Номер провадження 2-п/754/29/25
Справа № 754/5252/24
Іменем України
18 березня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Панченко О.М.
за участі секретаря судового засідання - Сарнавського М.О.
за відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву подану представником заявника (відповідача) ОСОБА_1 - адвокатом Кешенею Володимиром Сергійовичем про перегляд заочного рішення суду від 17.07.2024 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -
13.02.2025 року заявник - Відповідач ОСОБА_1 (через свого представника - адвоката Кишеню В.С.) звернувся до суду з заявою, в якій просить: поновити йому строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, скасувати заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17.07.2024 року у вказаній вище справі про стягнення заборгованості та призначити справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він жодних повісток про виклик до суду не отримував, як і не отримував копію заочного рішення. 24.01.2025 року на кошти ОСОБА_1 було накладено арешт, так він і довідався про наявність відкритого виконавчого провадження НОМЕР_4 з виконання рішення Деснянського районного суду м.Києва від 17.07.2024 року. Таким чином, заява подається у 20-ти денний строк з моменту ознайомлення із заочним рішенням суду відповідно до ст.284 ЦПК України з клопотанням про поновлення строку для подання поданої заяви. Обгрунтовує заперечення проти вимог позивача тим, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , є неприватизованою та знаходиться у власності держави. Ордер на право проживання в квартирі був виданий на ім'я ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . У той же час, ОСОБА_1 не проживає там вже понад 20 років. Так, з 2004 року ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 та сином ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 2004 року по теперішній час. На підтвердження даного факту надається копія акта про фактичне проживання особи за адресою АДРЕСА_2 , копія акта про не проживання особи за місцем реєстрації, копія свідоцтва про шлюб, копія договору купівлі-продажу нерухомості. Окрім того вважає, що Позивачем пропущено строки позовної давності за вимогю про стягнення заборгованості. Так, Позивач звернувся до суду у квітні 2024 року та просить стягнути заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01 січня 2017 року по 31 січня 2024 року. Відтак, заборгованість за період з 01 січня 2017 року по 31 січня 2021 року не може бути стягнута у зв'язку із пропуском строків позовної давності.
18.03.2025 року до суду від представника ПрАТ "АК "Київводоканал"- Стерн Ю.О. надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення в яких зазначає наступне. Щодо тверджень представника відповідача стосовно строків позовної давності, то зазначає, що строк щодо заборгованості, що утворилась за надані житлово-комунальні послуги, починаючи з лютого 2017 року, не може вважатися пропущеним оскільки такий перебіг був продовжений положеннями Закону №540-ІХ, яким встановлено і продовжено карантин. Щодо доводів Відповідача, стосовно фактичного не проживання, а у зв'язку з чим і відмова сплачувати житлово-комунальні послуги, то відповідно до п.5 ч.3 ст.20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або закном. Крім цього, чинним законодавством регламентовано порядок звільнення особи від сплати за житлово-комунальні послуги у випадку відсутності такого споживання. Так, як Відповідач ОСОБА_1 не звертався до Позивача із заявою щодо не проживання, та не звертався щодо опломбування вхідного вентиля мереж водопостачання в квартирі АДРЕСА_3 , у зв'язку з відсутністю необхідності споживання послуг за даною адресою. Наведене свідчить про безпідставність тверджень Відповідача ОСОБА_1 щодо звільнення його від обов'язку з оплати наданих послуг в спірний період.
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Кишеня В.С. в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд заяви без їх з відповідачем участі за наявними матеріалами.
Представник позивача у судове засядання не з'явився подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали додані до заяви, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що в провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15.07.2024 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) місце проживання яких за адресою: АДРЕСА_4 , на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (м. Київ, вул. Лейпцизька, 1А, код ЄДРПОУ 03327664) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 80 519,95 грн., 3 % річних у розмірі 6 476,11 грн., інфляційні втрати у розмірі 28 836,70 грн., а всього - 115 832,76 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) місце проживання яких за адресою: АДРЕСА_4 , на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (м. Київ, вул. Лейпцизька, 1А, код ЄДРПОУ 03327664) витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 45 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. у рівних частинах з кожного по 1 024,33 грн.
Як убачається з письмових матеріалів справи відповідач у справі належним чином повідомлявся судом про призначені судом судові засідання на 20.05.2024 року о 12 год. 00 хв., 15.07.2024 року о 10 год. 00 хв. за його зареєстрованим місцем проживання.
Таким чином, суд належним чином виконав всі вимоги норм процесуального права щодо виклику відповідача до суду у судові засідання, і будь-які порушення цивільно-процесуального законодавства відсутні.
Згідно чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинні бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Слід зазначити, що судом було вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а саме було направлено рекомендовані листи за адресою його реєстрації.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач у справі в порядку ст. 128 ЦПК України був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.
Щодо посилань заявника стосовно того, що останній не проживає у спірній квартирі понад 20 років та надає до суду копію Акту про фактичне проживання особи за адресою : АДРЕСА_2 з 2004 року по теперішній час та також копію Акту про не проживання особи за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , суд не може брати їх до уваги, оскільки дані докази не засвідчені відповіним представником житлової комісії чи головою ОСББ.
Окрім того, як вбачається із заперчень представника Позивача, Відповідач жодним чином не звертався із заявою до Позивача про його не проживання за адресою реєстрації.
Щодо тверджень представника заявника стосовно строків позовної давності по заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, то суд приходить до наступного.
Згідно із ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 Цивільного кодексу України породбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Разом з тим Законом України від 30.03.2020 М 540-1X «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та скономічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-1X) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодсксу України доповнено пунктом 12 згідно із яким: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258,362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінсту Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено карантин на усій території України з 12.03.2020.
Дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 продовжено на всій території України згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392, вд 17.06.2020 № 500, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956 від 09.12.2020 № 1236. від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 16.06.2021 № 611.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 № 855 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» до 01.10.2021 на території України подовжено дію карантину. встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричинсної коронавірусом SARS-CoV-2», від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину 3 метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19. спричинсної коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепидемних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Таким чином, починаючи з 12.03.2020 і до 30.06.2024 тривав карантин, встановлений постановами Кабінету Міністрів України 3 метою запобігання поширенню на території У країни коронавірусу COVID-19.
Так, якщо строк позовної давності (3 роки) у частині дебіторської/кредиторської заборгованості повинен був минути в період карантину, то він продовжується, тобто встановлена статтею 257 ЦК України загальна позовна давність тривалістю у три роки - продовжена до закінчення ди карантину.
Отже, строк щодо заборгованості, що утворилась за надані житлово-комунальні послуги, не може вважатися пропущеним оскільки чкий перебіг був продовжений положеннями Закону № 540-1X, яким встановлено і продовжено карантин.
Таким чином заявником - ОСОБА_1 не надано суттєвих доказів, які б могли вплинути на зміст рішення по суті, як це передбачено ст. 285 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд звертає увагу, що всі матеріали по справі були ретельно досліджені і в судовому засіданні та стосовно них в рішенні суду чітко відображена правова позиція з урахуванням норм матеріального права та наявних у справі документів.
Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст. 280-289 ЦПК України, суд ,-
Заяву подану представником заявника (відповідача) ОСОБА_1 - адвокатом Кешенею Володимиром Сергійовичем про перегляд заочного рішення суду від 17.07.2024 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, - залишити без задоволення.
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Панченко