17 березня 2025 року
м. Київ
справа № 758/8779/20
провадження № 61-2976ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
У серпні 2021 року ОСОБА_3 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 03 липня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 липня 2023 року в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позов задоволено. Усунуто ОСОБА_3 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення з вказаної квартири ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_5 без надання їм іншого жилого приміщення. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 липня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 змінено в його мотивувальній частині. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 по 227,00 грн з кожного сплаченого судового збору за подання зустрічної позовної заяви та по 1 362,00 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
У березні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовити.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставами касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 15 січня 2020 року у справі № 754/613/18, від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17, від 12 червня 2023 року у справі № 607/15144/20, від 27 серпня 2024 року у справі № 201/193/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Безпосередньо у касаційній скарзі заявник викладає клопотання про зупинення дії та виконання оскаржуваного судового рішення, оскільки в разі незупинення дії такого призведе до невідворотних наслідків, що ускладнить повернення заявника разом зі своєю сімєю до спірної квартири.
Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені певними доказами. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або його дії, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Заявляючи клопотання про зупинення дії та виконання постанови Київського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року заявник не навів достатніх підстав і не надав доказів на підтвердження своїх вимог, які свідчили б про існування об'єктивної необхідності зупинення дії чи виконання оскаржуваного судового рішення, зокрема щодо ймовірності порушення балансу інтересів сторін. Також заявником не надано документів про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення. Сама по собі незгода заявника з оскаржуваним судовим рішенням не є підставою для зупинення виконання (дії) оскаржуваного судового рішення на час перегляду справи в касаційному порядку.
Враховуючи, що заявниками не надано доказів на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання судового рішення, в задоволенні заяви необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року.
Витребувати з Подільського районного суду міста Києваматеріали справи № 758/8779/20.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник