тому розмір витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням часткового задоволення позову слід зменшити до 1 000 грн 00 коп.
За таких обставин, з позивача на користь відповідача слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 1 000 грн 00 коп.
Керуючись статями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 270, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Штогрін Вікторії Святославівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 19 березня 2025 року.
Суддя О.О. Першко