Іменем України
17 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/59/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Ільїчова Сергія Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 360/59/25 за позовом адвоката Ільїчова Сергія Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 360/59/25 за позовом адвоката Ільїчова Сергія Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
В позовній заяві, серед іншого, представник позивача просив стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , понесені витрати на правову допомогу в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 у справі № 360/59/25 позовні вимоги адвоката Ільїчова Сергія Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнитиено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не врахування січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 по 28.02.2018.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 (базового місяця) - січень 2008 року із урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.07.2022, обрахованому відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.07.2022 відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
06.03.2025 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача понесені нею витрати на правову допомогу в сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що задля захисту своїх порушених прав, позивач вимушена була звернутись за наданням правої допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ ЮРИСТ 24» і за договором №20122407 від 20.12.2024 нею фактично сплачено 15000 грн. На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача долучається до матеріалів справи копія договору про надання правової допомоги/юридичних послуг від 20.12.2024 №20122407та акт приймання-передачі наданих послуг №20122407 до Договору про надання юридичних послуг/правової допомоги №20122407 від 24.12.2024 за яким вартість послуг Виконавця за Актом складає 15000 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_3 подано заяву із запереченнями проти стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу та зменшенням розміру витрат позивача на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ; 8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені
За змістом статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині першій статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина сьома статті 139 КАС України).
Аналіз вищевикладених правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги.
Водночас, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку.
При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.
Як вже вказувалось вище, представник позивача зазначає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката складають 15000,00 грн. На підтвердження цих витрат надано копію договору про надання правової допомоги/юридичних послуг від 20.12.2024 №20122407 та акт приймання-передачі наданих послуг №20122407 до Договору про надання юридичних послуг/правової допомоги №20122407 від 24.12.2024 за яким вартість послуг виконавця за Актом складає 15000 грн.
Водночас суд зазначає, що доказів оплати наданих адвокатом послуг позивачем не надано.
Проте, відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові від 21.02.2021 у справі № 280/2635/20, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, відмова у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства.
Також Верховний Суд у постанові від 01.11.2022 у справі № 757/24445/21-ц зазначив, що відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.
Згідно з пунктами 1.1 виконавець зобов'язується за дорученням замовника надати юридичні послуги/правову допомогу, поіменно в переліку послуг, зазначених в п. 1.2 цього Договору, а замовник зобов'язується сплатити грошові кошти за надані послуги.
Відповідно до пункту 1.2 Договору перелік юридичних послуг, види та обсяг правової допомоги, що надається: підготовка та подання позову до суду з питання індексації заробітної плати, адвокатський контроль.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.1.1, 2.1.2 Договору виконавець зобов'язаний після внесення замовником передплати в розмірі повної вартості послуг відповідно до п. 3.1 та 3.2 цього Договору приступити до надання юридичних послуг/правової допомоги, зазначених в п. 1.2 цього Договору у повному обсязі, своєчасно і якісно, керуючись чинним законодавством України, а також іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору розмір оплати за виконання юридичних послуг/правової допомоги, зазначених в пункті 1.2 цього Договору становить 15000 (п'ятнадцять) тисяч гривень. Змовник відшкодовує виконавцю узгоджені з ним витрати, пов'язані з наданням з юридичних послуг зазначених в пункті 1.2 цього Договору в розмірі 15000,00 грн.
В Акті приймання-передачі наданих послуг № 20122407 до Договору про надання юридичних послуг/правової допомоги № 20122407 від 24.12.2024 зазначено, що виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги/правову допомогу щодо: підготовка та надання позову до суду з питання індексації ЗП, Адвокатський контроль. Вартість послуг виконавця за цим Актом складає 15000,00 грн. Замовник не має жодних претензій до якості наданих Виконавцем послуг. Після завершення розрахунків у повному обсязі Виконавець не матиме жодних претензій до Замовника.
Відповідачем в свою чергу було подано заяву із запереченнями проти стягнення з нього витрат на правову допомогу.
згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, у тому числі, у рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви»).
У справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) вказано, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У зазначеному рішенні Європейського суду з прав людини також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19 зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим, Суд вказав, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Також, у постанові від 19 лютого 2020 року у справі у справі № 755/9215/15-ц Великою Палатою Верховного Суду сформовано висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Слід вказати, що наявність або відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу (як це встановлено частиною сьомою статті 134 КАС), але не впливає на обов'язок суду під час вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 цього Кодексу і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.
Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.07.2023 у справі № 340/4492/22.
Таким чином виходячи з того, що дана категорія справ відноситься до справ незначеної складності, адвокат не приймав участі при розгляді справи у суді, суд вважає, що заявлена сума витрат на правничу допомогу не відповідає ознакам співмірності.
До того ж слід вказати, що позовні вимоги задоволено частково, а тому за правилами частини 3 статті 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Тобто в даному випадку тягар судових витрат не може бути покладено виключно на відповідача, оскільки це суперечитиме положенням вказаної норми адміністративно-процесуального законодавства.
Отже за наведених обставин, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн, що, на думку суду, є співмірною сумою для цієї справи, з урахуванням часткового задоволення позову.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 241, 243, 246, 252, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву адвоката Ільїчова Сергія Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 360/59/25 за позовом адвоката Ільїчова Сергія Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов