18 березня 2025 року
м. Київ
справа № 559/1942/24
провадження № 61-3085ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , та Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на постанову Рівненського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, треті особи: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант», про відшкодування майнової та моральної шкоди,
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області (далі - ГУ НП в Тернопільській області), треті особи: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант» (далі - ТОВ «СК «Мотор-Гарат»), про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28 квітня 2021 року поліцейський ГУ НП в Тернопільський області Солонинко В. В., керуючи службовим автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак на синьому фоні НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Tiguan», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП пасажир автомобіля «Volkswagen Passat», державний номерний знак на синьому фоні НОМЕР_1 ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а автомобіль позивачки отримав механічні пошкодження.
За фактом ДТП було відкрито кримінальне провадження, що закінчилось постановленням ухвали Дубенського міськрайонного суду від 27 лютого 2023 року. Цим судовим рішенням кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за частиною першою статті 286 КК України закрито на підставі статті 46 КК України у зв'язку із примиренням з потерпілим.
Разом з тим, під час розгляду справи вина ОСОБА_3 у вчинені ДТП повністю доведена матеріалами справи та визнана самим обвинуваченим.
На момент ДТП ОСОБА_3 проходив службу у ГУ НП в Тернопільській області, т/з марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак на синьому фоні НОМЕР_1 зареєстрований за ГУ НП в Тернопільській області. Згідно з висновком експерта матеріальний збиток, завданий власнику т/з «Volkswagen Tiguan», державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на момент ДТП складав 300 774,61 грн, який відповідачем на даний час не відшкодовано.
Посилаючись на викладене вище, позивачка просила суд стягнути з ГУ НП в Тернопільській області на її користь майнову шкоду у розмірі 300 774,61 грн, суму інфляційних нарахувань у розмірі 125 276,99 грн та 3% річних у розмірі 27 910,24 грн, а також моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 жовтня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ГУ НП в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 170 774,61 грн. Стягнуто з ГУ НП в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 за період з 29 квітня 2021 року до 23 лютого 2022 року включно суму інфляційних нарахувань у розмірі 12 665,73 грн та 3% річних у розмірі 15 318,48 грн. Стягнуто з ГУ НП в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн. У решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ГУ НП в Тернопільській області в дохід держави (в особі Державної судової адміністрації України) судовий збір у розмірі 1 907,42 грн.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року апеляційну скаргу ГУ НП в Тернопільській області задоволено частково. Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 жовтня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 . Стягнуто з ГУ НП в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 85 387,30 грн у відшкодування майнової шкоди та 8 000,00 грн - моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ГУ НП в Тернопільській області в дохід держави 2 422,40 грн судових витрат за розгляд справи судом першої інстанції.
У березні 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року апеляційну в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Також, у березні 2025 року ГУ НП в Тернопільській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у справі складає 473 961,84 грн, яка станом на 01 січня 2024 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028 х 250= 757 000,00 грн).
Враховуючи зазначене вище, постанова Рівненського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року не підлягає касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на випадки, передбачені підпунктами «а», «б», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, вагомістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.
Проте заявницею не наведено переконливих доводів стосовно того, в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Посилання у касаційній скарзі ОСОБА_1 на підпункт «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відхиляються судом, оскільки заявницею не надано доказів на підтвердження того, що за її участю відкрито провадження у іншій справі, у якій вона позбавлена можливості спростувати обставини, встановленні оскаржуваними судовими рішеннями.
Крім того, аналіз судового рішення у справі та наведені заявницею у скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що вказана справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для заявника (підпункт «в») пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
З огляду на наведені доводи, Верховний Суд визнає, що винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, ОСОБА_1 не обґрунтовані.
Водночас, у касаційні скарзі ГУ НП в Тернопільській області не наведено доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки касаційні скарги подано на судове рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , та Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на постанову Рівненського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, треті особи: ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант», про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник