17.03.2025 Єдиний унікальний номер 205/2461/25
Провадження№ 2-н/266/226/25
17.03.2025 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська Курбанова Н.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію,
17.02.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу, в якій просить солідарно стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2019 р. по 02.05.2024 р. в розмірі 22220 грн. 64 коп. і витрати за сплату судового збору в розмірі 242 грн. 24 коп.
При вирішенні питання про видачу судового наказу суддя виходить з наступного.
18.02.2025 року в порядку, передбаченому ч. ч. 5, 6 ст. 165 ЦПК України, судом отримано інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру № 1127446, щодо адреси реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
18.02.2025 року до суду надійшли відомості з Єдиного державного демографічного реєстру №1127437, згідно яких за вказаними параметрами особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не знайдено.
14.03.2025 р. до суду надійшли відомості відділу обліку проживання фізичних осіб управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради № 6/5-686 від 07.03.2025 р., згідно яких інформація щодо реєстрація місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня.
Відповідно до ч. 9 ст.165 ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відповідно до положень ч. 1 ст.541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно із ч.ч 1, 4 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Частинами 1, 2 ст.544 ЦК України встановлено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.
Виходячи з аналізу наведених норм, враховуючи неподільність предмета зобов'язання при солідарному стягненні, право регресної вимоги у солідарних боржників, суддя вважає, що у випадку наявності підстав для відмови у видачі судового наказу відносно одного з солідарних боржників, відсутні підстави для видачі наказу відносно інших боржників, оскільки таким шляхом суд змінює порядок стягнення, визначений заявником при подачі заяви, що є недопустимим в наказному провадженні.
Згідно із ч. 3 ст.165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
З огляду на викладене, суддя вважає, що заявлені вимоги про солідарне стягнення заборгованості взаємопов'язані між собою та їх окремий розгляд неможливий.
За таких обставин у видачі судового наказу слід відмовити.
Згідно ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 165, 166, 167, 261, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Курбанова Н. М.