вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.03.2025 Справа № 904/145/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАД.КОМ", м. Ірпінь, Київська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ ЛТД", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (виклику) представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАД.КОМ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ ЛТД" про стягнення заборгованості за договором безвідсоткової позики від 17.09.2024 у розмірі 82 858, 42 грн, з яких: основна сума боргу у розмірі 75 000 грн, 3% річних у розмірі 832, 12 грн, інфляційні втрати у розмірі 7 026, 30 грн.
Ухвалою суду від 15.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.
19.02.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАД.КОМ" подано заяву про зменшення позовних вимог та вказано про сплату відповідачем основної заборгованості у розмірі 75 000 грн, що підтверджується банківської випискою по рахунку від 17.01.2025 у зв'язку з чим позивач вважає за необхідне відмовитись від позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.
Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, зокрема, щодо її місцезнаходження. Ухвала суду від 15.01.2025 надіслана відповідачу на його адресу, вказану в ЄДР, а саме: 50005, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 67.
Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, частина 7 статті 120 Господарського процесуального суду України зобов'язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
11.02.2025 на адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 15.01.2025, до яких відділенням поштового зв'язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "за закінченням терміну зберігання".
Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача, викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором безвідсоткової позики від 17.09.2024 щодо повернення фактично отриманої суми в строки і у порядку визначеному договором.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
17.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАД.КОМ" (далі - позикодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРАТ ЛТД" (далі - позичальник, відповідач) укладено договір безвідсоткової позики (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору, за даним договором позикодавець передає позичальникові безвідсоткову позику в сумі 150 000,00 грн, а позичальник зобов'язується повернути фактично отриману суму в строки і у порядку, зазначені в даному договорі.
За цим договором проценти за надання позики не нараховуються та не сплачуються (п.1.2 договору).
Згідно з п.2.1 договору, позикодавець надає суму безвідсоткової поворотної позики в безготівковій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника.
Днем надання позики вважається день зарахування суми позики на картковий рахунок позичальника (п.2.2 договору).
Пунктом 2.3 договору, визначено, що позикодавець перераховує позику частками, загальний розмір яких дорівнює загальній сумі позики.
Відповідно до п.3.1 договору, строк повернення позики становить 2 календарних тижні з дати отримання суми позики - 30.09.2024. Цей строк може бути подовжено за згодою сторін, яка оформлюється додатковою угодою сторін до цього договору (п.3.2 договору).
Позичальник зобов'язаний повернути суму позики в останній день строку, встановленого в п. 3.1 цього договору (п.4.1 договору).
Пунктом 4.2 договору, визначено, що позика може бути повернена одноразово або частками, сума яких дорівнює загальній сумі позики.
Сума позики повертається в готівковій формі в касу позикодавця або шляхом її перерахування на поточний рахунок позикодавця (п.4.3 договору).
Днем повернення позики вважається день зарахування суми позики на поточний рахунок або день внесення готівкових коштів до каси позикодавця. У випадку повернення частками днем повернення позики вважається день зарахування та або внесення останньої частки позики (п.4.4 договору).
Згідно з п.6.1 договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до погашення заборгованості позичальником перед позикодавцем по цій позиці.
На виконання умов договору, позикодавцем перераховано на позичальнику грошові кошти у розмірі 75 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 261 від 17.09.2024.
Однак, відповідачем належним чином не виконані зобов'язання щодо повернення грошових коштів та повернуто позику у розмірі 75 000 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку від 19.11.2024.
Відтак, на час звернення з позовом до суду несплачена відповідачем заборгованість за договорами безвідсоткову позики становила у розмірі 75 000 грн.
Крім суми основної заборгованості, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 832, 12 грн та інфляційні втрати у розмірі 7 026, 30 грн на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Згідно частини 1 статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
З огляду на наявні в матеріалах справи договори, між сторонами склались правовідносини позики.
Щодо суми основного боргу
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Умовами п.3.1 договору, строк повернення позики становить 2 календарних тижні з дати отримання суми позики - 30.09.2024.
Таким чином, строк повернення позики є таким, що настав.
В ході розгляду справи позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог у зв'язку зі перерахуванням відповідачем, після порушення провадження у справі, частини позики у розмірі 75 000 грн, що підтверджується банківської випискою по рахунку від 17.01.2025 та позивач вважає за необхідне відмовитись від позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості.
Згідно частин 1 - 3 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 75 000 грн та закрити провадження у відповідній частині вимог на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем надано розрахунок 3% річних за загальний період з 01.10.2024 по 23.12.2024 (з урахуванням часткової оплати), що складають у розмірі 832, 12 грн та інфляційних втрат за вказаний період, що складають у розмірі 7 026, 30 грн.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що розрахунок здійснено арифметично не правильно, оскільки позивачем не враховано, що у 2024 році 366 днів.
Судом здійснено перерахунок 3% річних та інфляційні втрати за вказаний позивачем період з урахуванням часткової оплати, та встановлено, що 3% складають у розмірі 829, 92 грн, а також інфляційні втрати складають у розмірі 6 651, 30 грн.
Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 829, 92 грн та інфляційних втрат у розмірі 6 651, 30 грн, в решті слід відмовити.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до положень якої, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У позовній заяві позивачем було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які складаються із судового збору в розмірі 3 028 грн та 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Подана позивачем заява про зменшення позовних вимог, в тому числі, містить клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом даної справи у розмірі 4 000 грн.
19.12.2024 між адвокатським об'єднанням «Лозицький та партнери» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАД.КОМ" (далі - Клієнт) підписано договір про надання правничої допомоги.
Відповідно до пункту 1.1 договору, клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, при підготовці' позову та судовому розгляді справи за позовом клієнта до товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАТ ЛТД» про стягнення заборгованості за договором безвідсоткової позики від 17.09.2024.
Пунктом 4.1 договору, визначено, що на, підтвердження надання послуг виконавцем, сторони даного договору укладають акти приймання-передачі послуг (робіт). Акти готуються виконавцем та надаються замовнику, який зобов'язаний протягом п'яти робочих днів підписати та повернути один екземпляр акту виконавцю, або надати обґрунтовану відмову від їх підписання. У разі, якщо відмова від писання акту не надійшла, вважається, що послуги прийняті без зауважень.
Згідно з п. 4.2 договору, за правничу допомогу, передбачену в п. 1.1 договору клієнт сплачує виконавцю плату у наступному розмірі:
пп.Вид допомоги :вартість
1Підготовка позовної заяви4000 грн
2Підготовка заяв по суті, (окрім позовної заяви), заяв з1000 грн. за годину
процесуальних питань
3Участь у судовому засіданні1000 грн. одне засідання
Відповідно до п.4.3 договору, платежі за правничу допомогу за цим договором здійснюються клієнтом протягом 10-ти календарних днів після надання виконавцем замовнику рахунку-фактури, виходячи з вартості фактично наданих послуг згідно актів приймання-передачі послуг (робіт).
Даний договір укладений на строк до 31.12.2025 та набуває чинності з моменту його підписання (п.7.1 договору).
На виконання умов договору, адвокатом надано підписаний сторонами акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.12.2024 із зазначенням наданої правової допомоги, а саме: підготовка позової заяви до Господарського суду Дніпропетровської області (відповідач - ТОВ «КАРАТ ЛТД»), згідно договору про надання правничої допомоги від 19.12.2024.
Також до матеріалів справи надано наступні документи: платіжну інструкцію № 327 від 07.01.2025 на суму 4 000 грн; копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ № 1349593 від 10.01.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 002097 від 03.02.2021.
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Проаналізувавши надані позивачем докази, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/145/25 є обґрунтованими, та покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 3 808 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 3 028 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Закрити провадження у справі № 904/145/25 щодо стягнення заборгованості у розмірі 75 000 грн.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ ЛТД" (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 67, код ЄДРПОУ 20233189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАД.КОМ" (08200, м. Ірпінь, вул. Шевченка Тараса, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 39773283) 3% річних у розмірі 829, 92 грн, інфляційні втрат у розмірі 6 651, 30 грн, втрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 808 грн та судовий збір у розмірі 3 028 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко