10.03.2025 Справа №607/23765/24 Провадження №2-о/607/36/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді - Якімця Т.І.,
присяжних: Алілуйко С.М.,
Петришина В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Трембач С.О.,
за участю:
представників заявника УСП ТМР - Гринчук Н.І., Заблоцької Л.М.,
заінтересована особа - ОСОБА_1 ,
особа, щодо якої вирішується питання - ОСОБА_2 ,
розглянув у окремому провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за заявою Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про звільнення від повноважень опікуна над недієздатним та призначення опікуном над недієздатним та
І. Описова частина
1. Стислий зміст заяви
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 07 вересня 2012 року (справа № 2о/0528/350/2012р) заяву ОСОБА_3 - задоволено частково. Визнано недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 . Зобов'язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Краматорської міської ради вирішити питання про підготовку відповідного подання про призначення опікуна над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16 листопада 2012 року, заявлені вимоги ОСОБА_3 , зацікавлена особа орган опіки та піклування Краматорської міської ради про встановлення опіки над недієздатною особою - задоволено.
Встановлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).
Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (далі - Управління) звернулося до суду, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 із заявою про звільнення ОСОБА_3 та призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним сином ОСОБА_2 (а.с. 1, 2).
В обґрунтування вказаної заяви Управління зазначило, що рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 07 вересня 2012 року ОСОБА_2 визнано недієздатним; вказане рішення суду є безстроковим. Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16 листопада 2012 року визначено ОСОБА_3 опікуном над ОСОБА_2 .
Управління у заяві зазначає, що до опікунської ради при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради звернулась із письмовою заявою ОСОБА_1 , щодо призначення її опікуном над рідним сином ОСОБА_2 , який є інвалідом ІІ групи загального захворювання, довічно, має психічні розлади та потребує постійного стороннього догляду. Додатково ОСОБА_1 повідомила, що її донька - ОСОБА_3 , яка є опікуном ОСОБА_2 , в липні 2022 року разом із неповнолітньою донькою виїхала за межі України. Точної адреси опікуна вона не знає. Відтак, ОСОБА_3 фактично самоусунулася від виконання повноважень опікуна.
Відповідно до довідок № 6117-5003076272 та № 6117-5003076267 від 26 грудня 2023 року ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 взяті на облік як внутрішньо переміщені особи та тимчасово зареєстровані фактичним місцем проживання разом по одній адресі в АДРЕСА_2 . Згідно копії паспорта ОСОБА_3 виїхала за межі України, про що свідчить відмітка в паспорті. Відомостей про те, що вона поверталася в Україну відсутні та на запит управління, відповідь Державної прикордонної служби не надходила.
2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив
Заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не скористалися.
3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 листопада 2024 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження (а.с. 23).
У судовому засіданні представники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заяву підтримали в повному обсязі, з мотивів викладених у заяві та просила її задовільнити.
Заінтересовані особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо задоволення заяви не заперечили.
Від представника особи, щодо якої вирішується питання ОСОБА_2 - адвоката Семененко Л.М. - через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, заяву Управління підтримує в повному обсязі, просить постановити рішення про зміну опікуна ОСОБА_2 . Крім того, стосовно задоволення заяви представник ОСОБА_2 не заперечувала й у попередніх засіданнях, які проводилися у цій справі.
Заінтересована особа: ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, хоча про місце, день та час судового засідання повідомлялася належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0610213663561, № 4600313346783, № 0610217550419, № 0610225874398, № 0610228257900 (а.с. 37, 39, 51, 91, 92).
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.
ІІ. Мотивувальна частина
1. Фактичні обставини встановлені судом.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 07 вересня 2012 року, справа № 2о/0528/350/2012р, заяву ОСОБА_3 - задоволено частково. Визнано недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 . Зобов'язано орган опіки та піклування виконавчого комітету Краматорської міської ради вирішити питання про підготовку відповідного подання про призначення опікуна над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16 листопада 2012 року, заявлені вимоги ОСОБА_3 , зацікавлена особа орган опіки та піклування Краматорської міської ради про встановлення опіки над недієздатною особою - задоволено. Визначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).
Згідно копії свідоцтва про народження, актовий запис № 1856, матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 (а.с. 9).
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 853699 від 04 серпня 2020 року, у ОСОБА_2 , група інвалідності друга, загальне захворювання, безстроково (а.с. 16).
Як вказано у довідці Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради № 1073 від 12 липня 2022 року ОСОБА_2 , 1980 року народження, має діагноз: параноїдна шизофренія, безперервний перебіг, стабільний дефект психіки по змішаному типу (а.с. 15).
Відповідно до довідок № 6117-5003076272 та № 6117-5003076267 від 26 грудня 2023 року, ОСОБА_1 та її син ОСОБА_2 взяті на облік як внутрішньо переміщені особи та тимчасово зареєстровані за фактичним місцем проживання разом за однією адресою в АДРЕСА_2 (а.с. 14,15).
07 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до опікунської ради при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради із заявою, в якій вказала, що визначена за судовим рішенням ОСОБА_3 , в липні 2022 року разом із своєю неповнолітньою дочкою виїхала до Німеччини, де на час звернення проживає та не відвідує Україну, тобто, фактично самоусунулася від обов'язків опікуна над своїм братом ОСОБА_2 . З липня 2022 року і по даний час, ОСОБА_1 фактично доглядає ОСОБА_2 , є його матір'ю, а тому просила призначити її його опікуном (а.с. 6).
У витягу з протоколу № 4 засідання опікунської ради від 03 червня 2024 року № 2 зазначено про погодження кандидатури ОСОБА_1 , 1950 року народження, в опікуни її сина ОСОБА_2 , 1980 року народження, який є інвалідом ІІ групи, загального захворювання, довічно, має психічні розлади та потребує постійного стороннього догляду (а.с. 4). 09 серпня 2024 року за № 24/06 сформовано подання органу опіки та піклування про погодження кандидатури ОСОБА_6 стосовно недієздатного ОСОБА_2 (а.с. 3).
Згідно витягу з протоколу № 7 засідання опікунської ради від 11 жовтня 2024 року № 2, ОСОБА_3 звільнено від обов'язків опікуна (а.с. 5).
Крім того, долучено акти: обстеження житлово-побутових умов потенційного опікуна № 63/1, обстеження житлово-побутових умов недієздатного № 63/3 та опис майна неповнолітнього або дорослої особи, які потребують оформлення опіки чи піклування № 63/3 від 02 жовтня 2024 року (а.с.19 - 21).
Відповідно до паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , орган, що видав 6132, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стоїть відмітка про те, що 23 червня 2022 року остання покинула межі України (а.с. 17).
Як вказано у відповіді Державної прикордонної служби України № 19/13771-25-Вих від 17 лютого 2025 року, в період з 01 лютого 2022 року по 17 лютого 2022 року ОСОБА_3 23 червня 2022 року виїхала за межі України через пункт пропуску «Ягодин» на авто, д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 81, 82).
2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
2.1. Конституцією України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55). Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року№ 9-зп).
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною першою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України; далі - ЦК України).
У доктрині приватного права зауважується, що ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі (вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів та, по-друге, на співвідношення Конституції та законів (як кодифікованих, так і інших (поточних)). Щодо виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, то в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином, можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 25 січня 2023 року (справа № 676/47/21).
Функціональним призначенням права процесуального є «обслуговування» права матеріального. Не виключається, що в кодексі приватного права (зокрема, ЦК України чи СК України) міститимуться норми процесуального права, проте це зумовлено відповідними приватно-правовими наслідками (наприклад, стаття 660 ЦК України) (див. постанову Верховного Суду від 21 червня 2023 року (справа № 619/1908/23).
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
2.2. Статтею 39 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Відповідно до частини першої статті 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка (частини перша статті 41 ЦК України).
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (стаття 55 ЦК України).
Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина перша статті 60 ЦК України).
Якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров'я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад (стаття 66 ЦК України).
Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку (частина перша статті 75 ЦК України).
За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або соціального захисту (частина третя статті 75 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 25 вересня 2024 року (справа № 163/1251/22) зроблено висновок про те, що «законодавець в ЦК України, як основному регуляторі приватних відносин, передбачив конструкцію «звільнення особи від повноважень опікуна». Застосування цієї конструкції зумовлює такий наслідок як припинення повноважень опікуна з моменту його звільнення. Звільнення від повноважень опікуна може відбутися у разі: (а) невиконання нею своїх обов'язків; (б) порушення прав підопічного; (в) поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або соціального захисту». Схожі висновки викладено Верховним Судом у постанові від 18 жовтня 2024 року (справі № 759/28614/21).
Чинним законодавством визначено, що звільнення від повноважень опікуна може відбутися у разі: невиконання ним своїх обов'язків; порушення прав підопічного; поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або соціального захисту.
У справі, що є предметом розгляду, підставою для звільнення ОСОБА_3 від обов'язків опікуна ОСОБА_2 , заявник вказує, що ОСОБА_3 , самоусунулася від повноважень опікуна, покинула межі України та залишила недієздатного на території України. Отже, зазначені в поданні органу опіки та піклування обставини, є підставою, з якими закон пов'язує можливість звільнення від обов'язків опікуна.
2.3. Відповідно до частини другої статті 300 ЦПК України суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу. Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша - третя статті 89 ЦПК України).
Як було встановлено, рішеннями Краматорського міського суду Донецької області від 07 вересня 2012 року та від 16 листопада 2012 року ОСОБА_2 визнано недієздатним, призначено ОСОБА_3 над недієздатним ОСОБА_2 . Відповідно до доданих до заяви Управління матеріалів, ОСОБА_3 фактично самоусунулася від виконання обов'язків опікуна, оскілки в 2022 році залишила територію України та разом з неповнолітньою дочкою проживає в Німеччині. Такі аргументи Управління знаходять своє підтвердження іншими доказами, що наявні в матеріалах справи, зокрема, згідно з відповіді Державної прикордонної служби України ОСОБА_3 23 червня 2022 року виїхала за межі України.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
Суд констатує, що відсутність понад два роки ОСОБА_3 на території України з одночасним перебування в Україні особи, щодо якої ОСОБА_3 призначено опікуном, є несумісним з належним виконанням обов'язків опікуна.
2.4. Як було зазначено, ОСОБА_2 визнаний судом недієздатним та за своїм психічним станом не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними та за своїм психічним станом потребує встановлення над ним опіки.
Відповідно до частин другої - четвертою статті 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна.
У матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , у якій зазначено, що у зв'язку з самоусуненням від виконання обов'язків опікуна з боку ОСОБА_3 , постала необхідність призначення іншого опікуна, оскільки вона є матір'ю ОСОБА_2 , який з липня 2022 року й по цей час проживає з нею та забезпечується з її боку доглядом, просить призначити її опікуном. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила прохання про призначення її опікуном, а також зазначила, що за своїми якостями і станом здоров'я здатна виконувати обов'язки щодо опікунства над своїм сином.
ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви
Враховуючи вищенаведене, суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 , 1978 року народження, самоусунулася від виконання покладених на неї обов'язків над недієздатним ОСОБА_2 , 1980 року народження. Наявні у матеріалах справи докази вказують про наявність підстав для звільнення від обов'язків опікуна ОСОБА_3 .
З огляду на подання ОСОБА_1 заяви про призначення її опікуном, зважаючи на те, що вона є матір'ю та за своїми особистими якостями та станом здоров'я здатна виконувати обов'язки щодо опікунства над своїм сином, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , 1980 року народження.
При таких обставинах суд дійшов висновку, що вимоги заяви Управління знайшли своє підтвердження.
Відповідно до частини другої статті 299 ЦПК України судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
Таким чином, судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції віднести на рахунок держави.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 258 - 259, 263 - 265, 268, 273, 293 - 300, 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про звільнення від повноважень опікуна над недієздатним та призначення опікуном над недієздатним - задовольнити.
2. Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від повноважень опікуна над рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленим рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 16 листопада 2012 року.
3. Призначити опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , його матір - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серія НОМЕР_5 .
4. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції віднести на рахунок держави.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
6. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.
8. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення виготовлений 10 березня 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Заявник: Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, код ЄДРПОУ: 03195636, адреса місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Лисенка, 8, поштовий індекс: 46002, телефон: 0355-23-56-70.
Заінтересовані особи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серія НОМЕР_5 , виданий Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області 29 травня 1997 року, місце проживання: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області, місце проживання: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_3 .
Головуючий суддя Присяжні: Т. І. Якімець С. М. Алілуйко В.Я. Петришин