Справа № 178/2680/24
13 березня 2025 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Лісняк В.В.
за участі секретаря: Коваль Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Представник позивача звернувся до суду з цим позовом і вказав, що 29 березня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитним договір № 001-03829-290313, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 12000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідно до п. 2.3 Частини 2 та п. 1.1. Частини 3 Кредитного договору, клієнту надано кредитні кошти на 36 місяців, шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача за реквізитами, вказаними у заяві банку, що підтверджується платіжним документом № 10 від 29 березня 2013 року.
02 червня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» було укладено договір № 2253/К про відступлення прав вимог, з додатками до нього, відповідно до умов якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором відступлено позивачу.
Представник позивача зазначає, що відповідач порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість в розмірі 17806,02 грн., яка складається із: основної суми заборгованості - 7358,39 грн.; заборгованості за нарахованими процентами по кредиту - 3198,93 грн.; заборгованості по комісіях - 6700,80 грн.; суми 3 % річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту - 381,88 грн.; суми 3 % річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків - 166,02 грн., які представник позивача і просить стягнути з відповідача. Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Профіт Фійненс» судові витрати, зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу (правову) допомогу.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день розгляду справи сповіщений, про причину неявки не повідомив.
Представник позивача просить розглянути справу без його присутності.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши докази по справі суд вважає, що вимоги позивача мають бути задоволені частково.
Судом встановлено, що між сторонами, на підставі ст.1054 ЦК України, договору кредитування від 29 березня 2013 року встановлені договірні відносини, згідно яких відповідач отримав кредит в розмірі 12000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Відповідно до п. 2.3 Частини 2 та п. 1.1. Частини 3 Кредитного договору, клієнту надано кредитні кошти на 36 місяців, шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача за реквізитами, вказаними у заяві банку, що підтверджується платіжним документом № 10 від 29 березня 2013 року.
Суд встановив, що кредитний договір сторонами укладено в паперовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту, доказів його недійсності та/або нікчемності стороною відповідача суду не надано.
Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі. Відповідач користувався розміщеними на картковому рахунку коштами, що стверджується наданим представником позивача платіжним дорученням № 10 від 29 березня 2013 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 2 ст.642 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою (ст.525 ЦК України).
У ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання договірних зобов'язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
02 червня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» було укладено договір № 2253/К про відступлення прав вимог, з додатками до нього, відповідно до умов якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором відступлено позивачу.
Відповідач, отримавши кредит, всупереч вимогам ст. ст. 526, 527 ЦК України, умови договору по своєчасному поверненню кредиту не виконав, заборгувавши 17806,02 грн., які складаються із: основної суми заборгованості - 7358,39 грн.; заборгованості за нарахованими процентами по кредиту - 3198,93 грн.; заборгованості по комісіях - 6700,80 грн.; суми 3 % річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту - 381,88 грн.; суми 3 % річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків - 166,02 грн.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенції) зобов'язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи ( 23 рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року № 63566/00).
Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача на користь ТОВ «Профіт-Файненс» заборгованості в розмірі 17806,02 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Тому, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3028 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення, яке долучено до матеріалів справи. Однак, щодо вирішення питання в частині стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу, суд приходить до висновку про відмову, оскільки представником позивача не долучено до матеріалів справи жодних доказів понесення ТОВ «Профіт Файненс» таких витрат.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт Файненс» (ЄДРПОУ: 43160452, адреса: 79037, м.Львів, вул. Богдана Хмельницького, 212, офіс 413), заборгованість за кредитним договором № 001-03829-290313 від 29 березня 2013 року в розмірі 17806,02 грн., яка складається із: основної суми заборгованості - 7358,39 грн.; заборгованості за нарахованими процентами по кредиту - 3198,93 грн.; заборгованості по комісіях - 6700,80 грн.; суми 3 % річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту - 381,88 грн.; суми 3 % річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків - 166,02 грн., крім того 3028 грн. судового збору, всього 20834 грн. 02 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Криничанський районний суд шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: В. В. Лісняк