Постанова від 18.02.2025 по справі 920/1061/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2025 р. Справа№ 920/1061/23(589/2874/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Доманської М.Л.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Сумської області

від 16.05.2024 (суддя Яковенко В.В.)

у справі №920/1061/23 (589/2874/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

до 1. ОСОБА_1 ,

2. ОСОБА_2 ,

3. ОСОБА_3 ,

4. ОСОБА_4 ,

про стягнення 36573,18 грн,

в межах справи № 920/1061/23

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (код 34113412)

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (далі - позивач) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі - відповідачі) про солідарне стягнення заборгованості в сумі 36573,18 грн за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2018 по 31.03.2021.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач вказує на наявність заборгованості з оплати послуг з централізованого опалення, які спожиті мешканцями квартири АДРЕСА_1 , та яка підлягає солідарному стягненню з усіх мешканців вказаної квартири у відповідності до ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 16.05.2024 у справі №920/1061/23(589/2874/23) позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" 36573,18 грн заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2018 по 31.03.2021. Стягнуто з відповідачів на користь позивача судовий збір в сумі 671 грн з кожного.

Рішення суду обґрунтоване тим, що на підставі рішення Виконавчого комітету Шосткинської міської ради, як органу місцевого самоврядування, ТОВ "ШП "Харьківенергоремонт" визначено надавачем послуг з централізованого теплопостачання для опалення та підігріву питної води, а тому, між позивачем та відповідачами, які є отримувачами таких послуг, виникли взаємні права та обов'язки. Таким чином, відповідачі зобов'язані сплачувати за надані їм послуги з централізованого теплопостачання для опалення на основі діючих тарифів аж до їх оскарження, скасування чи зміни. Факт надання послуг з централізованого опалення щодо будинку, в якому знаходиться квартира, наймачами яких є відповідачі, останніми не спростовано. Відповідачі не розрахувалися за послуги, чим порушили права та охоронювані законом інтереси позивача. Доказів сплати боргу чи обґрунтованих заперечень проти позовних вимог відповідачі не подали.

Ураховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачами зобов'язань щодо оплати отриманих послуг з централізованого опалення за період з 01.10.2018 до 31.03.2021, суд першої інстанції визнав правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів 36573,18 грн заборгованості.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, співвідповідач ОСОБА_1 06.09.2024 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 16.05.2024 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2018 по 31.03.2021 та прийняти постанову, якою в цій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваного судового рішення позивач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

За доводами співвідповідача, одноосібним власником квартири, в якій надаються послуги з теплопостачання, є ОСОБА_5 , яка і зобов'язана утримувати своє майно у відповідності до ст.ст. 319, 322 Цивільного кодексу України. Відтак, скаржник вважає, що заборгованість за послуги підлягає стягненню лише з власника квартири.

Також, скаржник вважає, що заборгованість за послуги нарахована та заявлена до стягнення поза межами трирічного строку позовної давності, у зв'язку з чим заявляє про застосування судом строку позовної давності.

Позиції учасників справи.

Позивач у відзиві не погодився з доводами апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.

При цьому, позивач зазначив, що скаржник не повідомив про власника квартири та про те, що не проживає за місцем реєстрації, відповідно не користується послугами централізованого опалення.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги про сплив позовної давності, позивач посилається на продовження строків у зв'язку із встановленням карантину з 12.03.2020 по 30.06.2023 постановою КМ України № 211 від 11.03.2020.

Дії суду під час апеляційного розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, справу №920/1061/23(589/2874/23) призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.02.2025.

В судове засідання 18.02.2025 представники сторін не з'явились.

Керуючий санацією позивача надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника в судовому засіданні. Відповідачі не повідомили суд про причини неявки в судове засідання.

Оскільки неявка сторін та їх представників не перешкоджає апеляційному розгляду справи, колегія суддів ухвалила розглянути справу за наявними матеріалами справи та без участі сторін в судовому засіданні. Отже, у відповідності до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, дана постанова підписана без її проголошення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З 15.10.2006 позивач забезпечує тепловою енергією на опалення підприємства, установи, організації та населення м. Шостки і визнаний надавачем послуг з теплопостачання (постачання теплової енергії) згідно з рішенням Виконавчого комітету Шосткинської міської ради № 226 від 28.07.2006.

