вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"18" березня 2025 р. Cправа № 902/812/24
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазол" № б/н від 16.03.2025 (вх. № 01-47/6/2025 від 17.03.2025) про відвід судді Шамшуріної М.В. від розгляду справи № 902/812/24
за позовом Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", 39610, Полтавська область, місто Кременчук, вул. Свіштовська, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи 00152307)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазол" (21019, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Шепеля Якова, будинок 1В, ідентифікаційний код юридичної особи 37195545)
про стягнення 98 012,71 євро (4 352 303,39 гривень)
До Господарського суду Вінницької області 31.07.2024 надійшла позовна заява № б/н від 31.07.2024 (вх. № 844/24 від 31.07.2024) Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазол" 98 012,71 євро (4 352 303,39 гривень) згідно договору комісії № 101/20-17 від 09.11.2020.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 05.08.2024 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 902/812/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 27 серпня 2024 року о 10:30 год.
За наслідком судового засідання 27.08.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/812/24 на 16:00 26.09.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.
26.09.2024 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазол" через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 25.09.2024 (вх. № 01-34/9477/24 від 26.09.2024).
Ухвалою від 26.09.2024 судом відхилено заявлене усно у судовому засіданні клопотання представника відповідача ТОВ "Плазол" про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, відзив на позовну заяву ТОВ "Плазол" № б/н від 25.09.2024 (вх. № 01-34/9477/24 від 26.09.2024) у справі № 902/812/24 повернуто заявнику без розгляду.
У судовому засіданні 26.09.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвали про задоволення клопотання представника відповідача, продовження строку підготовчого засідання на 30 днів та про оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі № 902/812/24 до 09:30 17.10.2024, які занесено до протоколу судового засідання.
04.10.2024 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі № б/н від 04.10.2024 (вх. № 01-34/9772/24 від 04.10.2024).
17.10.2024 до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі № б/н від 17.10.2024 (вх. № 01-34/10218/24 від 14.10.2024).
За наслідком судового засідання 17.10.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі № 902/812/24 до 15:00 29.10.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.
24.10.2024 до суду від представника ТОВ "Плазол" надійшли пояснення № б/н від 24.10.2024 (вх. № 01-34/10464/24 від 24.10.2024) на виконання вимог суду.
25.10.2024 до суду від представника АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" надійшов супровідний лист №14/10-905 від 21.10.2024 (вх. № 01-34/10501/24 від 25.10.2024) із документами та виконання вимог суду.
29.10.2024 до суду від представника ТОВ "Плазол" надійшло клопотання № б/н від 29.10.2024 (вх. № 01-34/10603/24 від 29.10.2024) про залишення без розгляду позову Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазол" про стягнення 98 012,71 євро (4 352 303,39 гривень) у справі № 902/812/24.
У судовому засіданні 29.10.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про задоволення клопотання представника позивача, оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі № 902/812/24 до 12:00 12.11.2024, яку занесено до протоколу судового засідання.
08.11.2024 до суду від представника АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" надійшов супровідний лист №14/10-959 від 05.11.2024 (вх. № 01-34/10989/24 від 08.11.2024) із документами та виконання вимог суду.
Ухвалою від 12.11.2024 судом повернено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазол" № б/н від 29.10.2024 (вх. № 01-34/10603/24 від 29.10.2024) про залишення без розгляду позову Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазол" про стягнення 98 012,71 євро (4 352 303,39 гривень) у справі № 902/812/24 заявнику без розгляду.
Ухвалою від 12.11.2024 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/812/24, призначено справу № 902/812/24 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 12.12.2024 о 14:00 год.
12.12.2024 до суду від представника відповідача надійшло клопотання № б/н від 12.12.2024 (вх. № 01-34/12314/24 від 12.12.2024) про залишення позовної заяви у справі № 902/812/24 без руху.
Судове засідання 12.12.2024 не відбулось у зв'язку із повідомленням про замінування приміщення суду.
Ухвалою від 13.12.2024 судом повідомлено учасників справи про призначення судового засідання з розгляду справи № 902/812/24 по суті на 07.01.2025 об 11:00.
