Справа № 487/9426/23
н/п 2/766/1413/25
13.02.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.
за участю секретаря Сивкович О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
Позивач у грудні 2023 року звернулася до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідача, в якому просить в порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості частини автомобілю Toyota Camry, 2.4 об'єм двигуна, 2008 року випуску, в розмірі 196285,87 грн та стягнути судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з листопада 2020 року сторони перебували у шлюбі, в період шлюбу вони за спільні кошти придбали вищезазначений автомобіль, який було зареєстровано на відповідача. Під час розгляду питання про розірвання шлюбу позивачка дізналась, що відповідач продав вищезазначений автомобіль. У зв'язку із тим, що автомобіль, який є власністю подружжя, було продано без згоди на те позивача, це є підставою для захисту прав позивачки на це майно, тому вона звернулась до суду із цим позовом.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.01.2024 року матеріали цивільної справи направлено за підсудністю до Ленінського районного суду м. Миколаєва.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31.01.2024 року матеріали цивільної справи направлено за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.04.2024 року прийнято до провадження позовну заяву, відкрито провадження за вищезазначеним позовом та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.06.2024 року витребувано докази по справі.
14.06.2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що спірний автомобіль було відчужено відповідачем в період перебування сторін у шлюбі, позивачка дала усну згоду на продаж автомобіля, а кошти від його проваджу було використано в інтересах сім'ї. Також, зазначив, що дійсною вартістю автомобіля є вартість визначена у договорі купівлі-продажу - 50 000 грн, доказів того, що при укладанні договору купівлі-продажу спірного автомобіля сторони діяли недобросовісно позивачка не надала. На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
24.06.2024 року на адресу суду представником позивача надано відповідь на відзив у якому зазначено, що сторони припинили шлюбні відносини у липні 2023 року. 11.09.2023 року позивач з адвокатом уклали договір про надання правової допомоги з метою розірвання шлюбу з відповідачем, а відповідач продав автомобіль 15.09.2023 року, що, на думку позивача, спростовує твердження відповідача про те, що кошти від продажу автомобіля були використані на потреби сім'ї. Крім того, представником позивача зазначено, що оскільки автомобіль було продано, місцезнаходження його невідомо, то ринкову вартість подібного за своїми якостями було визначено з офіційних сайтів з продажу автомобілів у розмірі 392571,74 грн.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.12.2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, представник позивача надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити за наявними в справі доказами.
У судове засідання відповідач та його представник не з'явилися, представник відповідача надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 14.11.2020 року, який розірвано рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.12.2023 року справа № 487/7209/23.
У шлюбі сторонами було придбано автомобіль, про що свідчить договір купівлі-продажу №5142/2023/1085150982 укладений у м. Одеса, згідно якого ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_2 придбав автомобіль Toyota Camry, чорного кольору, 2.4 об'єм двигуна, 2008 року випуску, VIN: НОМЕР_1 . Сторони договору погодили ціну транспортного засобу 50 000 грн.
11.09.2023 року між адвокатом Марченко В.І. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги, а 09.10.2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно договору купівлі-продажу №6542/2023/4054481 укладеного у с. Велика Олександрівка, ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_4 придбала автомобіль Toyota Camry, чорного кольору, 2.4 об'єм двигуна, 2008 року випуску, VIN: НОМЕР_1 . Сторони договору погодили ціну транспортного засобу 50 000 грн.
На підтвердження вартості спірного автомобіля ОСОБА_1 надала суду витяги з відкритого ресурсу мережі Інтернет «auto.ria.com», відповідно до якого середня ринкова вартість колісного транспортного засобу «Toyota Camry», чорного кольору, 2.4 об'єм двигуна, 2008 року випуску, який має схожі технічні характеристики, становить 392571,74 грн.
Відповідно до ст. ст. 60, 61 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту
Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що уразі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Таким чином, набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності на майно, яке набуте ними в період шлюбу, що означає, що а ні дружина, а ні чоловік не зобов'язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте ними у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю.
Якщо майно придбане під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім'я одного з подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя, тобто якщо у відповідному документі власником чи набувачем вказано лише чоловіка, це ще не означає, що він є одноосібним власником майна.
Ця презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі, в судовому порядку.
Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості і це є її процесуальним обов'язком, як про це вказано у Постанові ВС від 05 вересня 2018 року у справі № 337/804/16-ц.
Таким чином, автомобіль був придбаний подружжям під час перебування у шлюбі та за спільні кошти, а тому воно підлягає поділу між ними в рівних частинах.
Крім того, відповідач не заперечує факт придбання спірного автомобіля під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 .
Згідно ст. 65 СК України, для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Отже, згода одного з подружжя на відчуження цінного спільного сумісного майна має бути надана в письмовій формі.
Таким чином, відповідач здійснив відчуження автомобілю проти волі позивача, оскільки вона не надавала йому письмової згоди на продаж автомобілю, як це вимагають положення ст.65 СК України.
Крім того, відповідач не надав доказів, що вчинив продаж автомобілю в інтересах сім'ї чи або на її потреби.
Разом з тим, законодавством не передбачено недійсності правочину при відчуженні спільного сумісного майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя, а тому при розгляді спорів про поділ цінного спірного майна … з підстави його відчуження без письмової згоди одного з подружжя, суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна, як про це зазначене у Постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 289/3621/14-ц, а також у Постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 724/1971/15-ц).
Відповідно до п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК України.
У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Таким чином, оскільки відповідач самостійно розпорядився спільно нажитим майном - автомобілем, незважаючи на необхідність отримання відповідно до положень ст.65 Сімейного Кодексу України письмової згоди на відчуження такого цінного майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, без згоди позивача на це і не в інтересах сім'ї, то вартість відчуженого автомобіля має бути врахована при поділі майна подружжя, а позивач має право на компенсацію частини вартості автомобіля.
За правильного застосування положень статей 65, 68 СК України наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача вартості належної їй 1/2 частини автомобіля.
Такі висновки ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яким врегульовано правовідносини щодо поділу майна, яке є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, про що йдеться у Постанові Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 637/404/15-ц.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду в постанові від 03 травня 2018 року у справі 755/20923/14-ц, при розгляді спорів про поділ цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів, витребування цього майна у третіх осіб з підстав його відчуження без письмової згоди одного з подружжя суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна.
Аналізуючи вказані вище положення законодавства України, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації, оскільки спірний автомобіль набутий сторонами за час перебування їх у шлюбі та відчужені відповідачем без згоди позивача, чим порушено право власності останньої.
Крім того, суд вважає можливим захист порушених прав позивача шляхом стягнення у порядку поділу спільного майна подружжя з відповідача на її користь половини вартості спірного майна.
Такі висновки ґрунтуються на вище перелічених вимогах чинного законодавства, яким врегульовано правовідносини щодо поділу майна, яке є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
На підтвердження вартості спірного автомобіля ОСОБА_1 надала суду витяг з відкритого ресурсу мережі Інтернет «auto.ria.com», відповідно до якого середня ринкова вартість колісного транспортного засобу «Toyota Camry», чорного кольору, 2.4 об'єм двигуна, 2008 року випуску, який має схожі технічні характеристики, становить 392571,74 грн.
Доказів на підтвердження своїх заперечень щодо іншої ринкової вартості спірного автомобіля ОСОБА_2 не надав, клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи для визначення ринкової вартості спірного транспортного засобу не заявив. Суд враховує те, що інтереси відповідача представляла Зачепіло З.Я., яка є адвокатом, та яка обізнана щодо процесуальних прав та обов'язків відповідача, у тому числі щодо призначення автотоварознавчої експертизи.
В постанові від 29 травня 2019 року у справі № 619/3759/17 (провадження № 61-48129св18) Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про стягнення компенсації вартості частки транспортних засобів, вартість яких визначена з урахуванням ринкових цін на підставі даних веб сайту https://auto.ria.com.
Крім того, суд не погоджується з доводами відповідача та його представника про те, що слід брати до уваги вартість спірного транспортного засобу, зазначену в договорі купівлі-продажу транспортного засобу від 15.09.2023 року, яка становить 50 000,00 грн., оскільки, як зазначається у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі № 125/2157/19, у разі відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, слід визначити ринкову вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Вартість майна, що підлягає поділу, у разі недосягнення згоди між подружжям визначається на час розгляду справи, а не на час продажу майна одним із подружжя проти волі іншого (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц, провадження № 61-9018сво18), від 04 жовтня 2023 року у справі №345/2224/20 (провадження № 61-5915св22).
В договорі купівлі-продажу спірного автомобіля його ціна визначається за згодою сторін, яка може не відповідати його дійсній вартості, а також на момент поділу майна вартість автомобіля може змінитися, а тому суд не може взяти його до уваги, так як під час вирішення спору суд зобов'язаний врахувати дійсну його вартість.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення половини вартості автомобілю «Toyota Camry», чорного кольору, 2.4 об'єм двигуна, 2008 року випуску, виходячи з ринкової вартості 392571,74 грн, визначеної позивачем за допомогою відкритого ресурсу мережі Інтернет «auto.ria.com», оскільки вказана позивачем вартість автомобіля не спростована відповідачем, що в силу принципу змагальності є його процесуальним обов'язком.
Таким чином, оскільки автомобіль набуто сторонами за час перебування їх у шлюбі та відчужено відповідачем без згоди позивача, чим порушено право власності останньої, позивач має право на отримання компенсації вартості 1/2 частки спільного сумісного майна - автомобіля, позивачем обрано належний спосіб захисту її порушених прав.
Визначаючи розмір грошової компенсації 1/2 вартості автомобілю суд виходить з того, що розмір компенсації на належну частку в майні, яке є спільною сумісною власністю подружжя та відчужене без згоди одного з них, визначається з суми, виходячи з вартості транспортного засобу на час розгляду справи.
При таких обставинах суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як слідує із матеріалів справи, при подачі до суду позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в частині позовних вимог майнового характеру щодо поділу майна подружжя в сумі 1962,86 грн.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягнення судовий збір в сумі 1962,86 грн.
Керуючись ст. 4,5,12,13,19, 81,133,141, 247,258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.. ст.. 41, 51 Конституції України, ст. ст. 60,61,63,65, 70 Сімейного кодексу України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити.
В порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля Toyota Camry, чорного кольору, 2.4 об'єм двигуна, 2008 року випуску, VIN: НОМЕР_1 в сумі 196285 (сто дев'яносто шість тисяч двісті вісімдесят п'ять) гривень 87 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 1962 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят дві) гривні 86 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 13.02.2025
Суддя Я.В. Шестакова