19 березня 2025 року місто Чернівці справа №725/4272/24
провадження №22-ц/822/284/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Височанської Н. К.
суддів: Лисака І.Н., Литвинюк І.М.
секретар Факас А.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Приймак Людмила Іванівна на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 20 січня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, головуючий в суді першої інстанції суддя Скуляк І.А.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Позивач посилався на те, що він є сином відповідача ОСОБА_2 .
Вказав, що на даний час є студентом 1 курсу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича денного відділення.
Посилався на те, що несе значні витрати на харчування, транспортні витрати на проїзд до університету та дому, повсякденний одяг, підручники, канцелярське приладдя.
Згідно уточнених позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_2 , аліменти на утримання повнолітньої сина ОСОБА_1 , на період його навчання, в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи з 15 травня 2024 року і до закінчення терміну навчання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівців від 20 січня 2025 року, згідно виправленої описки ухвалою від 20 січня 2025 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 , аліменти на утримання повнолітньої сина ОСОБА_1 , іпн. НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , на період його навчання, в розмірі 1/8 частки усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи з 15 травня 2024 року і до закінчення навчання ОСОБА_1 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , двадцяти трьох років.
В іншій частині позову - відмовлено.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги
Частково не погоджуючись з рішенням суду, апелянт ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення змінити, позов задовольнити повністю та прийняти рішення про стягнення аліментів в розмірі частки від всіх доходів відповідача.
Посилався на те, що судом першої інстанції прийнято рішення з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
В апеляційній скарзі наводить обставини й підстави для задоволення вимог, які викладені в позовній заяві та свої доводи мотивує тим, що судом не враховано, що відповідач не надав суду жодного доказу, що його матеріальний стан зменшився з 02 вересня 2019 року, оскільки до цього часу відповідач сплачував на утримання сина 1/4 частину свого доходу згідно рішення суду.
Також судом першої інстанції не враховано, що відповідач є здоровою, матеріально забезпеченою особою, стягнень за виконавчими документами з нього не проводиться.
Вважає рішення суду про стягнення аліментів в розмірі лише 1/8 частини від доходів відповідача - невмотивованим, адже відповідач є військовослужбовцем, матеріально забезпеченою особою, інших дітей чи осіб на утриманні немає, а тому може надавати матеріальну допомогу на утримання сина, який продовжує навчання у тому розмірі про який просить позивач.
Вказав, що мати ОСОБА_3 знаходиться у декретній відпустці і її коштів не вистачає на утримання сина.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзиву на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходило.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батько - ОСОБА_2 ; матір - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 25 травня 2006 року (а.с.21).
Заочним рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 14 червня 2011 року розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 16 жовтня 2005 року (а.с.10-11).
Судовим наказом Першотравневого районного суду м.Чернівців від 02 вересня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_1 , в розмірі частини від всіх видів заробітку/доходу щомісячно, починаючи з 15 серпня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.12).
З довідки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича №58 від 23 вересня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 є студентом другого курсу Навчально-наукового інституту фізико-технічних та комп'ютерних наук Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, денної форми навчання. Термін навчання за ОР «Бакалавр» закінчується 30 червня 2026 року (а.с.107).
Відповідно до звіту про здійснені відрахування та виплати №5035/5 від 23 липня 2024 року Військової частини НОМЕР_4 , вбачається, що нараховані зарплата та інші доходи ОСОБА_2 за період з грудня 2021 року по травень 2024 року складають 2 299 191,15 грн. Відрахування аліментів за цей період складають 563 543,91 грн. (а.с.58-59).
Мотиви та доводи, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права переглядаючи рішення суду
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно зі ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з розумності та достатності вказаного розміру стягуваних аліментів, необхідних для задоволення потреб на утримання повнолітньої дитини на період навчання, реальної можливості відповідача вказаний розмір аліментів сплачувати щомісячно, не порушуючи прав останнього.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються СК України та передбачають обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, та спосіб сплати аліментів. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст.53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (ч.3 ст.3 ЗУ «Про освіту»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199, 200, 201 СК України).
Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (ст.198 СК України).
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Аналізуючи викладене, стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У постанові від 16 лютого 2022 року у справі №381/2423/20 Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Крім того, законодавство, яке регулює питання стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, встановлює вичерпний перелік підстав, які суди повинні враховувати вирішуючи таку позовну вимогу. До такої підстави, зокрема належить стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З довідки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича №58 від 23 вересня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 є студентом другого курсу Навчально-наукового інституту фізико-технічних та комп'ютерних наук Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, денної форми навчання. Термін навчання за ОР «Бакалавр» закінчується 30 червня 2026 року (а.с.107).
Відповідно до звіту про здійснені відрахування та виплати №5035/5 від 23 липня 2024 року Військової частини НОМЕР_4 , вбачається, що нараховані зарплата та інші доходи ОСОБА_2 за період з грудня 2021 року по травень 2024 року складають 2 299 191,15 грн. Відрахування аліментів за цей період складають 563 543,91 грн. (а.с.58-59).
Тобто, середній розмір заробітної плати відповідача ОСОБА_5 на місяць становить приблизно 46 922,27 грн.
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду. Аналогічна правова позиція вказана в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач пред'явивши позов просив стягнути з відповідача аліменти на навчання в розмірі частки від всіх доходів відповідача щомісячно.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що суд першої інстанцій обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для стягнення аліментів з відповідача саме в розмірі 1/8 частки усіх видів заробітку, оскільки позивач не надав достатніх доказів на підтвердження витрат, які ним здійснюються у зв'язку з навчанням.
Отже, вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, врахувавши матеріальне становище відповідача, який є військовослужбовцем і розмір його доходу постійно змінюється, 1/8 частка від його заробітку це в середньому майже 6000 грн. на місяць, а тому районний суд дійшов до вірного висновку про те, що відповідач взмозі сплачувати щомісячно аліменти саме в розмірі 1/8 частини від своїх доходів, що не стане тягарем для платника аліментів.
Саме така сума відповідатиме реаліям сьогодення та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.
Доводи апелянта зводяться до незгоди з висновком суду першої інстанцій стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом та спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин. Такі доводи є безпідставними, не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування судового рішення.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 20 січня 2025 року, слід залишити без змін.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Приймак Людмила Іванівна - залишити без задоволення.
Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 20 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий Н.К. Височанська
Судді: І.Н. Лисак
І.М. Литвинюк