За наслідком судового засідання 07.01.2025 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача та про відкладення судового засідання з розгляду справи № 902/812/24 по суті на 09:00 16.01.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 16.01.2025 суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху № б/н від 12.12.2024 (вх. № 01-34/12314/24 від 12.12.2024), з огляду на відсутність вагомих підстав для залишення позовної заяви без руху, які можуть вплинути на подальший розгляд справи, яку занесено до протоколу судового засідання.
За наслідком судового засідання 16.01.2025 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/812/24 по суті до 14.02.2025 року о 14:00, яку занесено до протоколу судового засідання.
Судове засідання 14.02.2025 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою від 20.02.2025 судом повідомлено учасників справи про призначення судового засідання з розгляду справи № 902/812/24 по суті на 14.03.2025 о 10:00.
На визначену судом дату у судове засідання з'явилися представник позивача та представник відповідача.
У призначений для розгляду справи час головуюча суддя відкрила судове засідання та оголосила, яка справа розглядатиметься. Секретар судового засідання доповів суду, хто з учасників судового процесу з'явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Також судом оголошено склад суду, прізвище секретаря судового засідання, та з'ясовано у представників сторін чи довіряють вони складу суду та чи наявні підстави для відводу складу суду.
Представники сторін у судовому засіданні повідомили, що складу суду довіряють, підстави для відводу відсутні.
На запитання суду щодо наявності у учасників судового засідання заяв/клопотань, останніми повідомлено про відсутність заяв/клопотань по справі.
У судовому засіданні судом продовжено стадію з'ясування обставин справи та дослідження доказів, досліджено наявні у справі докази та з'ясовано у представників сторін наявність застережень щодо повноти дослідження доказів.
Представник позивача зазначив про відсутність застережень щодо повноти дослідження доказів.
Представник відповідача зазначив про наявність застереження щодо повноти досліджених доказі та заявив усне клопотання про витребування у позивача оригіналів досліджених доказів, а саме: рахунок-фактура №1 від 18.11.2021 року, рахунок-фактура №2 від 18.11.2021 року, замовлення на доставку від 19.11.2021 року, експортна декларація від 18.11.2021 року та від 19.11.2021 року, пакувальні листи (їх роздруківки) в електронному вигляді та вміст електронної пошти.
У судовому засіданні судом постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування оригіналів доказів у зв'язку із порушенням строку та порядку подання вказаного клопотання, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні судом з'ясовано про наявність в учасників судового засідання інших заяв/клопотань.
Представник відповідача оголосив усну заяву про відвід судді та клопотав про надання часу для підготовлення письмової заяви про відвід судді.
У судовому засіданні 14.03.2025 для підготовки та реалізації права представника відповідача на подання заяви про відвід судді у письмовому вигляді, після погодження з учасниками справи дати та часу судового засідання, суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні у справі № 902/812/24 до 25.03.2025 року о 15:00, яку занесено до протоколу судового засідання.
17.03.2025 до суду від представника відповідача надійшла заява № б/н від 16.03.2025 (вх. № 01-47/6/2025 від 17.03.2025) про відвід судді Шамшуріної М.В. від розгляду справи № 902/812/24.
Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазол" № б/н від 16.03.2025 (вх. № 01-47/6/2025 від 17.03.2025) про відвід судді Шамшуріної М.В. від розгляду справи № 902/812/24, суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною 2 цієї статті визначено, що, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Згідно частини 3 вказаної статті до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Процесуальний порядок заявлення відводу судді учасниками справи врегульовано статтею 38 ГПК України.
Згідно частини 3 статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною 1 статті 39 ГПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 2 статті 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно абзацу 2 частини 3 статті 39 ГПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частиною 7 статті 39 ГПК України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Приймаючи до уваги, що заява про відвід надійшла поза межами судового засідання, така заява розглядається судом у порядку письмового провадження.
Як вбачається з приписів статті 35 ГПК України метою відводу судді є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість судді у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та ухвалення у ній рішення.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя, об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді, до яких, зокрема, належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2016 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді (п. 2.5).
