ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.03.2025Справа № 910/10947/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лінія автоматики»
до автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ»
про стягнення 11778,57 грн,
Представники: не викликались
До суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Лінія автоматики» з позовом до автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ» про стягнення 11778,57 грн, у тому числі: 9829,50 грн інфляційних втрат, 1949,07 грн 3% річних
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч умовам договору № 18-01/11/2021 від 18.11.2021, порушив обов'язок щодо своєчасності оплати отриманого товару. Період прострочення становить з 24.02.2022 по 21.02.2024. Факт прострочення обов'язку з оплати отриманого товару встановлено рішенням Господарського суду міста Києва у справі 910/10308/22, що набрало законної сили, яким стягнуто з відповідача 32580 грн боргу.
Суд своєю ухвалою від 13.09.2024 залишив без руху позовну заяву.
Позивач у строк, встановлений судом, усунув недоліки позовної заяви.
Суд своєю ухвалою від 17.09.2024 відкрив провадження у справі № 910/10947/24, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач у відзиві зазначив, що прострочення зобов'язання виникло внаслідок дій попереднього керівника автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ», а застосовування ст. 625 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України можливе тільки до ухвалення рішення про стягнення боргу. Крім того, на думку відповідача, враховуючи положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану він звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
18 листопада 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Лінія Автоматики» (постачальник) та автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ» (покупець) уклали договір № 18-01/11/2021 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати (поставити) покупцеві обладнання, зазначене у специфікаціях (специфікації), і погоджене у накладних (обладнання), які є додатками до договору та невід'ємними частинами договору, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити вказане обладнання.
Згідно з п. 1.2 Договору найменування, кількість, ціна обладнання, наводяться у специфікаціях і погоджуються у накладних на обладнання. Накладні надаються постачальником покупцю під час приймання-передачі обладнання, і підписується покупцем, як це зазначено у п. 2.3 договору.
За умовами п. 2.1 Договору постачальник зобов'язується протягом 30 календарних днів поставити обладнання на адресу покупця. Поставка обладнання постачальником покупцю здійснюється на місце поставки м. Київ, про що сторони погоджують у специфікаціях (п. 2.2 Договору).
Пунктом 3.2 Договору визначено, що загальна сума договору становить 122580,00 грн.
Відповідно до п. 3.3 Договору покупець проводить розрахунок з постачальником шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника таким чином: попередню оплату у розмірі 90000,00 грн покупець здійснює протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами договору (п. 3.3.1); остаточний розрахунок у розмірі 32580,00 грн покупець здійснює протягом 3 (трьох) банківських днів з дати видаткової накладної на приймання-передачу обладнання (п. 3.3.2).
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021 року, але припиняє свою дію не раніше повного виконання сторонами зобов'язань, що ним передбачені (п. 8.1 Договору).
До Договору було укладено специфікацію № 1 (додаток № 1 до договору), у якій сторонами за договором було визначено найменування, кількість, ціну та місце поставки обладнання.
Згідно із специфікацією № 1 загальна вартість обладнання становить 122580,00 грн.
На виконання умов Договору постачальник поставив, а покупець отримав товар (обладнання) на загальну суму 122580,00 грн, що підтверджується підписаною видатковою накладною № 1 від 20.02.2022.
Відповідач не повністю розрахувався за поставлений товар - не сплатив 32580,00 грн.
Неналежне виконання умов Договору було предметом розгляду у справі №910/10308/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лінія автоматики» до автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ» про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ» до товариства з обмеженою відповідальністю «Лінія автоматики» про стягнення грошових коштів.
28 березня 2023 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про стягнення з автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лінія автоматики» 32580,00 грн боргу, 2481,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення набрало законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В силу ст. 4 ГПК України метою звернення з позовом до господарського суду є захист порушених прав. Рішення суду є правозахисним актом, прийняття якого переслідує відновлення уже порушених прав позивача, а не є актом, що встановлює права і обов'язки.
Отже, обов'язок відповідача сплатити 32580,00 грн виник не на підставі рішення суду, а у зв'язку з наявністю цивільно-правових зобов'язань, що виникли між позивачем та відповідачем.
У межах виконавчого провадження з боржника було списано 39036,85 грн.
23 лютого 2024 року кошти зараховані на рахунок стягувача.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відносини між відповідачем та його керівником є відносинами представництва. В рамках відносин представництва одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (ч. 1 ст. 237 ЦК України). Представник не виступає стороною правочину, а здійснює представництво шляхом реалізації наданих йому повноважень з його укладення від імені та в інтересах особи, яку він представляє. А тому права та обов'язки, які виникли і набуті внаслідок укладення Договору, є правами та обов'язками автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ», у тому числі і обов'язок нести відповідальність за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, перевіреним судом з відповідача, слід стягнути 9829,50 грн інфляційних втрат, 1949,07 грн 3% річних за період з 24.02.2022 по 21.02.2024.
Відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України для звільнення відповідача від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України. За цією нормою звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, позичальник у разі прострочення ним виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем).
Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ» не є позичальником щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Лінія автоматики», а Договір не є правочином щодо надання позики, кредиту, звільнення від відповідальності за прострочення якого є предметом регулювання пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
З огляду на це суд констатує, що обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лінія автоматики» з позовом до автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ».
Стягнути з автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ» (вул. Закревського, 93, м. Київ, 02232, код 25661903) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лінія автоматики» (вул. С. Лазо, 20, м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08150, код 33399728) 9829,50 грн інфляційних втрат, 1949,07 грн 3% річних, 3028,00 грн судового збору.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя С. А. Ковтун