вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.03.2025 Справа № 916/5246/24
за позовом Фізичної особи - підприємця Дмитрієвої Наталії Юріївни, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАНИ УКРАЇНИ", смт. Авангард, Одеська область
про стягнення суми заборгованості за договором, інфляційних втрат, 3% річних, неустойки
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (виклику) представників сторін
До Господарського суду Одеської області звернулась Фізична особа-підприємець Дмитрієва Наталія Юріївна з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Крани України» заборгованість за Договором № 01/07/2021 від 01.07.2021 у розмірі 158 604, 54 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 75 000 грн, інфляційні втрати у розмірі 8 290, 23 грн, 3% річних у розмірі 3 944, 31 грн, пеня у розмірі 71 370 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 передано позовну заяву з додатками (вх. № 5379/24 від 29.11.2024) за позовом Фізичної особи-підприємця Дмитрієвої Наталіії Юріївни до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Крани України» про стягнення суми заборгованості за договором, інфляційних втрат, 3% річних, неустойки за виключною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Дніпропетровської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025 призначено суддю по справі № 916/5246/24 - Ярошенко Вікторію Ігорівну.
Ухвалою суду від 08.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5246/24. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.
Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи, що відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 08.01.2025 була доставлена в кабінет системи “Електронний суду» 08.01.25 20:20 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача, викладена у позовній заяві
В обґрунтування підстав позову позивачка посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди № 01/07/2021 від 01.07.2021 в частині здійснення повної та своєчасної сплати платежів за використання орендованого майна у період грудень 2022 - лютий 2023, яке знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 63.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
01.07.2021 між Фізичною особою - підприємцем Дмитрієвою Наталією Юріївною (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРАНИ УКРАЇНИ" (далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди № 01/07/2021 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору, орендодавець передає орендарю у тимчасове платне користування відкритий асфальтований майданчик площею 3500 кв.м під зберігання обладнання (далі - майданчик) для його використання за цільовим призначенням, а орендар зобов'язується використовувати цей майданчик у відповідності з умовами цього договору.
Місцезнаходження майданчика: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 63 (п. 1.2 договору).
Пунктом 4.1 договору, погоджено, що сума орендної плати складає 26 000 гривень щомісяця.
Орендна плата сплачується орендарем на банківський рахунок орендодавця в повному обсязі до 03 числа кожного календарного місяця, наступного за звітним (п.4.2 договору).
Згідно з п. 4.3 договору, щомісяця орендодавець і орендар підписують акт виконаних робіт.
Пунктом 9.1 договору, даний договір діє з дати його підписання і до 01.07.2022.
28.11.2022 сторонами укладено додаткову угоду № 1, якою внесені зміни до п. 9.1 договору та викладеного його в наступній редакції: «Договір діє з дати його підписання і до 28 лютого 2023».
Згідно з актом № 18 приймання - передачі виконаних робіт за договором оренди № 01/07/2021 від 01.07.2021, 31.12.2022 орендодавець передав, а орендар прийняв виконані роботи, передбачені договором оренди № 01/07/2021 від 01.07.2021, надані орендодавцем за період з 01.12.2022 до 31.12.2022.
Згідно з актом № 19 приймання - передачі виконаних робіт за договором оренди № 01/07/2021 від 01.07.2021, 31.12.2023 орендодавець передав, а орендар прийняв виконані роботи, передбачені договором оренди № 01/07/2021 від 01.07.2021, надані орендодавцем за період з 01.01.2023 до 31.12.2023.
Згідно з актом № 20 приймання - передачі виконаних робіт за договором оренди № 01/07/2021 від 01.07.2021, 28.02.2023 орендодавець передав, а орендар прийняв виконані роботи, передбачені договором оренди № 01/07/2021 від 01.07.2021, надані орендодавцем за період з 01.02.2023 до 28.02.2023.
Пунктом 3 актів, визначено, що сума орендної плати складає 26 000 гривень без ПДВ відповідно до умов договору.
Акти є підставою для перерахування орендарем на банківський рахунок орендодавця суми орендної плати (п.5 акту).
Як зазначає позивачка, за період користування об'єктом оренди з грудня 2022 по лютий 2023 орендарем належним чином не виконувались зобов'язання щодо сплати орендних платежів. Відповідачем частково сплачено орендну платежу у розмірі 3 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 321 від 31.11.2024
Внаслідок вищевикладеного, у відповідача перед позивачем за період з грудня 2022 по лютий 2023 утворилась заборгованість за договором оренди № 01/07/2021 від 01.07.2021, що становить 75 000 грн.
Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом до суду.
Крім, суми заборгованість за договором оренди № 01/07/2021 від 01.07.2021 у розмірі 75 000 грн, позивач просить суд стягнути пеню у розмірі 71 370 грн, 3% річних у розмірі 3 944, 31 грн та інфляційні втрати у розмірі 8 290, 23 грн.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини оренди.
Щодо стягнення сум орендної плати
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частинами 1, 4 статті 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно із частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи (акти № 18, № 19, № 20 прийому-передачі виконаних робіт) підтверджується факт передачі в оренду позивачем, прийняття відповідачем та користування ним об'єктами оренди за договором оренди № 01/07/2021 від 01.07.2021.
Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.2 договору відповідач зобов'язаний сплачувати оренду плату в повному обсязі що 03 числа календарного місяця, наступного за звітним.
Так, за твердженням позивача у відповідача наявна заборгованість зі сплати орендних платежів за договором оренди № 01/07/2021 від 01.07.2021 за період з грудня 2022 по лютий 2023 у розмірі 75 000 грн, а строк виконання такого грошового зобов'язання на момент звернення позивача з позовом до суду настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості у розмірі 75 000 грн на підставі договору оренди № 01/07/2021 від 01.07.2021.
Сторонами не надано суду доказів погашення вказаної заборгованості.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати у розмірі 75 000 грн.
Щодо 3 % річних та інфляційних втрат
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані нормами статті 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем завлено до стягнення 3% річних за загальний період з 04.01.2023 по 28.10.2024 (по кожному акту окремо з урахуванням часткової оплати) складає у розмірі 3 944, 31 грн та інфляційних втрат за вказаний період складає у розмірі 8 290,23 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що надані позивачем розрахунки здійснені арифметично правильно.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 3 944, 31 грн та інфляційних втрат у розмірі 8 290, 23грн є обґрунтованими і підлягають заборгованості.
Щодо суми пені
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.2 договору, орендар несе відповідальність за прострочення орендних платежів у вигляді пені в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
Оскільки відповідач порушив умови договору щодо строку оплати орендних платежів, позивач, із посиланням на пункт 5.2 договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 71 370 грн за загальний період з 04.01.2023 по 04.09.2023 (по кожному акту окремо).
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частини 4, 6 статі 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що ним не враховано приписи статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до яких розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Після здійсненого судом перерахунку пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, господарський суд дійшов до обґрунтованості позовних вимог про стягнення пені у розмірі 19 352, 55 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 034, 91 грн.
Позивач заявив вимогу про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яку викладено в прохальній частині позовної заяви, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відкласти вирішення питання про розподіл таких витрат.
Керуючись статями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАНИ УКРАЇНИ" (67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Теплична, буд. 1, код ЄДРПОУ 40489427) на користь Фізичної особи - підприємця Дмитрієвої Наталії Юріївни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) основну заборгованість у розмірі 75 000 грн, пеню у розмірі 19 352, 55 грн, 3% річних у розмірі 3 944, 31 грн, інфляційні втрати у розмірі 8 290, 23 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 034, 91 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Відкласти вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу до моменту подання ним доказів понесення цих витрат у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко