07.03.2025 року м.Дніпро
Справа № 904/2660/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 року у справі №904/2660/24 (суддя Золотарьова Я.С.)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг
про стягнення плати за користування вагонами,-
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 року у справі №904/2660/24 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (50064, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, ідентифікаційний код 00190905) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49605, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, ідентифікаційний код 40081237) плату за користування вагонами у розмірі 23 775, 36 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Справа розглядалась у спрощеному провадженні, без виклику сторін.
Рішення суду мотивовано тим, що наданими позивачем доказами підтверджено, що скупчення вагонів на станції Інгулець відбулося з вини відповідача, нарахована плата за користування вагонами в розмірі 23 775,36 грн. відповідачем не сплачена, сума заборгованості розрахована вірно, підстави її стягнення передбачені п.119 Статуту залізниць.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:
- при ухваленні рішення суд не врахував вимоги телеграмного розпорядження №ЦМ-13/693 від 05.04.2022 року, нарахував плату за користування вагонами за час дії комендантської години за місцезнаходженням станції призначення;
- суд залишив поза увагою посилання відповідача на те, що вагони на його адресу прибували у більшій кількості, ніж залізниця їх передавала за п. 7.3 договору;
- суд не надав оцінки тому, що під час повітряної тривоги роботи відповідачем не проводяться, так як працівники перебувають в укриттях.
У відзиві позивач заперечує проти доводів апелянта. Просить оскаржуване рішення залишити без змін як законне і обґрунтоване, апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Положенням ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2024 року було відкрито апеляційне провадження у даній справі в порядку письмового провадження.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що 20.03.2020 року між Акціонерним товариством “Українська залізниця» та Приватним акціонерним товариством “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» було укладено договір № ПР/М-20240/НЮдч “Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець регіональної філії “Придніпровська залізниця» акціонерного товариства “Українська залізниця».
Пунктом 1 цього договору передбачено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець регіональної філії “Придніпровська залізниця» акціонерного товариства “Українська залізниця» регіональної філії “Придніпровська залізниця» акціонерного товариства “Українська залізниця»: стрілкою № 5 до продовження станційної колії № 3 та стрілкою № 23 до продовження станційної колії № 2.
Межею під'їзної колії є знаки “Межа під'їзної колії», які встановлено на продовженні колії № 3 біля вхідного світлофора НІ, на продовженні колії № 2 біля вхідного світлофора НІІ.
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 50624,66 погонних метрів (п. 2 договору).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії (п. 4 договору).
Здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленнями, які передає прийомоздавальник станції Інгулець по телефону прийомоздавальнику залізничного цеху ПрАТ “ІнГЗК» не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у “Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження» форми ГУ-2 (п. 5 договору).
Вагони для під'їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій № 1, 2, З, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії (п. 6 договору).
Всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон (п. 7 договору).
Про готовність вагонів до відправлення з під'їзної колії відповідальний працівник залізничного цеху ПрАТ “ІнГЗК» повідомляє по телефону відповідального працівника станції примикання Інгулець залізниці не пізніше, ніж за одну годину до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами (п.8 договору).
З під'їзної колії вагони здаються:
- вагони, навантажені концентратом залізорудним - цілими маршрутами, сформованим и у відповідності з ПТЕ і планом формування поїздів;
- інші - у тій кількості, у якій були передані.
З під'їзної колії ПрАТ “ІнГЗК» на станцію Інгулець вагони здаються у кількості не більше 240 осей, максимальною вагою 5100 тон.
Вагони, що повертаються з під'їзної колії, подаються локомотивом власника колії на одну з колій № 1, 2, З, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець, за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюється приймання вагонів залізницею у технічному і комерційному відношенні (п. 9 договору).
Середньодобова переробна спроможність по основним вантажним фронтам наведена у додатку 1 до договору. Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 10 договору).
Власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, які виконує залізниця для власника колії
- згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії “ЄРЦД» (п. 14 договору).
Додатковою угодою № 4 від 20.09.2021 року строк дії цього договору продовжено до 31 березня 2025 року включно.
Судом також встановлено, що на сайті Філії "Центр транспортної логістики" АТ "Укрзалізниця" було оприлюднено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - договір про надання послуг з організації перевезень).
Відповідач у встановленому порядку звернувся до позивача з заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Позивач надав відповідачу повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00190905/2020-0001 від 30.06.2020 року.
У березні 2024 року на адресу ПрАТ “Інгулецький ГЗК» прибував поїзд № 2804, індекс 4005-048-4677 у складі 69 порожніх вагонів. Перевезення було оформлене залізничними накладними №№ 40707275, 40707283, 40707325, 40707317, 40707333, 40707341, 40707358, 40707374, 40707366, 40707382, 40707309, 40707291, 40707473, 40707481, 40707499, 40707507, 40707515, 40707523, 40707531, 40707390, 40707408, 40707416, 40707457, 40707465, 40707549, 40707556, 40717571, 40718447, 40717829, 40717811, 40718439, 40718504, 40718546, 40718561, 40717589, 40717720, 40717696, 40718736, 40718645, 40719361, 40718587, 40720138, 40720120, 40720112, 40720146, 40719338, 40719320, 40720203, 40720211, 40720229, 40720237, 40720245, 40720153, 40720179, 40720161, 40720187, 40720344, 40720294, 40721318, 40720310, 40720252, 40721326, 40720286, 40720260, 40720278, 40721334, 40721342, 40721359, 40721383. В перевізних документах станцією призначення зазначено станцію Інгулець Придніпровської залізниці.
18.03.2024 року о 17:25 год у зв'язку з тим, що на станції призначення Інгулець на той час мало місце скупчення вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше, і не були забрані ним на свою під'їзну колію, було видано наказ № 22 від 18.03.2024 року про затримку 69 вагонів на підходах до станції призначення, а саме - на станції Кривий Ріг-Західний Придніпровської залізниці.
На виконання наказу на станції Кривий Ріг-Західний було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) № 11 від 18.03.2024 року і негайно передано повідомлення № 11 про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
Станція призначення Інгулець проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 18.03.2024 року о 18:00 год копію зазначеного повідомлення.
19.03.2024 року о 16:40 год було видано наказ № 22 про закінчення затримки потяга і станцією затримки Кривий Ріг-Західний було складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) № 13 від 19.03.2024 року.
Також станцією Кривий Ріг-Західний додатково було складено акт загальної форми № 11 від 18.03.2024 року, у якому зазначено час початку та закінчення затримки вагонів.
Період затримки вагонів з вини відповідача на підставі наказу № 22 від 18.03.2024 року тривав з 18.03.2024 року з 17:25 год до 19.03.2024 року до 16:40 год, тобто 23 год 15 хв.
Після повернення вагонів з під'їзної колії залізницею нараховано плату за користування вагонами під час простою на підставі актів про затримку вагонів на підходах до станції призначення, та включено до відомостей плати за користування вагонами № 21039107, 21039108, 21039109, 23039118, 23039120, 24039128, які представник відповідача підписав із зауваженням, нараховані суми не визнав.
У березні 2024 року на адресу ПрАТ “Інгулецький ГЗК» прибував поїзд № 2510, індекс 4005-054-4677 у складі 61 порожнього вагону. Перевезення було оформлене залізничними накладними №№ 40720195, 40723256, 40723363, 40723207, 40723280, 40723231, 40723140, 40731275, 40736381, 40723199, 40729907, 40731408, 40736209, 40736282, 40723405, 40729881, 40731481, 40736266, 40736241, 40723389, 40729899, 40731291, 40736308, 40736167, 40736233, 40736134, 40736373 40720302, 40724908, 40723215, 40723355, 40723249, 40723272, 40736399, 40723157, 40729394, 40731465, 40736290, 40736258, 40736407, 40736191, 40736225, 40723322, 40729188, 40736183, 40736175, 40736274, 40723348, 40723181, 40723264, 40731499, 40736415, 40736217, 40736340, 40736357, 40736332, 40723298, 40729386, 40736365, 40736142, 40736159.
В перевізних документах станцією призначення було зазначено станцію Інгулець Придніпровської залізниці.
19.03.2024 року о 9:50 год у зв'язку з тим, що на станції призначення Інгулець на той час мало місце скупчення вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше, і не були забрані ним на свою під'їзну колію, було видано наказ № 24 від 19.03.2024 року про затримку 61 вагону на підходах до станції призначення, а саме - на станції Придніпровської залізниці.
На виконання наказу на станції Карачуни було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) № 1 від 19.03.2024 року і негайно передано повідомлення № 1 про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
Станція призначення Інгулець проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 19.03.2024 року о 10:50 год копію зазначеного повідомлення.
19.03.2024 року о 16:40 год залізницею видано наказ № 24 про закінчення затримки потяга і станцією затримки Карачуни було складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) №1 від 19.03.2024.
Також станцією Карачуни додатково було складено акти загальної форми № 2 від 19.03.2024 року та № 3 від 19.03.2024 року, у яких зазначено час початку та закінчення затримки вагонів.
Період затримки вагонів з вини відповідача на підставі наказу № 24 від 19.03.2024 року тривав з 19.03.2024 року з 9:50 год до 19.03.2024 року до 16:40 год, тобто 6 год 50 хв.
20.03.2024 року о 6:00 год у зв'язку зі скупченням вагонів на станції Інгулець було видано наказ № 26 від 20.03.2024року про затримку цих же вагонів на підходах до станції призначення - на станції Карачуни Придніпровської залізниці.
На виконання наказу на станції Карачуни було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) № 2 від 20.03.2024 року і негайно передано повідомлення № 2 про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
Станція призначення Інгулець проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 20.03.2024 року о 7:00 год копію зазначеного повідомлення.
20.03.2024 року о 10:05 год було видано наказ № 26 про закінчення затримки потяга і станцією затримки Карачуни було складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) №2 від 20.03.2024 року.
Також станцією Карачуни додатково було складено акти загальної форми № 4 від 20.03.2024 року та № 5 від 20.03.2024 року, у яких зазначено час початку та закінчення затримки вагонів.
Таким чином, період затримки вагонів з вини відповідача на підставі наказу № 26 від 20.03.2024 року тривав з 20.03.2024 з 6:00 год до 20.03.2024 року до 10:05 год. тобто 4 год 05 хв.
Відповідно до актів, зазначених вище, загальний період затримки вагонів на підходах до станції призначення та на станції призначення Інгулець з вини відповідача склав: для 48 вагонів -10 год 55 хв, для 9 вагонів - 28 год 00 хв.
Після повернення вагонів з під'їзної колії відповідачу нараховано плату за користування вагонами під час простою на підставі актів про затримку вагонів на підходах до станції призначення та на станції Інгулець, та включено до відомостей плати за користування вагонами № 21039108, 21039109, 21039110, 21039111, 23039118, 24039124, 24039126 та накопичувальної картки № 06049010, які представник відповідача підписав із зауваженням, нараховані суми не визнав.
У березні 2024 року на адресу ПрАТ “Інгулецький ГЗК» прибував поїзд № 212210, індекс 4011-064-4677 у складі 65 порожніх вагонів. Перевезення було оформлене залізничними накладними №№ 40729261, 40729311, 40729253, 40729196, 40729337, 40729485, 40729329, 40729238, 40729212, 40729287, 40729220, 40729246, 40729402, 40729436, 40714420, 40714404, 40714362, 40714396, 40714438, 40714453, 40714370, 40714388, 40714354, 40714735, 40714651, 40714669, 40714719, 40714644, 40714701, 40714685, 40714693, 40714727, 40714677, 40714941, 40714909, 40714966, 40714958, 40714917, 40715021, 40715013, 40714933, 40715005, 40715062, 40714883, 40714990, 40715070, 40715039, 40714891, 40715047, 40714974, 40714925, 40715054, 40714982, 40714792, 40714818, 40714784, 40714834, 40714842, 40714867, 40714859, 40583148, 40582884, 40582967, 40583049, 40582983.
В перевізних документах станцією призначення було зазначено станцію Інгулець Придніпровської залізниці.
20.03.2024 року о 5:55 год у зв'язку зі скупченням вагонів на станції Інгулець було видано наказ № 25 від 20.03.2024 року про затримку цих же вагонів на підходах до станції призначення -на станції Мусіївка Придніпровської залізниці.
На виконання наказу на станції Мусіївка було складено акт про затримку вагонів (початок затримки) № 3 від 20.03.2024 року і негайно передано повідомлення про затримку вагонів на станцію призначення та до інформаційно-обчислювального центру залізниці.
Станція призначення Інгулець проінформувала відповідача про затримку вагонів з його вини, передавши йому 20.03.2024 року о 7:00 год копію зазначеного повідомлення.
20.03.2024 року о 10:07 год було видано наказ № 27 про закінчення затримки потяга і станцією затримки Мусіївка було складено акт про затримку вагонів (закінчення затримки) № 3 від 20.03.2024 року.
Також станцією Мусіївка додатково було складено акти загальної форми № 28 від 20.03.2024 року та № 9 від 20.03.2024 року, у яких зазначено час початку та закінчення затримки вагонів.
Таким чином, період затримки вагонів з вини відповідача на підставі наказу № 25 від 20.03.2024 року тривав з 20.03.2024 з 5:55 год до 20.03.2024 року до 10:07 год, тобто 4 год 12 хв.
Загальний період затримки вагонів на підходах до станції призначення та на станції призначення Інгулець з вини відповідача склав: для 5 вагонів - 4 год 12 хв, для 55 вагонів - 7 год 17 хв, для 5 вагонів - 12 год 42 год.
Факт наявності на станції призначення Інгулець у період дії наказу № 22 від 18.03.2024 (з 18.03.2024 - 17:25 год до 19.03.2024 - 16:40 год), наказу № 24 від 19.03.2024 (з 19.03.2024 - 9:50 год до 19.03.2024 - 16:40 год), наказу № 25 від 20.03.2024 (з 20.03.2024 -5:55 год до 20.03.2024 - 10:07 год), наказу № 26 від 20.03.2024 (з 20.03.2024 - 6:00 год до 20.03.2024 - 10:05 год) скупчення вагонів, що простоювали на коліях станції призначення з вини відповідача, підтверджується складеними станцією Інгулець актами загальної форми про затримку вагонів на станції призначення.
Так, відповідно до актів загальної форми № 1459 від 20.03.2024 та № 1463 від 21.03.2024 вагони простоювали на станції Інгулець з 21.03.2024 - 0:10 год до 21.03.2024 -3:10 год, тобто протягом 3 год 00 хв.
Відповідно до актів загальної форми № 1462 від 21.03.2024 та № 1475 від 21.03.2024 вагони простоювали на станції Інгулець з 21.03.2024 - 2:55 год до 21.03.2024 - 10:15 год, тобто протягом 7 год 20 хв.
Відповідно до актів загальної форми № 1473 від 21.03.2024 та № 1495 від 21.03.2024 вагони простоювали на станції Інгулець з 21.03.2024 - 9:00 год до 21.03.2024 - 15:10 год, тобто протягом 6 год 10 хв.
Відповідно до актів загальної форми № 1484 від 21.03.2024 та № 1545 від 22.03.2024 вагони простоювали на станції Інгулець з 21.03.2024 - 12:10 год до 22.03.2024 - 15:50 год, тобто протягом 27 год 40 хв.
Відповідно до актів загальної форми № 1502 від 21.03.2024 та № 1547 від 22.03.2024 вагони простоювали на станції Інгулець з 21.03.2024 - 20:20 год до 22.03.2024 - 18:50 год. тобто протягом 22 год 30 хв.
Відповідно до актів загальної форми № 1559 від 23.03.2024 та № 1575 від 23.03.2024 вагони простоювали на станції Інгулець з 23.03.2024 - 17:10 год до 23.03.2024 - 22:45 год, тобто протягом 5 год 35 хв.
Відповідно до актів загальної форми № 1577 від 24.03.2024 та № 1586 від 24.03.2024 вагони простоювали на 30 хв.
Відповідно до актів загальної форми № 1615 від 25.03.2024 та № 1632 від 25.03.2024 вагони простоювали на станції Інгулець з 25.03.2024 - 6:10 год до 25.03.2024 - 18:55 год, тобто протягом 12 год 45 хв.
Відповідно до актів загальної форми № 1619 від 25.03.2024 та № 1644 від 25.03.2024 вагони простоювали на станції Інгулець з 25.03.2024 - 13:30 год до 25.03.2024 - 21:30 год, тобто протягом 12 год 45 хв.
Після повернення спірних вагонів з під'їзної колії було нараховано плату за користування ними під час їх простоювання на підставі актів про затримку вагонів на підходах до станції призначення, та включено до відомостей плати за користування вагонами №№ 21039110, 21039111, 21039112, 22039113, 22039114, 22039115, 22039116, 23039118, 23039119, 23039122, 24039124, 24039126, 24039127, 24039128, 25039134, 26039140, які представник відповідача підписав із зауваженням.
У зв'язку з наявністю у відомості плати за користування вагонами зауваження відповідача, спірна сума не була списана з його особового рахунку, що і стало причиною спору у даній справі.
Відповідно до п.71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, з подальшими змінами (далі - Статут), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Пунктами 46, 47, 119, 125 Статуту визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.
Відповідно до ст.307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до положень ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
При цьому, Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (пункт 2 Статуту).
Абзацом 2 пункту 64 Статуту визначено, що під'їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування. Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (абз. 1, 4 п.71 Статуту).
Відповідно до п.119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Відповідно до п.46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтранспорту України №113 від 25.02.1999 року, пунктами 3, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам'ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам'ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку.
Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.
Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (п. 6 Правил користування вагонами і контейнерами).
Відповідно до п.3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами).
Розмір плати за користування вагонами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (п. 14 Правил користування вагонами і контейнерами).
Згідно з пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порт, підприємства.
Пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року №113 встановлено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
За пунктом 2.7 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, для під'їзних колій, які обслуговуються власними локомотивами, порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються безпосередньо між контрагентом і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія, без участі залізниці. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія.
Як вбачається з матеріалів справи, станцією затримки оформлені відповідні документи, у тому числі актами загальної форми на загальну суму 23 775, 36 грн.
Пунктом 73 Статуту встановлено, що порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія.
Підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами передбачені пунктом 121 Статуту та пункт 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Апелянт за доводами апеляційної скарги не заперечує фактичні обставини справи. Однак вважає, що позивач неправомірно нарахував плату за користування вагонами під час дії режиму комендантської години, а суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував вимоги телеграмного розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 року, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення в частині стягнення нарахованої позивачем плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за час затримки вагонів в період дії комендантської години на станції призначення.
Такі доводи відхиляються колегією суддів як необґрунтовані з огляду на наступне:
Відповідач посилається на телеграмне розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 року, на підставі якого він вважає, що замовник (в даному випадку - апелянт) звільняється від плати за користування вагонами за час дії комендантської години за місцезнаходженням стації призначення, що не залежить від будь-яких додаткових обставин, а є безумовною підставою для неврахування часу дії комендантської години в загальний час затримки вагонів та, відповідно, звільнення від плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за вказаний час.
За твердженням відповідача відсутність актів загальної форми, які б засвідчували факт існування таких обставин (комендантської години), не спростовує факт існування самої комендантської години. До того ж складання актів загальної форми для засвідчення факту існування комендантської години відповідно до вказаного телеграмного розпорядження є обов'язком позивача, а не відповідача. Відповідач не в змозі примусити працівників позивача складати такі акти.
Колегія суддів зазначає, що дійсно, рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2022 року (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час воєнного стану в Україні. До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 року.
Зі змісту згаданих документів вбачається, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у "кинутих" поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник у випадках:
- введення перевізником тимчасових обмежень щодо станції призначення після прийняття вантажу перевізником до перевезення;
- запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення/призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції;
- проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями Російської Федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування;
- прийняття Державною митною службою України (або іншими органами державного контролю) рішення про простій працівників певних територіальних органів, у зв'язку з чим територіальні органи тимчасово не здійснюють митне та інше оформлення вантажів на станціях відправлення та призначення.
Крім того, згаданим рішенням правління передбачено, що вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з Додатком 6 до Правил користування вагонами. Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання актів. Саме акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище.
Отже, зі змісту рішення правління АТ "Укрзалізниці" слідує, що користувач звільняється від сплати коштів за період затримки вагонів, яка сталась внаслідок зазначених вище обставин, тобто у разі, коли саме ці обставини стали підставою для затримки вагонів.
У даному випадку слід звернути увагу на наступне:
Станція призначення Інгулець, на якій простоювали вагони з вини відповідача, розташована на території, на якій активні бойові дії не ведуться.
З актів загальної форми, якими зафіксовано періоди затримки вагонів, та на підставі яких нараховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів, вбачається, що певна кількість періодів затримки починались у денний час.
Відповідач був у встановленому порядку повідомлений про готовність вагонів до передачі йому, але не прийняв їх. Таким чином, затримка спірних вагонів жодним чином не пов'язана із запровадженням на території області комендантської години.
Відповідно, у залізниці були відсутні підстави для складення актів загальної форми щодо випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, та здійснення перерахунку платежів.
Різні групи спірних вагонів простоювали з вини відповідача на станції призначення Інгулець тривалий час - від 1 до 4 діб безперервно, тобто не тільки під час дії режиму комендантської години. Жодних відмінностей простою вагонів вдень або вночі з точки зору нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів правилами не передбачено.
Комендантська година (заборонений час) - це заборона військовим комендантом в певний час доби й на певний час перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям певного населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний/надзвичайний стан.
Правовою основою запровадження комендантської години є Конституція України, Закони України "Про правовий режим воєнного стану", "Про оборону України", відповідний указ Президента України, затверджений Верховною Радою України, та інші нормативно-правові акти. Механізм здійснення заходів під час запровадження комендантської години передбачено Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 року № 573.
Відповідно до п. 7 цього Порядку на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Відповідно до п. 11 Порядку контроль за дотриманням особами комендантської години та спеціального режиму світломаскування здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.
Аналогічні вимоги встановлено і розпорядженнями начальника обласної військової адміністрації Дніпропетровської області.
Таким чином, жодним законом або іншим нормативно-правовим актом не передбачено у зв'язку з введенням комендантської години будь-які зміни в режимі роботі промислових підприємств, скасування роботи підприємств у нічну зміну, або порядку розрахунків за надані послуги.
У період простою спірних вагонів, а конкретно - під час дії комендантської години, залізниця подавала на під'їзну колію відповідача та забирала вагони, що підтверджується пам'ятками про подавання/забирання вагонів, складеними у встановленому порядку та підписаними представниками відповідача, які були додані до матеріалів справи у якості доказів.
Ці факти свідчать про те, що під час дії комендантської години виробничі підрозділи і позивача і відповідача працюють у нічну зміну і жодного впливу на виробничий процес сторін комендантська година не має, адже це не пов'язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях.
Тому твердження відповідача про неправомірність нарахування плати за користування спірними вагонами за весь період затримки без виключення часових проміжків, коли на території Дніпропетровської області діяла комендантська година, не ґрунтуються на нормах законодавства та суперечать фактичним обставинам справи.
Посилання відповідача на окремі пункти рішення правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2022 року (протокол № Ц-54/42 Ком.т) та телеграфного розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 року свідчить про довільне тлумачення ним на свою користь змісту цих документів без аналізу тексту документів в цілому з урахуванням об'єктивних обставин.
Отже, плата за користування вагонами, що є предметом позову, нарахована у повній відповідності до Правил користування вагонами і контейнерами і рішення правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2022 року (протокол № Ц-54/42 Ком.т).
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що господарський суд під час розгляду справи залишив поза увагою його посилання на те, що вагони на його адресу прибували у більшій кількості, ніж залізниця їх передавала, при цьому посилається на п. 7 договору.
Дійсно, відповідно до п. 7 договору всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тон.
Таким чином у договорі визначено верхню межу кількості вагонів (за кількістю осей та вагою вантажу), тобто відповідач не має технічної можливості приймати одночасно більше вагонів, ніж передбачено цим пунктом договору.
Як стверджує позивач, будь-яка інша партія вагонів, що не перевищує верхню межу, може бути подана на під'їзну колію, і відповідач не має жодних технічних перешкод для прийому цих вагонів.
Під час розгляду справи господарським судом позивач надав пояснення щодо того, що під час технічного огляду вагонів працівниками залізниці перед подаванням їх на під'їзну колію відповідача, можуть бути виявлені вагони з такими технічними несправностями, які не можуть бути усунені на місці. Такі вагони вилучаються та направляються для здійснення ремонту на ПТО або в депо.
Також позивач додав до відповіді на відзив копії маршрутних листів та повідомлень про ремонт або технічне обслуговування вагонів, які підтверджують той факт, що частина вагонів, які прибували на адресу відповідача потребувати ремонту або технічного обслуговування. Такі вагони після технічного огляду вилучилися з потягу, і як наслідок, на під'їзну колію відповідача вагони подавалися у меншій кількості, ніж прибули на станцію.
Щодо доводів скаржника що господарським судом не надано належної оцінки тому, що через бойові дії та ракетні обстріли часто оголошується повітряна тривога, під час повітряної тривоги роботи не виконуються, оскільки працівники відповідача перебувають в укриттях, колегія суддів також вважає їх безпідставними.
У своїх зауваженнях до відомостей плати за користування вагонами та накопичувальних карток відповідач жодного разу не посилався на вказані обставини як на причину відмови від сплати нарахованих платежів.
У справі відсутні докази того, що робота залізничної станції Інгулець та під'їзної залізничної колії відповідача під час повітряних тривог припинялася. Письмових повідомлень про неможливість виконувати будь-які вантажні операції під час повітряних тривог на адресу позивача від відповідача не надходило, докази протилежного суду не надано.
Тому господарський суд правильно дійшов висновку, що наявність повітряних тривог не звільняє відповідача від обов'язку сплатити нараховану плату за користування вагонами.
Колегія суддів зазначає, що під час апеляційного перегляду справи не встановлено порушень судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення. Апеляційна скарга не доведена і задоволенню не підлягає. Судові витрати за її розгляд покладаються на апелянта згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2024 року у справі №904/2660/24 залишити без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков