Справа № 361/4664/24
Провадження № 2-р/361/1/25
07.03.25
07 березня 2025 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
судді - Писанець Н.В.
при секретарі - Бондар Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари клопотання ОСОБА_1 щодо повернення судового збору на підставі ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2025 року у справі №361/4664/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на спільне майно подружжя,
установив:
В лютому 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області із клопотанням щодо повернення судового збору.
В заяві зазначено, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2025 року у справі №361/4664/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на спільне майно подружжя затверджено мирову угоду укладену між сторонами.
В ухвалі про затвердження мирової угоди вирішено питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову 10.05.2024 року, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №33 (додаток 1 до позовної заяви) 50% судового збору, сплаченого при поданні позову становить 4 542,00 грн.
Посилаючись на викладене, просила суд направити до Головного управління державної казначейської служби України у Київській області електронне подання про повернення позивачу 50% судового збору на підставі ухвали від 13 січня 2025 року.
В судове засідання учасники справи не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялися у встановленому цивільним процесуальним законодавством порядку.
Судом встановлено, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2025 року у справі №361/4664/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на спільне майно подружжя затверджено мирову угоду укладену між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 . Зокрема, в п. 5 цієї мирової угоди позивач, керуючись положеннями ч. І ст. 142 ЦПК України, просив суд в ухвалі про затвердження мирової угоди вирішити питання про повернення Позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову 10.05.2024 року, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №33 (додаток 1 до позовної заяви). 50% судового збору, сплаченого при поданні позову становить 4 542,00 грн.
Згідно із ч.ч.1,3 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
За загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Як встановлено судом, у своїй заяві про повернення судового збору позивач ОСОБА_1 просить направити до Головного управління державної казначейської служби України у Київській області електронне подання про повернення позивачу 50% судового збору на підставі ухвали від 13 січня 2025 року не змінюючи її змісту, що не протирічить положенням статті 271 ЦПК України.
За таких обставин, клопотання позивача ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 260, 271, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 щодо повернення судового збору на підставі ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2025 року у справі №361/4664/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на спільне майно подружжя- задовільнити.
Направити до Головного управління державної казначейської служби України у Київській області електронне подання про повернення позивачу 50% судового збору на підставі ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Н.В.Писанець