печерський районний суд міста києва
Справа № 757/35550/21-ц
"04" березня 2025 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Ільєвої Т.Г.,
при секретарі судових засідань Федотовій Т.О.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу 757/35550/21-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа з самостійними вимогами: ОСОБА_3 про виключення відомостей про батька дитини та встановлення особи одинокою матір'ю;
за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини,-
У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа 757/35550/21-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа з самостійними вимогами: ОСОБА_3 про виключення відомостей про батька дитини та встановлення особи одинокою матір'ю;
за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини.
Так, позивач ОСОБА_1 , або її представник в підготовче судове засідання, призначені на 20.02.2025 та 04.03.2025 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення судових повісток, та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва.
Позвиач ОСОБА_4 або його представник в підготовче судове засідання, призначені на 20.02.2025 та 04.03.2025 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення судових повісток, та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва.
Окрім цього, представник ОСОБА_2 в судове засідання з'явилась, подала заяву про розгляд справи без технічних засобів, просила залишити без розгляду позов ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення судових повісток, та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва.
Згідно ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобами не здійснювалось.
З врахуванням зазначеного, суд прийшов до наступного висновку.
Суд вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з'явились без поважних причин, у зв'язку з цим приходить до висновку про залишення позову без розгляду, так як така процесуальна поведінка свідчить про не зацікавленість в розгляді справи.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Відповідно до принципу 2 Рекомендацій № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 367 засіданні заступників міністрів 28 лютого 1984 року, коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).
За приписами пункту 5 частини п'ятої статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
З врахуванням зазначених обставин справи, на позивачів окрім прав покладені обов'язки, а оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та їх представники не з'являються в підготвоче судове засідання, не подають актуальних клопотань про розгляд справи за їх відсутності або ж не повідомляють причини поважності неявки в судове засідання, суд прийшов до висновку про залишення без розгляду позовної заяви.
Належне повідомлення позивача про судове засідання, повторна неявка його та його представника у таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, позбавляє суд можливості для проведення підготовчого засідання чи його відкладення незалежно від причин неявки, зобов'язуючи залишити позовну заяву без розгляду.
Окрім цього, суд звертає увагу, що позивачу було забезпечено достатньо можливостей для подання всіх необхідних документів, клопотань, які би забезпечили належне використання свої процесуальних прав та доведення своєї позиції щодо позовних вимог.
Також, варто зазначити, що судовою системою забезпечені можливості повідомлення суду про причини неявки в судові засідання, а саме електронною поштою, шляхом направлення документів поштовим зв'язком або ж особистою подачею через канцелярію суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачам неактуальні їхні позовні заяви, оскільки сторони жодним чином не проявляють своєї зацікавленості в розгляді справи та доведення правомірності своїх позовних вимог.
Керуючись ст. 257, 258, 260, 261, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа з самостійними вимогами: ОСОБА_3 про виключення відомостей про батька дитини та встановлення особи одинокою матір'ю, - залишити без розгляду.
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини, - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА