17 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 917/464/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, судді - Бакуліної С. В., Губенко Н. М.,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Джет-Х"
на рішення Господарського суду Полтавської області
(суддя Пушко І. І.)
від 12.09.2024
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Крестьянінов О. О., судді: Мартюхіна Н. О., Пуль О. А.)
від 03.12.2024
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Альмірра"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Джет-Х"
про стягнення 6 875 851,00 грн.
1. У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альмірра" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Джет-Х" (далі - відповідач, скаржник) про стягнення 6 875 851,00 грн заборгованості за договором транспортного експедирування № 269 від 04.07.2023 (далі - договір), з яких: 6 589 186,00 грн основний борг за договором, 94 672,64 грн 3% річних та 191 992,57 грн - інфляційні втрати.
2. Позов обґрунтований порушенням відповідачем строків оплати наданих послуг, передбачених договором, що призвело до порушення прав та майнових інтересів позивача і є підставою для звернення до суду з метою їх захисту та для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
3. 12.09.2024 Господарський суд Полтавської області ухвалив рішення, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2024, яким позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 6 589 186,00 грн - основного боргу, 94 131,06 грн - 3% річних, 191 992,57 грн інфляційних втрат, 82 503,71 грн судового збору; у частині вимог про стягнення 541,58 грн 3% річних - відмовлено.
4. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що оскільки послуги виконані позивачем належним чином та прийняті відповідачем за актами наданих послуг № 10 від 16.08.2023, № 11 від 23.08.2023, № 12 від 13.09.2023, тому вони підлягають оплаті у розмірі 6 589 186,00 грн, з урахуванням часткової оплати за актом № 10 від 16.08.2023. З огляду на наявну заборгованість за договором, яка не була спростована відповідачем, дії останнього є порушенням договірних зобов'язань (статті 610 ЦК України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 ЦК України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
5. Щодо заявленого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, яке суд першої інстанції залишив без задоволення (з огляду на те, що суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 917/464/24 до судового розгляду згідно з ухвалою від 28.05.2024, а зупинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України, можливе лише на стадії підготовчого провадження у справі), суд апеляційної інстанції, враховуючи висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19 та від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, погодився з висновками суду першої інстанції, при цьому зазначив, що хоча справи і певним чином пов'язані між собою, проте розгляд справи № 917/464/24 був можливим без вирішення справи № 904/2631/24.
6. 30.01.2025 відповідач надіслав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
7. Скаржник подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, про відстрочення сплати судового збору та про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
8. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що не подав своєчасно касаційну скаргу з об'єктивних причин, оскільки представник відповідача - адвокат Пшеничний Олександр Леонідович 30.12.2024 (до закінчення строку на касаційне оскарження) отримав травми і не мав фізичної можливості подати касаційну скаргу у визначений законом строк. Під час перебування на амбулаторному лікуванні, після стаціонарного лікування Пшеничного О. Л. (надає підтверджуючі медичні довідки), Товариство подає касаційну скаргу.
9. Верховний Суд вивчив доводи, викладені у зазначеному клопотанні, перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з таких мотивів.
10. Відповідно до частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
11. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
12. Строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 03.12.2024 (повний текст якої складено 11.12.2024), встановлений у частині першій статті 288 ГПК України, закінчився 31.12.2024.
13. Згідно із відомостями автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС" постанова суду апеляційної інстанції була надіслана в електронні кабінети скаржника та його представника - адвоката Пшеничного О. Л. 11.12.2024 о 22:00, що підтверджується сформованими Верховним Судом довідками про доставку документа в кабінет електронного суду.
14. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
15. Абзацом 2 частини шостої цієї статті передбачено, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
16. Таким чином, повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вважається врученим скаржнику 12.12.2024.
17. Отже 20-денний строк, протягом якого скаржник мав право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження (частина друга статті 288 ГПК України), сплив 01.01.2025, тоді, як касаційну скаргу подано 30.01.2025, тобто з пропуском 29 днів цього строку.
18. Згідно із пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
19. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
20. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
21. Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
22. Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
23. Наведенні у касаційній скарзі обставини для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження - перебування представника Товариства - адвоката на стаціонарному лікуванні з 30.12.2024 не можуть бути розцінені судом як поважні підстави пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки:
- по перше, у представника скаржника було 17 днів для підготовки касаційної скарги з часу отримання повного тексту оскаржуваного рішення та до отримання травми, а після виписки адвоката зі стаціонару - 15.01.2025, скаржник не відразу вчинив дію щодо подання касаційної скарги, а подав її через 15 днів, що свідчить про зволікання та нехтуванням встановленими процесуальними строками;
- по друге, касаційна скарга 30.01.2025 подана за підписом керівника - Кубанова А. А., і касаційна скарга та клопотання про поновлення строку не містить жодних пояснень щодо неможливості вчасного подання касаційної скарги керівником та/або іншими представниками товариства.
24. Зазначене свідчить, що подання касаційної скарги в межах строку на касаційне оскарження безпосередньо залежали від суб'єктивної волі та процесуальної поведінки скаржника і його представника та не доводять наявності об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали подати касаційну скаргу у встановлений законом строк.
25. Звернення з касаційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
26. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
27. Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
28. Отже, розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що причини, викладені у ньому, не є поважними та об'єктивно непереборними і не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.
29. З огляду на те, що скаржник пропустив 20-денний строк, протягом якого має право на поновлення строку, а наведені у клопотанні підстави визнані Верховним Судом неповажними, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для наведення, за наявності, інших поважних підстав пропуску встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.
30. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
31. Вирішуючи питання щодо обов'язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
32. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
33. Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
34. Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
35. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028, 00 грн.
36. Скаржник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 165 007, 43 грн (6 875 309,63 грн х 200 % х 0,8).
37. До касаційної скарги заявник не додав документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, водночас подав клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у цій справі судом касаційної інстанції.
38. В обґрунтування поданого клопотання скаржник зазначає, що через важкі економічні умови, спричинені військовим конфліктом, підприємство зазнало суттєвих фінансових труднощів, через нестабільну ситуацію має скрутне матеріальне становище, на підтвердження чого надає виписки з банку про наявні рахунки станом на дату направлення касаційної скарги та залишки коштів на них; скаржник зазначає, що наразі позбавлений можливості виконати обов'язок щодо сплати судового збору, при цьому Товариством проводиться претензійна робота зі своїми дебіторами, відповідно до якої заявник розраховує на те, що в найближчий час матиме можливість здійснити перерахування судового збору за перегляд цієї справи касаційним судом.
39. Верховний Суд розглянув клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги та дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.
40. Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
41. Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
42. З огляду на те, що скаржник є юридичною особою, а предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, доводи клопотання про наявність підстав для відстрочки сплати судового збору відхиляються.
43. Враховуючи неподання до касаційної скарги документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а у задоволенні клопотання про відстрочення його сплати відмовлено, касаційна скарга відповідно до статті 174, частини другої статті 292 ГПК України також залишається без руху для надання строку на усунення встановлених недоліків в частині сплати судового збору.
44. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
45. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
46. Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
47. Касаційна скарга подана з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
48. В обґрунтування скаржник не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав неповного з'ясування обставин справи, надання переваги одним доказам над іншими без відповідного обґрунтування, порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, порушенням законних прав відповідача на об'єктивний, повний, всебічний розгляд справи, що потягло прийняття незаконного рішення.
Скаржник зазначає, що суди порушили норму пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, оскільки суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 904/2631/24, і відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, а саме стосовно необхідності зупинення провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку господарського судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, клопотання про яке не було заявлене з поважних причин в підготовчому провадженні, та існує необхідність у визначенні чіткої правової позиції з цього питання для забезпечення належного правосуддя та уникнення порушень процесуальних прав сторін.
49. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає скаргу.
50. При цьому, Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні узгоджуватися з визначеними скаржником підставами касаційного оскарження судових рішень.
51. У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судами лише норми процесуального права (пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України) та необхідності формування висновку щодо її застосування, неправильного застосування норм матеріального права у касаційній скарзі скаржник не наводить. Водночас у прохальній частині касаційної скарги просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
52. У даному випадку, враховуючи повноваження суду касаційної інстанції відповідно до статті 300 ГПК України, Суд вважає, що вимоги касаційної скарги суперечать визначеній скаржником підставі касаційного оскарження.
53. Таким чином, скаржнику слід уточнити підстави касаційного оскарження та/або вимоги касаційної скарги
54. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом уточнення касаційної скарги з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
55. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
56. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Скай Джет-Х" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.09.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі № 917/464/24.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Джет-Х" на рішення Господарського суду Полтавської області від 12.09.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі № 917/464/24 залишити без руху.
3. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- навести, за наявності, інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 12.09.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі № 917/464/24;
- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 165 007,43 грн;
- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом уточнення касаційної скарги, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 44-54 цієї ухвали;
- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
4. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження Суд відмовить у відкритті касаційного провадження у справі; у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в інших частинах, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді С. Бакуліна
Н. Губенко