Справа 729/1705/24
2/729/44/25 р.
"03" березня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі :
судді Демченко Л.М.,
за участю секретаря Ященко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 22.10.2021 ОСОБА_1 було підписано Заяву-анкету №801125 щодо приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку на видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank». З 22.10.2021 ОСОБА_1 є власником поточного рахунку у гривні, який відкритий до Заяви №801125 з номером Кредитного договору №002/12196857-SP. Відповідно до вказаної заяви позивач надав позичальнику надані кредитні кошти в сумі 50 000,00 грн. строком на 12 місяців з автоматичною пролонгацією, на споживчі потреби, з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом - 0,22 %. Зазначає, що Банк виконав умови договору надав відповідачу кредитні кошти в межах встановленого кредитного ліміту, однак, відповідач у порушення умов кредитного договору свої зобов'язання належним чином не виконує і станом на 16.09.2024 виникла заборгованість в розмірі 87 526, 65 грн., що складається із: заборгованості по тілу кредиту - 49 999, 78 грн.; заборгованості за відсотками - 37 526,87 грн. Посилається, що Банк направляв відповідачу повідомлення-вимогу про дострокове повернення кредиту та погашення заборгованості за відсотками, однак зазначені порушення не були усунені, а заборгованість не погашена. Тому просить стягнути з відповідача вищезазначену заборгованість, а також судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в письмовому клопотанні просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 91 ).
Відповідач в судове засідання також не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала, а відтак, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи та враховуючи наявність умов, передбачених ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст.281 ЦПК України.
Враховуючи те, що сторони до суду не з'явились, суд вважає за необхідне розгляд справи провести відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 22.10.2021 ОСОБА_1 звернулася до АТ «Таскомбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяви №801125 про приєднання до Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» (а.с.12,13-16).
За умовами кредитування банк відкрив клієнту поточний рахунок у гривні № НОМЕР_1 та встановив Ліміт кредитування в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту(що складає 100 000 грн), а саме надано кредитні кошти в сумі 50 000 грн, процентна ставка за встановленим кредитним лімітом 0,22%, строк користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Цільове призначення кредиту - споживчий кредит.
У повідомленні-вимозі позивача від 13.05.2024 заявлено вимогу до відповідача щодо дострокового повернення кредиту через невиконання останньою умов кредитного договору. (а.с.53)
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 16.09.2024 виникла заборгованість в розмірі 87 526, 65 грн., що складається із: заборгованості по тілу кредиту - 49 999, 78 грн.; заборгованості за відсотками - 37 526,87 грн. (а.с.32).
Згідно із ч.1, ч.2 статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ч.1 статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 статті 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У переважній більшості випадків застосування, конструкції договору приєднання, його умови розробляє підприємець.
Умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. За даних обставин, з огляду на зміст статей: 633,634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова ВС від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010).
Доказів того, що укладений сторонами кредитний договір визнавався в судовому порядку недійсним матеріали справи не містять, а тому суд презюмує його правомірність.
Згідно з положеннями ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Статтями 651, 654 цього Кодексу передбачено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом та вчиняється в такій самій формі, що й договір, що розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість по процентах за користування кредитом, розмір яких встановлений умовами договору у процентному відношенні, розрахований у договорі, підписаному відповідачем, та включений у загальну вартість споживчого кредиту, що по суті є платою за кредит і не є видом відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання. Відтак, суд доходить висновку про правомірність вимог позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами.
У відповідності до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як зазначено в ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували докази, надані позивачем щодо розміру заборгованості по кредитному договору.
Тому, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення кредитних коштів, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника непогашеного тіла кредиту та процентів за користування кредитом, тобто про задоволення позову повністю.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 141, 258,259, 263-265, 280-283, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 204, 207, 526, 527, 530, 549, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, -
Позовні вимоги акціонерного товариства «Таскомбанк» - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість в сумі 87 526 (вісімдесят сім тисяч п'ятсот двадцять шість) гривень 65 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Таскомбанк» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Найменування сторін: позивач - акціонерне товариство «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 09806443); відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач та третя особа мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя Л.М.Демченко