Ухвала
17 березня 2025 року
м. Київ
справа № 761/3216/22
провадження № 61-2209ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Ковбасюка Владислава Анатолійовича як представника ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва Олександра Олександровича про визнання договору дарування недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, скасування державної реєстрації,
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсним договір дарування 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , укладений 20 вересня 2021 року між ним та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О. О., зареєстрований в реєстрі за № 1362;
застосувати наслідки недійсності договору дарування та повернути ОСОБА_1 1/3 частини вказаної квартири, визнавши за ним право власності на вказану частку об'єкту нерухомості;
скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва О. О. про державну реєстрацію прав та їх обмежень, індексний номер: 60470429 від 20 вересня 2021 року.
Шевченківський районний суд м. Києва рішенням від 13 грудня 2023 року позов залишив без задоволення.
Київський апеляційний суд постановою від 08 травня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ковбасюка В. А. залишив без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року - без змін.
20 лютого 2025 року адвокат Ковбасюк В. А. як представник ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Разом із цим, адвокат Ковбасюк В. А. як представник ОСОБА_1 у касаційній скарзі заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що в судовому засіданні апеляційного суду 08 травня 2024 року було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, повний текст постанови Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року складено 09 травня 2024 року. Вказує, що ОСОБА_1 не отримував та досі не отримав у паперовому вигляді належним чином завірену копію оскаржуваної постанови апеляційного суду, про наявність судового рішення позивач дізнався лише переглядаючи Єдиний державний реєстр судових рішень. Також, раніше ОСОБА_1 не мав об'єктивної можливості раніше отримати і дізнатися про повний текст оскаржуваного судового рішення апеляційного суду через введення військового стану, ракетні обстріли у м. Києві, регулярні повітряні тривоги через ракетну небезпеку та побоювання за своє власне життя. Ураховуючи наведене, представник заявника вважає, що є підстави для задоволення клопотання та поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Як видно з постанови Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року з апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року звертався представник ОСОБА_1 - адвокат Ковбасюк В. А.
Так, представник заявника подавав апеляційну скаргу та зобов'язаний слідкувати за рухом справи, так як обов'язок подати касаційну скаргу у передбачений статтею 390 ЦПК України строк покладено саме на учасника справи.
Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - Реєстр) не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
З даних Реєстру встановлено, що повний текст постанови Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року складено 09 травня 2024 року, Київський апеляційний суд надіслав вказану постанову до Реєстру для оприлюднення - не визначено, надання загального доступу забезпечено - 13 травня 2024 року.
Касаційна скарга подана адвокатом Ковбасюком В. А. як представником ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку 20 лютого 2025 року, тобто із значним пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого частиною першою статті 390 ЦПК України, оскільки останнім днем звернення із касаційною скаргою було (з урахуванням вихідних днів) 10 червня 2024 року.
Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) зроблено висновок, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов'язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.
Дослідженням документів у справі № 761/3216/22, які наявні в системі «Електронний суд», встановлено, що згідно з супровідним листом Київського апеляційного суду № 761/3216/22/94965/2024 представнику позивача Ковбасюку В. А. 13 травня 2024 року на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 була направлена копія постанови Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року.
Разом із цим, це не дає достатньої можливості суду самостійно встановити обставини, на які посилається представник заявника, як на поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Також, посилання представника заявника у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження на ракетні обстріли м. Києва та регулярні повітряні тривоги не є тими непереборними обставинами, що перешкоджали заявнику чи його представнику здійснити усі необхідні процесуальні дії для своєчасного звернення до суду з касаційною скаргою.
Слід зазначити, що повітряні тривоги не носили постійного, безперервного характеру у період з 09 травня 2024 року (дата складення повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року) та до 20 лютого 2025 року (дата звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою).
За таких обставин, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо поважності причин пропуску заявником строку на касаційне оскарження з наведених підстав.
Учасник судового процесу зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Верховний Суд зазначає, що на стадії відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.
Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявнику необхідно направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази, а саме: докази отримання адвокатом Ковбасюком В. А. копії повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду від 08 травня 2024 року, яка була надіслана йому апеляційним судом 13 травня 2024 року на його офіційну електронну адресу; докази порушення апеляційним судом вимог статті 272 ЦПК України, щодо порядку видачі/направлення копії оскаржуваної постанови апеляційного суду ОСОБА_1 та докази отримання/неотримання ним постанови апеляційного суду від 08 травня 2024 року (довідка із суду щодо видачі/направлення та/або отримання/неотримання копії такої постанови, поштового відділення зв'язку, копії матеріалів справи тощо).
Крім цього, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги на рішення суду, яким вирішено позовну заяву майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру..
Позовну заяву подано у 2022 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 481,00 грн, підпункти 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі).
До касаційної скарги представником заявника додано квитанцію від 20 лютого 2025 року № 5852-8499-8767-5336 про сплату ОСОБА_1 судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 2 980,00 грн.
Однак, судовий збір за подання касаційної скарги за дві немайнові вимоги (визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації) становить 3 969,60 грн (992,40 грн х 2 х 200 %).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову щодо вимог майнового характеру (визнання права власності на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 ), а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати суду інформацію про ціну позову в частині вимоги майнового характеру (станом на дату подання позову до суду), а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно вартості спірного нерухомого майна станом на дату подання позову до суду), та сплатити його в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного нерухомого майна.
Також суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу адвоката Ковбасюка Владислава Анатолійовича як представника ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 рокузалишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев