Справа №766/1508/25
н/п 3/766/1997/25
18.03.2025 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Валігурська Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 30.01.2025 серія ВАД №115984 ОСОБА_1 22.01.2025 близько 08:40 години, перебуваючи за адресою: вул. Олеся Гончара, 19, м. Херсон, на території «Центрального ринку» розпилив газовий балончик в обличчя ОСОБА_2 .
Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання протоколу, кваліфіковано за ст. 173 КУпАП, а саме: дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Під час судового розгляду 24.02.2025 ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав. Підтримав свої письмові пояснення, надані суду, в яких зазначено наступне. На Центральному ринку в м. Херсоні багато собак, особливо там де продають м'ясо. Він неодноразово звертався до заступника директора ринку з відповідним питанням і наполягав на тому, що собак треба прибрати, проте керівництво ринку нічого не робило. Він хі свого боку декілька раз дзвонив на Київ з відповідними скаргами, проте відповіді були про те, що треба звертатись до місцевої влади і вона має урегулювати питання з безпритульними собаками. Одного разу оператор з МВС порадив йому скористатись газовим балончиком відносно собак, що він і зробив, а 22.012025 пустив на собак газ і собак в ринку не стало, проте 30.01.2025 йому стало відомо, що ОСОБА_3 написала на нього заяву в поліцію. Газ в її сторону не пускав, а всі її твердження є неправдивими.
У судове засідання 18.03.2025 ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, заяв та клопотань у зв'язку з судовим розглядом не подавав.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов?язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.
Так вина ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання протоколу обґрунтована наступними дослідженими та перевіреними в судовому засіданні письмовими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №115984 від 30.01.2025, в якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме: дату та час (22.01.2025 близько 08:40 години), місце (вул. Олеся Гончара, 19, м. Херсон), обставини допущеного правопорушення (розпилив газовий балончик в обличчя ОСОБА_2 );
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 22.01.2025, в якій ОСОБА_4 просить вжити заходів відносно ОСОБА_1 , який на території павільйону «Центрального ринку» розпилював з балончика невідому речовину;
- заявою ОСОБА_2 від 22.01.2025, в якій потерпіла зазначала, що ОСОБА_1 22.01.2025 близько 09:00 години на території «Центрального ринку» розпилив їй в обличчя газовий балончик та ударив рукою, а саме кулаком в обличчя у формі приватного обвинувачення;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , в яких зазначала, що 22.01.2025 близько 09:00 години вона працювала на «Центральному ринку» продавцем у бутіку, до якого підійшов ОСОБА_5 . Побачивши собаку, яка була прив'язана навпроти її бутіка, почав висловлюватися нецензурною лайкою, після чого дістав балончик зі сльозоточивим газом та розпилив в сторону собаки. Від цих дій собака почав гавкати та кричати. Почувши це, ОСОБА_2 вийшла з бутіка на захист тварини, але в момент, коли підійшла до ОСОБА_1 , їй так само розпилили сльозоточивий газ в обличчя, після чого ще отримала кулаком по обличчю;
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 , який зазначав, що 22.01.2025 близько з 09:00 години до 10:00 години в павільйоні «Центрального ринку» ОСОБА_1 побачив собаку та почав розпилювати з балончику речовину невідомого походження. На зауваження продавців та покупців ОСОБА_1 не реагував;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких зазначав, що з 2023 в павільйоні на «Центральному ринку» з'явилися собаки, яких кормили деякі продавці, що почало обурювати ОСОБА_6 22.01.2025 в м'ясному павільйоні він один раз розпилив на дуже велику собаку сльозоточивий газ, після чого всі собаки розбіглися. На наступний день ОСОБА_5 повідомили, що газ дійшов до п'яти продавців;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в яких зазначали, що 22.01.2025 перебували в павільйоні на «Центральному ринку», де ОСОБА_9 поводив себе агресивно, висловлювався нецензурною лайкою, розпилив сльозоточивий газ в обличчя ОСОБА_2 .
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За нормами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях у процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою. Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства. Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.
Як зазначила Велика палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.07.2019 справа №288/1158/16-к хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи. Хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Суд зауважив, що для юридичної оцінки діяння за ст. 296 КК обов'язковим є поєднання ознак об?єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб'єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства. А за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
Так з досліджених судом доказів, зокрема пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вбачається, що конфлікт між ОСОБА_1 та потерпілою виник з приводу неконтрольованого перебування собак у громадському місці, а саме павільйоні «Центрального ринку», де здійснюється торгівля продуктами харчування, що свідчить про наявність саме особистого мотиву та мети, тоді як відсутні жодні ознаки, які б свідчили про бажання ОСОБА_1 посягати саме на громадський порядок та безпеку, порушуючи правила поведінки у суспільстві.
Крім того суд звертає увагу на ту обставину, що потерпіла та свідки, які викликались до суду, для надання особистих показань не з'явились, що свідчить про їх свідоме самоусунення від доведення своєї позиції в суді та підтвердження позиції, заявленої при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Наведене позбавило суд можливості перевірити твердження особи, уповноваженої на складання протоколу, як щодо наявності, так і щодо відсутності хуліганського мотиву в діях ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 саме хуліганського мотиву, а відтак його не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
Окрім викладеного, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Проте протокол відносно ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 254 КУпАП складено 30.01.2025, тоді як конфлікт мав місце 22.01.2025, тобто через вісім днів після інкримінованого правопорушення, тоді як заява про вчинене кримінальне правопорушення потерпілою була подана того ж дня, в якій була зазначена особа, причетна до його вчинення за твердженням потерпілої.
Відповідно ж до позиції Верховного Суду від 31.01.2019 в справі №760/10803/15-а аналіз правових положень ст. ст. 254, 268 КУпАП дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право користуватися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Позбавлення особи можливості реалізувати надані їй права, які передбачені ст. 268КУпАП, на думку суду касаційної інстанції, не має форму незначних процедурних порушень, а є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Наведене свідчить, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, а тому не може вважатись належним доказом з огляду на вимоги ст. 252 КУпАП.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 173, 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: Людмила ВАЛІГУРСЬКА