Справа № 206/1228/25
Провадження № 2-аз/206/3/25
19.03.2025 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Малихіна В.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в справі за адміністративним позовом адвоката Кулик Ігоря Яковича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Самарський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить скасувати постанову №19670 від 28.10.2024 року за адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Адвокатом Кулик І.Я., який діє в інтересах ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити виконання постанови № 19670 від 28.10.2024 року про накладення адміністративного штрафу до набрання законної сили судовим рішенням, зупинити виконавче провадження ВП №76998871 від 31.01.2025 року, відкрите Самарським відділом державної виконавчої служби у м. Дніпрі, до набрання законної сили судом рішення та заборонити Самарському відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі здійснювати примусове стягнення коштів із банківських рахунків позивача до ухвалення судового рішення.
Посилається на те, що позивач подав до суду позовну заяву про визнання протиправною та скасування постанови №19670 від 28.10.2024 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на підставі якої було відкрито виконавче провадження ВП № 76998871 від 31.01.2025 року.
Предметом даного позову є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 19670 від 28.10.2024 року, якою на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого 4.3 ст. 210-1 КУПАП у вигляді штрафу у розмірі 51000,00 грн.
Виконавче провадження, яке було відкрите Самарським відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі, передбачає примусове стягнення коштів із банківських рахунків Позивача.
Однак, зазначене виконавче провадження є наслідком незаконної постанови, яку оскаржує Позивач. Наразі триває судовий розгляд, а тому є ризик незворотних наслідків, пов?язаних із примусовим списанням коштів Позивача. Постанова № 19670 від 28.10.2024 року винесена з порушенням процесуальних норм, а тому її правомірність ще не встановлена судом. Станом на дату направлення даної заяви вже було відбулось стягнення коштів у розмірі 983, 83 грн., що підтверджується довідкою про рух коштів на рахунку наданою у додатках до позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови N? 19670 від 28.10.2024 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУПАП.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю
Заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.
При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Так, предметом позову є скасування постанови, якою на позивача накладено адміністративне стягнення за порушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 51 000, 00 грн.
Постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 звернута до виконання.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 76998871 від 31.01.2025 року розмір штрафу становить 51 000, 00 грн.
Законом України «Про виконавче провадження» виконавець наділений широким колом прав, направлених на примусове виконання виконавчого документа, в тому числі накладенні арешту на майно та грошові кошти на рахунках боржника.
З урахуванням цього суд вважає обґрунтованими приведені заявником твердження в обґрунтування клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене вище, характер спору, що виник, а також те, що вказані дії можуть привести до утруднення виконання можливого рішення суду, суд приходить до висновку про задоволення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150-156 КАС України, суд,-
Заяву адвоката Кулик Ігоря Яковича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за адміністративним позовом адвоката Кулик Ігоря Яковича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Самарський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Зупинити виконання постанови № 19670 від 28.10.2024 року щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в розмірі 51 000,00 грн. у виконавчому провадженні № 76998871 від 31.01.2025.
Зупинити виконавче провадження № 76998871 від 31.01.2025 щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в розмірі 51 000,00 грн.
Заборонити Самарському відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі здійснювати примусове стягнення коштів із банківських рахунків позивача до ухвалення судового рішення
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Суддя: В.В. Малихіна