вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"18" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/885/25
Господарський суд Київської області у складі судді Конюх Ольги Василівни, розглянувши заяву Адвокатського бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» (02055, м. Київ, проспект П.Григоренка, буд. 15, оф. 218, ідентифікаційний код 42759693) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради (08631, Київська обл., Фастівський район, смт Глеваха, вул. Вокзальна, буд. 18-А, ідентифікаційний код 33018727) заборгованості в сумі 35 991,83 грн.,
13.03.2025 від Адвокатського бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» (далі по тексту - АБ «Мамаєва Дмитра Юрійовича») до Господарського суду Київської області надійшла заява про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради (далі по тексту - КЖЕП Глевахівської селищної ради) заборгованості в загальному розмірі 35 991,83 грн., з яких
30 000,00 грн. сума основного боргу;
3 556,62 грн. пеня, нарахована за період 17.08.2024-28.01.2025;
2 029,28 грн. інфляційні втрати за період вересень 2024 року - грудень 2024 року;
405,93 грн. три відсотки річних за період 17.08.2024-28.01.2025.
Крім того, заявник просить суд стягнути з боржника 302,80 грн. судового збору.
За змістом ст.ст. 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Дослідивши подану заяву та додані до неї документи суд частково задовольнив вимоги заявника та видав судовий наказ про стягнення з боржника суми основного боргу, інфляційних втрат та судового збору. Щодо інших вимог заяви суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Як вбачається з матеріалів заяви, підставою виникнення спірних правовідносин між сторонами є письмовий договір про надання правової допомоги №15/06/23-1 від 15.06.2023. За результатами робіт, виконаних відповідно до договору стягувач направив боржнику акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000087, №ОУ-0000097, №ОУ-0000088 на загальну суму 30 000,00 грн.
Заявник твердить, що прострочення боржником оплати за спірним договором почалось з 17.08.2024, та із цієї дати починає розрахунок 3% річних.
Суд звертає увагу, що в умовах спірного договору не встановлено строку оплати за надані послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0104200006208, боржник отримав вимогу від 13.08.2024 вих. №13/08/20-02 про сплату спірної заборгованості 16.08.2024.
Відповідно до вказаної вимоги, АБ «Мамаєва Дмитра Юрійовича» вимагало від КЖЕП Глевахівської селищної ради погасити заборгованість протягом 2 днів з моменту отримання вимоги.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з ч. 5 статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Відтак, строк виконання боржником зобов'язань з оплати наданих послуг до 19.08.2024 включно (з урахуванням того, що 18.08.2024 вихідний день), а з 20.08.2024 настало прострочення.
Відтак, з поданих документів не вбачається право заявника здійснювати нарахування суми 3% річних за прострочення грошового зобов'язання з 17.08.2024.
Суд зазначає, що положення Розділу ІІ (Наказне провадження) Господарського процесуального кодексу України не передбачають право та можливість суду здійснювати власний розрахунок належних до стягнення з боржника сум, зокрема 3% річних, у зв'язку з чим у суду відсутня можливість часткового задоволення невірно розрахованої вимоги про стягнення з боржника 3% річних.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При цьому, суд звертає увагу що, за змістом частини четвертої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Законодавець пов'язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.
Водночас частиною шостою статті 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов'язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов'язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше порушується принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.
Отже, якщо сторони не передбачили умовами договору можливість стягнення пені за порушення строків виконання зобов'язань та не визначали її розміру, то і немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.
Відповідна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 05.09.2019 у справі №908/1501/18.
Суд встановив, що умовами договору про надання правової допомоги №15/06/23-1 від 15.06.2023 пеня за порушення строків оплати не передбачена, у зв'язку з чим з матеріалів заяви не вбачається права заявника на нарахування та стягнення заявлпеної до стягнення суми пені.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що із заяви АБ «Мамаєва Дмитра Юрійовича» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з КЖЕП Глевахівської селищної ради заборгованості не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги щодо стягнення заявлених сум пені та 3% річних, що є підставою для постановлення ухвали про відмову у видачі судового наказу в цій частині на підставі п.8 ч.1 ст.152 ГПК України.
Згідно до частини 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Суд звертає увагу заявника на те, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 статті 153 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 12, 150, пунктами 1, 8 частини 1, ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Адвокатському бюро «Мамаєва Дмитра Юрійовича» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради 3 556,62 грн. пені, нарахованої за період 17.08.2024 - 28.01.2025 та 405,93 грн. трьох відсотків річних, нарахованих за період 17.08.2024 - 28.01.2025 на підставі договору про надання правової допомоги №15/06/23-1 від 15.06.2023.
Ухвала підписана 18.03.2025, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (частина 2 ст. 235 ГПК України) та відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку в строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Конюх