Справа №766/3788/25
н/п 1-кс/766/2398/25
17.03.2025 року слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, слідчого управління Головного управління Національної поліції в Херсонській області майора поліції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту майна у кримінальному провадженні №12023230000000316 від 21.02.2023 року, внесеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 438 КК України, -
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить з метою збереження речового доказу накласти арешт на рухоме майно - транспортний засіб, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме автомобіль марки ВАЗ 21121, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, vin № НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 23.03.2017, загальний легковий хетчбек, шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування.
Мотивуючи клопотання слідчий вказує, що Відділом розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, СУ ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023230000000316 від 21.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 438 КК України.
06.11.2023 у зв'язку з неефективністю проведення досудового розслідування слідчими СВ УСБ України в Херсонській області на підставі ч. 5 ст. 36 КПК України проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні доручено слідчому управлінню ГУНП в Херсонській області.
В ході досудового розслідування встановлено, що 21.02.2023 надійшло електронне звернення ОСОБА_6 , тел.: НОМЕР_4 про те, що 07.02.2023 близько 17.00 год., військові зс рф за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно заволоділи автомобілем марки ВАЗ 21121, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, vin № НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 23.03.2017, загальний легковий хетчбек, документами на вказаний автомобіль та грошима в розмірі 30 000 грн. у батька заявниці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заподіявши матеріальної шкоди, яка встановлюється.
На теперішній час місце знаходження транспортного засобу невідоме.
Згідно витягу з Інформаційного порталу Національної поліції України, право власності на вказаний транспортний засіб зареєстровано за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою від 18 липня 2024 року вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом у провадженні, оскільки він є предметом вчинення даного кримінального правопорушення та в результаті заволодіння ним діями військових рф потерпілому було спричинено матеріальної шкоди, а також вказаний транспортний засіб може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, тобто містить ознаки речових доказів, зазначених в ст. 98 КПК України.
18 липня 2024 року оголошено розшук транспортного засобу.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що транспортний засіб, який став предметом вчинення злочину, має значення речового доказу, з метою його збереження, запобігання можливості відчуження, пошкодження або знищення, та з метою проведення відповідних судових експертиз та слідчих дій в подальшому, необхідно накласти на них арешт.
Посилаючись на вищезазначені обставини слідчий просить клопотання задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, в матеріалах клопотання наявна заява, якою просив розглядати клопотання за його відсутності, клопотання підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити, додаткових пояснень до клопотання не має.
Вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно норми ч.1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню частково, оскільки вказане майно має значення для кримінального провадження, так як зберегло на собі сліди злочину, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто містить ознаки речових доказів, зазначених в ст. 98 КПК України та крім того, визнане речовими доказами відповідною постановою слідчого від 18.07.2025 року.
Також слідчий суддя вважає за необхідне заборонити розпоряджатися та користуватися зазначеним майном, оскільки існує можливість приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі вищезазначеного майна. В свою чергу клопотання слідчого в частині заборони відчуження майна задоволенню не підлягає, оскільки окрема можливість такої заборони не передбачена нормами КПК України, при цьому слідчий суддя звертає увагу на ту обставину, що саме накладення арешту на майно позбавляє можливості здійснювати його відчуження.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на рухоме майно - транспортний засіб, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме автомобіль марки ВАЗ 21121, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, vin № НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 23.03.2017, загальний легковий хетчбек, заборонивши розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1