про відмову в забезпеченні позову
18 березня 2025 року справа № 160/1356/25
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії: головуюча суддя - Діска А. Б., судді - Жукова Є. О., Кочанова П. В., розглянувши клопотання представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною постанови в частині,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Громадська організація «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» із позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просить:
- визнати пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2024 № 1333 протиправним та нечинним;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України виділені пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2024 року № 1333 кошти фонду ліквідації наслідків збройної агресії використати для фінансування заходів, передбачених пунктами 1.1 і 5.6 затвердженого наказом Мінекономіки та Мінприроди від 08.11.2017 № 1622/405 плану заходів щодо поетапного зменшення обсягів скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець, поліпшення якості води басейні зазначеної річки, Карачунівському водосховищі, водозаборі Інгулецької зрошувальної системи до 2025 року, та пунктами 1, 2, 7-16 затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.12.2021р. № 1802-р плану заходів з управління шахтними водами Кривбасу, що спрямовані на забезпечення діяльності з акумуляції та скидання надлишків шахтних вод у період розроблення та реалізації проекту управління шахтними водами Кривбасу, і виконання покладеного на нього постановою Верховної Ради України від 12.07.2001 № 2661-ІІІ обов'язку забезпечити переселення жителів села Новоселівка Криворізького (раніше Широківського) району Дніпропетровської області з зони надзвичайної екологічної ситуації, обумовленої у тому числі щорічним з 1999 року скиданням надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у відповідності до розпоряджень Уряду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 вказану справу передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Дісці А. Б.
Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 12.03.2025 було визначено склад колегії: головуюча суддя - Діска А. Б., судді - Жукова Є. О., Кочанова П. В.
Ухвалою колегії суддів Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 позовну заяву було залишено без руху.
14.03.2025 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник просить заборонити відповідачу та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору й спрямовані на реалізацію експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів у частині експлуатації нового трубопроводу для скиду шахтних вод з балки Свистунова, до надання судом оцінки на предмет правомірності постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2024 р. № 1333, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2023 р. № 566 "Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії для реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів у зв'язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов'язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, доповненням її пунктом 10 такого змісту (дослівно): «"Нове будівництво трубопроводу для скиду шахтних вод з балки Свистунова у зв'язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов'язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, Дніпропетровська область" - до комунальної власності територіальної громади м. Кривого Рогу для забезпечення його експлуатації. "».
Вказана заява мотивована тим, що новий трубопровід для скидання шахтних вод з балки Свистунова з'єднано із існуючим трубопроводом для скидання шахтних вод з балки Свистунова ДП «Кривбасшахтозакриття». Трубопровід для скидання шахтних вод з балки Свистунова ДП «Кривбасшахтозакриття», який від місця з'єднання з новим трубопроводом веде до водовипуску в р. Інгулець нижче с. Латівка від?єднано, але не демонтовано.
За таких обставин, ухвалюючи розпорядження «Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець у міжвегетаційний період 2024-2025 років» Кабінет Міністрів України de fakto введе в експлуатацію об?єкт, проєктне рішення про будівництво якого не узгоджено з громадськістю, Міндовкіллям та Держводагенством, чим унеможливить ефективний захист порушеного екологічного інтересу позивача, зацікавленої громадськості, навколишнього природного середовища за захистом яких він звернувся до суду. До того ж, призведе до порушення Порядку реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 566, та скасування судових рішень, що набрали законної сили, являються обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Від Кабінету Міністрів України до суду надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, в якій вважає звернення заявника з такою заявою до суду безпідставним, а будь-які вимоги, зазначені в такій заяві не можуть доводити необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Також представник відповідача вказує на неможливість забезпечення позову в цій справі без оцінки доказів та попереднього встановлення обставин та з огляду на вимоги п. 1 ч. 3 ст. 151 КАС.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відтак, розгляд заяви про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.
Перевіривши доводи заяви про забезпечення позову письмовими доказами, суд дійшов висновку, що така заява не підлягає задоволенню з наступних мотивів і підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, суд може забезпечити позов лише за наявності однієї з двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішень, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.
Водночас, згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Обов'язок доведення підстав для вжиття заходів забезпечення позову покладається на заявника (п. 3 ч.1 ст.152 КАС України).
Забезпечення позову має на меті гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд має встановити зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, а також встановити, що певний захід забезпечення позову відповідає обраному способу судового захисту, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Верховний Суд 06.02.2019 у справі № 826/13306/18 зазначив: обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо «очевидності» ознак протиправної бездіяльності відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, що свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Інститут забезпечення адміністративного позову є механізмом, який покликаний гарантувати, у суворій відповідності до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, виконання майбутнього рішення суду або/та ефективний захист позивача, що неможливий без негайного втручання суду. Заходи забезпечення мають бути вжиті лише у межах позовних вимог, адекватних та співмірних з позовними вимогами.
Суд повинен враховувати співвідношення прав та інтересу, про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, бо забезпечення позову сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову вживаються судом з метою захисту прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.
Поважними підставами забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, за захистом яких він звернувся до суду, до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що у заяві про забезпечення позову не наведено достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того, суд звертає увагу заявника, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів, зокрема, Кабінету Міністрів України, та встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії.
При цьому, посилання заявника на можливе скасування постанов Верховного Суду у справах № 904/4941/20 та № 160/10310/20 є помилковим, оскільки скасування судових рішень відноситься до повноважень судів вищої інстанції та може бути у випадких, передбачених законодавством та аж ніяк не у зв'язку із вчиненням відповідачем чи іншими особами будь-яких дій.
Суд зазначає, що сама ж лише незгода позивача (заявника) із діями (рішеннями) суб'єкта владних повноважень ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку така обов'язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення", може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на пп. 1 ч. 3 ст. 151 КАС України, приймаючи до уваги те, що матеріали заяви про забезпечення позову не свідчать про очевидність протиправності рішень (дій), наявність небезпеки заподіяння істотної шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" про забезпечення адміністративного позову -відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуюча суддя Діска А.Б.
Судді: Жукова Є.О.
Кочанова П.В.