Справа № 517/79/25
Провадження 1-кп/517/13/2025
19 березня 2025 року Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка Одеської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024162390000826 від 25.11.2024 року відносно обвинуваченого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Загір'я Фрунзівського району Одеської області, українця, гр. України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України;
за участю сторін кримінального провадження:
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,
сторони захисту:
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
В квітні 2024 року в нічний час доби (точного часу встановити в ході досудового розслідування не представилось можливим) у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме майна що належить ОСОБА_6 мешканцю с-ще Затишшя (Затишанської ОТГ) Роздільнянського району Одеської області.
Враховуючи військову агресією Збройних Сил Російської Федерації проти нашої Держави та впровадженням на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_7 від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_7 від 22.05.2022 № 341/2022, також Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 22.05.2022 № 2263-ІХ, також Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 12.08.2022 № 573/2022, також Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 № 2738-ІХ, також Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023 №2915-ІХ, також Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27.07.2023 № 3575-ІХ, також Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.11.2023 № 3429-ІХ, відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_7 від 05.02.2024 № 49/2024, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.02.2024 № 3564-ІХ, також Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.05.2024 № 3684-ІХ, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 № 3891-ІХ, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29.10.2024 №4024-ІХ ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю власника майна та сторонніх осіб, в умовах воєнного стану, в квітні 2024 в нічний час доби (точного часу встановити в ході досудового розслідування не представилось можливим), прийшов до домоволодіння ОСОБА_6 шляхом вільного доступу зайшов на подвір'я домогосподарства та переконавшись що його протиправні дії не будуть викриті іншими особами, підійшов до господарської споруди де біля неї лежали металеві труби, звідки таємно викрав шість металевих труб довжиною 4 метри, діаметром 60 мм. б/в., які належить ОСОБА_6 .. В подальшому з місця скоєння злочину зник, та викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Своїми незаконними діями ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_6 , матеріальну шкоду на загальну суму 3792,00 грн (три тисячі сімсот дев'яносто дві гривні).
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив дії, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав в повному обсязі і показав суду, що в квітні 2024 рокудійсно здійснив крадіжку металевих труб, які належить ОСОБА_6 . У вчиненому щиро розкаявся та просив суд суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з?явився, але попередньо надав до канцелярії суду письмову заяву, в якій просить розглянути кримінальне провадження без його участі, претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має та просить його покарати у відповідності до чинного законодавства України.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що окрім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, його вина була повністю встановлена в ході судового розгляду наданими суду матеріалами, дослідженими письмовими і речовими доказами, які суд, керуючись законом, оцінив за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
На підставі досліджених в судовому засіданні письмових доказів, які суд визнає належними, допустимими та достовірними, а також такими які в своїй сукупності між собою встановлюють провину обвинуваченого, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 і кваліфікує його дії як вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо.
При призначенні виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, обставини які пом'якшують покарання.
Суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого - щире каяття.
Відповідно до досудової доповіді виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, так як він не становить небезпеку для суспільства.
У відповідності до ст. 65 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.2003 року «Про практику призначення судами покарання» під час призначення покарання по кожному конкретному випадку суд має суворо додержуватися вимог норм закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через це реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
За викладених обставин суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, проте з урахуванням особистості обвинуваченого, а також того, що ОСОБА_3 раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому злочині, відсутність претензій потерпілого щодо матеріального та морального характеру, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції його від суспільства, призначивши покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не обирався. На теперішній час судом не встановлено підстав для його обрання.
Питання щодо речових доказів, слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.
Згідно ст.76 ч.1 п.п.1, 2, ч.3 п.2 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи,
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не обирати, оскільки судом не встановлено підстав для його обрання.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: