19 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/17615/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.(головуючої), Ємця А. А. та Колос І. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України (далі - Міністерство)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025, ухвалену за наслідками перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 02.10.2024
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут"
на дії та бездіяльність державного виконавця у справі
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут"
про стягнення 1 983 151 348,29 грн,
за участю Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,
Міністерство 17.02.2025 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 у справі № 910/17615/20 залишити в силі.
Верховний Суд ухвалою від 27.02.2025 касаційну скаргу Міністерства залишив без руху у зв'язку з тим, що у скарзі не обґрунтовано належним чином підстав касаційного оскарження, передбачених відповідним абзацом частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) як для оскарження судового рішення, передбаченого пунктами 2, 3 частини першої статті 287 названого Кодексу; надано скаржнику строк для усунення зазначених недоліків.
Міністерство 06.03.2025 (через систему "Електронний суд") подало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків з касаційною скаргою у новій редакції.
Як було зазначено в ухвалі Верховного Суду від 27.02.2025 про залишення касаційної скарги без руху, приписи пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначають, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025, якою скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 у цій справі в частині відмови у задоволенні скарги щодо визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича від 24.07.2024 про стягнення виконавчого збору, тобто ухвалені за наслідками розгляду скарги на дії державного виконавця.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Тобто, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене, зокрема, у пункті 2 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень), а підставою касаційного оскарження є саме абзац другий частини другої статті 287 ГПК України.
Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі чітку підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену частиною другою статті 287 ГПК України.
Однак подана скаржником касаційна скарга у новій редакції фактично повторює зміст попередньої касаційної скарги та не містить чіткого посилання та уточнення підстав касаційного оскарження судового рішення, визначеного пунктами 2, 3 частини першої статті 287 вказаного Кодексу, з урахуванням вимог вказаної ухвали суду від 27.02.2025 про залишення касаційної скарги без руху.
Натомість в уточненій скарзі скаржник як на підставу касаційного оскарження повторно посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права за відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування таких норм, що визначено пунктом 3 частини другої статті 287 та є підставою касаційного оскарження судового рішення, зазначеного у пунктах 1, 4 частини першої вказаної норми, однак не підпадає під правове регулювання підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених у пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України (тобто ухвал суду), про що й було зазначено Судом в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху, вимоги якої скаржником не виконано.
За приписами ГПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що Міністерство не усунуло недоліків поданої ним касаційної скарги в частині зазначення підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (як для оскарження судового рішення, передбаченого пунктами 2, 3 частини першої статті 287 названого Кодексу), як того вимагає пункт 5 частини другої статті 290 ГПК України, що є підставою для її повернення без розгляду як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо її змісту і форми.
Відповідно до частини п'ятої статті 292 ГПК України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на викладене та керуючись статтею 234, частиною п'ятою статті 292 ГПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 у справі № 910/17615/20 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Булгакова
Суддя А. Ємець
Суддя І. Колос