19 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/11481/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В. (головуючої), Бенедисюка І. М. та Ємця А. А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - Підприємство)
на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроенергоінвест"
до Підприємства
про стягнення 1 051 961,11 грн,
Підприємство 04.03.2025 (згідно з поштовою відміткою на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі № 910/11481/24 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити нове рішення про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 ГПК України.
Згідно з частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позов у цій справі було подано у 2024 році, де відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року був визначений у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у даній справі заборгованості у розмірі 1 051 961,11 грн, з яких: 603 444,46 грн - основний борг, 342 322,22 грн - інфляційні втрати, 106 194,43 грн - 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу електричної енергії, а, отже, з огляду на наведені норми, ціна позову у даній справі не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 514 000 грн).
Так, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2024, яке залишене без змін постановою апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у цій справі, позов задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроенергоінвест" 603 444,46 грн заборгованості, 105 622,46 грн 3% річних, 289 555,81 грн інфляційних втрат, 14 979,35 грн судового збору та 47 460,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині позову відмовлено.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у підпунктах "а", "б", "в" та "г" цієї ж норми.
При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених згаданими підпунктами пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
Однак наявності таких випадків з обставин даної справи не вбачається, а скаржником у касаційній скарзі не наведено обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
З урахуванням зазначеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись частиною п'ятою статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "КЕМ Південь" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 зі справи №910/11481/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя А. Ємець