18.03.2025 року м. Дніпро Справа № 912/1331/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Іванова О.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Пруднікова Анатолія Олександровича
на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2024 у справі № 912/1331/19
за заявою Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"
до фізичної особи - підприємця Пруднікова Анатолія Олександровича
про видачу судового наказу про стягнення 107 595,31 грн, -
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з заявою про скасування судового наказу, в якій просив поновити строк на оскарження судового наказу від 22.05.2019 у справі №912/1331/19 та скасувати цей судовий наказ. Разом із заявою про скасування судового наказу заявником подано клопотання про поновлення строку на оскарження судового наказу від 22.05.2019 у справі №912/1331/19.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на оскарження судового наказу боржник посилається на те, що копію судового наказу не отримував, про існування судового наказу йому стало відомо випадково, після отримання аналітичної інформації правового характеру отриманої внаслідок надання останньому юридичних послуг адвокатом Гунько Олександром Юрійовичем, який надав боржнику копію судового наказу у справі, яку він отримав 22.03.2024 згідно листа вих. № 03-35/1920/2024 від 22.03.2024, а тому вважає, що подав заяву у встановлений строк.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2024 у справі № 912/1331/19 у задоволенні клопотання Пруднікова Анатолія Олександровича від 27.03.2024 про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу відмовлено; заяву Пруднікова Анатолія Олександровича від 27.03.2024 про скасування судового наказу у справі №912/1331/19 повернуто заявнику.
Ухвала мотивована тим, що копія судового наказу з доданими документами була отримана боржником особисто 25.05.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення адресованого ФОП Пруднікову Анатолію Олександровичу. У зв'язку з викладеним, суд зазначив про відсутність підстав для поновлення боржнику строку для подання заяви про скасування судового наказу. Тоді як згідно ч. 2 ст. 158 ГПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Фізична особа - підприємець Прудніков Анатолій Олександрович подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2024 у справі № 912/1331/19, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким клопотання фізичної особи - підприємця Пруднікова Анатолія Олександровича про поновлення строку на оскарження від 27.03.2024 та заяву фізичної особи - підприємця Пруднікова Анатолія Олександровича від 27.03.2024 про скасування судового наказу у справі № 912/1331/19 задовольнити в повному обсязі.
Скаржник посилається, що копію судового наказу не отримував, а також не був повідомлений ні про таке рішення суду, ні про час та дату розгляду, що підтверджується матеріалами справи, а саме відсутністю належних доказів вручення (поштового повідомлення з відміткою та підписом отримувача про таке отримання). Підпис про отримання оскаржуваного наказу наявний в повідомленні, на який послався суд першої інстанції не належить заявнику. Апелянт дізнався про існування оскаржуваного судового наказу випадково, внаслідок отримання інформації правового характеру щодо моніторингу наявності ухвалених рішень, за результатами отриманих юридичних послуг в межах Договору про надання правової допомоги, укладеного з адвокатом Гунько Олександром Юрійовичем, що мало місце після блокування рахунків виконавчою службою з 04.03.2024 року.
Вважає, що звернувся до суду першої інстанції з відповідною заявою в передбачений законом п'ятнадцятиденний термін, перебіг якого настав з часу отримання оскаржуваного наказу уповноваженим представником заявника. Заявником зазначено у відповідній заяві щодо скасування судового наказу про спірність та безпідставність заявлених стягувачем вимог, вважає, що такі вимоги можуть бути доведені виключно в порядку позовного провадження.
Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось; про розгляд справи повідомлене належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А., суддів Чередка А.Є., Мороза В.Ф.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.
На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача Коваль Л.А., та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2024р., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Іванова О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024 апеляційну скаргу прийнято до свого провадження новим складом суду для розгляду у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2019 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" б/н від 02.05.2019 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи - підприємця Пруднікова Анатолія Олександровича заборгованості в сумі 107 595,31 грн., з яких 100 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 1 133,33 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 5 400,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 1 061,98 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, яка виникла внаслідок невиконання останнім своїх зобов'язань в частині своєчасного повернення заявнику кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.
22.05.2019 судом видано судовий наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Пруднікова Анатолія Олександровича 106 533,33 грн., з яких 100 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 1 133,33 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 5 400,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, а також 192,10 грн судового збору, частково задовольнивши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк".
Ухвалою від 22.05.2019 відмовлено Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Пруднікова Анатолія Олександровича 1 061,98 грн пені.
22.05.2019 копія судового наказу з доданими документами була направлена на адресу боржника - Фізичної особи - підприємця Пруднікова Анатолія Олександровича, яка 25.05.2019 була отримана особисто боржником, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 2502204304613 та інформація з сервісу трекінгу поштових відправлень сайту АТ "Укрпошта" (поштове відправлення з ідентифікатором №2502204304613) (а.с. 36, 38).
15.06.2019 судовий наказ від 22.05.2019 у справі № 912/1331/19 набрав чинності.
Ухвалою від 09.08.2019 за заявою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" від 10.07.2019 виправлено технічну описку у судовому наказі Господарського суду Кіровоградської області №912/1331/19 від 22.05.2019, зазначивши ПІБ боржника Прудніков Анатолій Олександрович, та викладено пункт 1 резолютивної частини судового наказу №912/1331/19 від 22.05.2019 в наступній редакції:
"1. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пруднікова Анатолія Олександровича ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) 106533,33 грн., з яких 100 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 1133,33 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 5400,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, а також 192,10 грн судового збору."
02.04.2024 від Пруднікова Анатолія Олександровича надійшла заява про скасування судового наказу, в якій останній просить поновити строк на оскарження судового наказу від 22.05.2019 у справі №912/1331/19 та скасувати цей судовий наказ.
За насідками розгляду вказаної заяви винесено оскаржувану ухвалу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
За змістом статей 147 і 148 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку боржник посилається на те, що про існування судового наказу у справі останньому стало відомо лише 22.03.2024 згідно листа Господарського суду Кіровоградської області від 22.03.2024 №03-35/1920/2024.
Проте, вказані доводи вірно визнані судом першої інстанції необґрунтованими.
Так, у справі наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №2502204304613, адресованого ФОП Пруднікову Анатолію Олександровичу на належну адресу, відповідно до якого копія судового наказу від 22.05.2019 у справі з доданими документами була отримана боржником 25.05.2019.
Також, у справі наявні і інші рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень направлених судом в ході провадження ФОП Пруднікову Анатолію Олександровичу, які також містять відмітки про отримання таких відправлень та підпис одержувача (а.с. 48, 51, т. 1).
Скаржник заперечує отримання вищезазначених відправлень та зазначає, що на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення міститься не його підпис.
Однак з такими доводами не погоджується апеляційний суд та вважає недоведеним факт необізнаності скаржника про розгляд даної справи у суді першої інстанції у наказному провадженні.
Так, у пункті 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції чинній на момент здійснення відправлень), зазначено, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
Відповідно до пункту 105 Правил № 270 одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред'явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред'явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.
Згідно з пунктом 106 Правил № 270 під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище.
Отже, рекомендоване поштове відправлення, адресоване фізичній особі, вручається працівником об'єкта поштового зв'язку адресату після пред'явлення ним документа, що посвідчує особу, або повнолітньому члену сім'ї адресата у разі надання документа, що підтверджує їх родинні зв'язки чи спільне проживання.
Окрім того, відповідно до п. 129 Правил № 270 оператор поштового зв'язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв'язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв'язку згідно із законом. А згідно з п. 127 Правил користувач послуг поштового зв'язку має право, зокрема, оскаржити неправомірні дії працівників поштового зв'язку в порядку, встановленому законом.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тобто, вказана норма покладає на кожну із сторін обов'язок доказування тих обставин, про які зазначаються, зокрема, у скарзі та на яких ґрунтуються її вимоги.
Однак, колегія суддів зауважує, що як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції позивачем не надано жодних доказів відносно того, що рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, зокрема за №2502204304613, є недійсними або скасованими, а запис в інтернет сервісі УДППЗ "Укрпошта" щодо "відстеження пересилання поштових відправлень" рекомендованого листа №2502204304613 про вручення адресату відправлення особисто є таким, що зроблений помилково.
Відсутні також і докази оскарження позивачем неправомірних дій працівників поштового зв'язку щодо зазначення невірної інформації у рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення, зокрема за №2502204304613.
Вказане узгоджується з позицією, зокрема, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 березня 2024 року по справі № 461/6224/16-а.
Отже доводи апеляційної скарги в цій частині не доведені належним чином.
Відтак, апеляційний суд вважає наведені апелянтом підстави для поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу необґрунтованими, які пов'язані з обставинами суб'єктивного характеру, а не об'єктивними обставинами, у зв'язку з чим визнаються судом неповажними.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для поновлення боржнику строку для подання заяви про скасування судового наказу.
Згідно ч. 2 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Відповідно, суд першої інстанції обгрунтовано повернув заявнику заяву про скасування судового наказу у справі № 912/1331/19.
Колегія суддів також зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв та скарг. Норми, які регламентують процесуальні строки, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018р. у справі №5/452/06).
Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
Безпідставне поновлення строку на подання заяви щодо скасування судового наказу, який набрав законної сили, за обставин тривалого пропуску такого строку з 2019 року, є безумовним порушенням принципу правової визначеності.
Принцип правової визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції, розглядаючи заяву, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, сплачений за її подання судовий збір слід покласти на скаржника.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Пруднікова Анатолія Олександровича на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2024 у справі № 912/1331/19 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 05.04.2024 у справі № 912/1331/19 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Фізичну особу - підприємця Пруднікова Анатолія Олександровича.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя О.Г. Іванов