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 69, 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за допомогою об'єктивного та суб'єктивного критеріїв. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, такі природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді.
З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Як вбачається зі змісту заяви про відвід судді Шамшуріної М.В., заява мотивована вчиненням суддею дій, які на думку відповідача викликають сумнів у її неупередженості та об'єктивності при розгляді цієї справи, зокрема щодо прийняття процесуальних рішень з відкриття провадження у справі, розгляду клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду і без руху та дослідження доказів.
На обгрунтування заяви про відвід судді заявник посилається на те, що на його переконання подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам пункту 8 частини 3 статті 162 ГПК України та 29.10.2024 представником відповідача подано до суду через електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі клопотання про залишення без розгляду позову у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам пункту 8 частини третьої статті 162 ГПК України.
Як зазначає представник відповідача ухвалою від 12.11.2024 судом повернуто відповідачу клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку з відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету та не беручи до уваги, що вказане клопотання подано представником відповідача через електронний кабінет.
Заявник зазначає, що після реєстрації відповідачем електронного кабінету, представником відповідача 12.12.2024 подано до суду через електронний кабінет клопотання про залишення без руху позовної заяви у зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам пункту 8 частини третьої статті 162 ГПК України. Однак 16.01.2025 судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про відмову у задоволенні вказаного клопотання представника відповідача та відповідно до протоколу судового засідання мотивами, з яких виходив суд, стали відсутність вагомих підстав для залишення позовної заяви без руху, які можуть вплинути на подальший розгляд справи. На думку представника відповідача, судом прийнято помилкове рішення, залишено поза увагою імперативність вимог пункту 8 частини третьої статті 162 та частини 11 статті 176 ГПК України, які передбачають обов'язок суду залишити без руху позовну заяву.
Не прийняття судом процесуального рішення про залишення позовної заяви без руху для усунення позивачем недоліків позовної заяви та поданих до неї документів, на переконання представника відповідача унеможливлює об'єктивне дослідження доказів, які містяться у матеріалах справи.
Також заявником зазначено, що на виконання вимог ухвали суду, яка занесена до протоколу судового засідання позивачем із супровідними листами від 21.10.2024 та від 05.11.2024 надано у письмовому вигляді копії документів, завірених представником позивача, з перекладом на німецьку мову. Разом з тим, як зазначив представник відповідача 14.03.2025 при дослідженні письмових доказів представниця позивача надала пояснення, що переклад документів робився перекладачем з їх копій, про вказані документи стало відомо лише під час судового розгляду від позивача, на копіях документів, як стверджує представник відповідача відсутні підписи керівника та печатки відповідача, переважна більшість копій документів не містить підписів та печаток, відсутні реквізити контрактів по яких складалися ці документи, з електронних листів наданих позивачем не вбачається від кого отримані дані документи, у процесуальних документах позивача не зазначено особу, у якої знаходяться оригінали даних документів та вказані обставини викликають у відповідача сумніви щодо належності, допустимості та достовірності зазначених доказів.
З огляду на вказані обставини, як зауважено представником відповідача ним заявлено клопотання про витребування у позивача оригіналів письмових доказів, а також для встановлення надходження від Неіmеrlе + Меulе GmbН до позивача копій документів про поставку, відповідач звернувся з клопотанням до суду про витребування у позивача в електронному вигляді оригіналів електронних листів, які подавалися позивачем до суду.
Натомість, як зазначено заявником, судом відмовлено у витребуванні у позивача оригіналів поданих письмових та електронних доказів, проведено вибіркове дослідження документів, при досліджені доказів судом не встановлювалась наявність у позивача чи у інших осіб оригіналів досліджуваних документів, зміст кожного з документів і які саме обставини він підтверджує, не досліджувались адресати електронних листів та які повноваження мали дані особи щодо поставки товару, які файли додавались до електронних листів.
Вказане на переконання представника відповідача унеможливлює постановлення обгрунтованого рішення, що на думку заявника є підставою для відводу.
Із змісту заявленого відводу вбачається, що висловлена представником відповідача недовіра судді обгрунтована незгодою із процесуальними рішеннями судді під час розгляду справи.
Водночас, частина 4 статті 35 ГПК України містить імперативну норму, відповідно до якої незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно зі статтею 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Положеннями частини 1, 3 статті 198 ГПК України визначено, що при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні. Головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Приписами частини 1, частини 3 статті 170 ГПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Суддя, відправляючи правосуддя розглядає заявлені сторонами заяви, клопотання, за наслідком розгляду яких ухвалює відповідні процесуальні рішення.
З урахуванням наведених норм, розгляд судом поданих учасниками справи заяв, клопотань, здійснення судом інших процесуальних дій, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи не є обставинами, які можуть свідчити про упередженість судді та/або зацікавленість у вирішенні спору.
Суд зауважує, що ухвалення суддею процесуальних рішень, зокрема, за наслідками розгляду поданих учасниками справи заяв/клопотань не свідчить про необ'єктивне та/або упереджене ставлення судді до однієї із сторін чи надання переваг окремим учасникам процесу, а є формою реалізації суддею своїх повноважень у господарському судочинстві.
Реалізація дискреційних повноважень суду щодо порядку здійснення провадження у справі з метою виконання завдання господарського судочинства не може бути підставою для недовіри судді.
За змістом частини 3 статті 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суд звертає увагу, що оцінка досліджених судом доказів та аргументів сторін на підтвердження своїх позицій здійснюється судом під час ухвалення рішення у справі.
Правильне застосування судом норм матеріального та процесуального права є предметом розгляду у відповідному апеляційному або касаційному господарському суді та не є підставою для відводу судді.
Незгода заявника з результатами розгляду його клопотань, з процесуальними діями судді, пов'язаними з розглядом справи, не є обґрунтованою підставою, за наявності якої може виникнути сумнів у неупередженості судді та зацікавленості судді в розгляді справи.
Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Дослідивши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазол" про відвід судді Шамшуріної М.В. від розгляду справи № 902/812/24, судом установлено, що така заява не містить належних та допустимих доказів, які свідчать про упередженість або необ'єктивність судді Шамшуріної М.В.
Обставини, які викладені в заяві про відвід, не свідчать про упередженість або зацікавленість судді у наслідках розгляду справи та не є підставою для відведення судді від розгляду справи.
Суд наголошує, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу судді з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення.
Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Господарського суду Вінницької області Шамшуріної М.В. від розгляду справи № 902/812/24, оскільки наведені заявником доводи у його обґрунтування, а саме - незгода з процесуальними діями та рішеннями судді під час розгляду справи не є підставою для відводу судді.
Визнаючи заявлений відвід необгрунтованим з підстав, що викладені вище, суд керується тим, що мотиви викладені у відводі, є власними судженнями та суб'єктивними припущеннями учасника справи.
Положеннями частини 3 статті 39 ГПК України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Судове засідання у справі призначено на 25.03.2025 року о 15:00.
Враховуючи, що заява про відвід судді надійшла до суду раніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, подальше вирішення питання про відвід судді Шамшуріної М.В. від розгляду справи №902/812/24 відповідно до частини 3 статті 39 ГПК України слід здійснювати за участю судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 ГПК України.
Відповідно до частини 11 статті 39 ГПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 35, 38, 39, 232, 234, 235 ГПК України, суд
1. Визнати заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазол" № б/н від 16.03.2025 (вх. № 01-47/6/2025 від 17.03.2025) про відвід судді Шамшуріної М.В. від розгляду справи № 902/812/24 необґрунтованою.
2. Передати матеріали справи № 902/812/24 для визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід судді відповідно до положень статті 32 ГПК України.
3. Згідно зі статтею 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
4. За приписами частини 1 статті 255 ГПК України ухвала суду окремо від рішення суду першої інстанції оскарженню не підлягає.
5. Примірник ухвали надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Ухвалу підписано 18.03.2025.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2,3 - сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.