Предметом господарської діяльності позивача є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення, підприємств, установ та організації міста Шостка, а тому позивач є виконавцем комунальної послуги в значенні Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Позивач надає послуги з централізованого опалення, в тому числі, і в будинку АДРЕСА_2 .

Відповідачка ОСОБА_6 як споживач уклала з позивачем як виконавцем договір про надання населенню послуг з теплопостачання від 17.10.2006. На підставі договору присвоєно особовий рахунок споживача 3505.

Протягом жовтня 2018 року - березня 2021 року в опалювальний період позивач надавав послуги з централізованого опалення будинку АДРЕСА_2 , в тому числі і в квартирі АДРЕСА_3 .

Згідно оборотної відомості за особовим рахунком № НОМЕР_1 ( ОСОБА_2 ) за період з 01.10.2018 по 31.03.2021, позивач нарахував плату за надані послуги на загальну суму 36573,18 грн.

Споживач у зазначений період послуги не оплачував, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 36573,18 грн, та яка є предметом спору в даній справі.

Умовами договору, що укладений між сторонами, передбачений обов'язок оплачувати послуги щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідачі у суді першої інстанції не заперечували обсяг наданих позивачем послуг, як не заперечується такий обсяг і скаржником в апеляційній скарзі.

За ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 6, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачем житлово-комунальних послуг є індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна, на відповідній правовій підставі, і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб.

Таким чином, відповідач є індивідуальним споживачем в розумінні Закону.

Надання житлово-комунальних послуг (до якої належить послуга з постачання теплової енергії) здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відтак, у споживача наявний обов'язок щомісячно оплачувати спожиті житлово-комунальні послуги, а саме послуги з централізованого опалення.

Разом з тим, згідно Інформаційних довідок про реєстрацію місця проживання особи від 07.06.2023, які надані Виконкомом Шосткінської міської ради на запит суду, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 .

Докази на підтвердження зміни місця реєстрації у спірний період з 01.10.2018 по 31.03.2021 відповідач ОСОБА_1 не надав, як не надав і докази, які б підтверджували постійне проживання не за місцем реєстрації.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем у квартирі за адресою: АДРЕСА_4 .

Одночасно, у відповідності до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відтак, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для солідарного стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з відповідачів є правильним, а доводи апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції норм матеріального права та необхідності покладення зобов'язання з оплати спожитих послуг лише на власника квартири належить відхилити.

При цьому, в даному випадку, послуги надаються позивачем саме відповідачам, як мешканцям житлового приміщення, а не власнику з метою підтримки такого нерухомого майна в належному стані. Отже, норми матеріального права, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі щодо обов'язку власника утримувати належне йому майно, не застосовуються до спірних правовідносин.

Статтею 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Відповідно до частин 1, 5 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Спіні правовідносини виникли у період з 01.10.2018 по 31.03.2021, тобто строк позовної давності щодо кожного періоду у часі закінчувався з 01.10.2021 по 31.03.2024 відповідно.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач пред'являв вимоги до відповідачів шляхом звернення до суду за видачею наказу. Так, заява про видачу наказу про стягнення з відповідачів заборгованості в розмірі 36573,18 грн за період з 10.10.2018 по 31.03.2021 була подана 18 червня 2021 року, тобто у межах трирічного строку позовної давності, яким спливав 01.10.2021 для першого періоду спірних правовідносин. Відповідний наказ був виданий 09.07.2021.

В подальшому, ухвалою Шосткінського міськрайонного суду Сумської області від 08.03.2023 судовий наказ від 09.07.2021 був скасований за заявою відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Таким чином, із пред'явлення в суд заяви про видачу наказу, строк позовної давності перервався, а після скасування наказу розпочав свій перебіг заново, тобто з 09 березня 2023 року.

Даний позов пред'явлено 30 травня 2023 року, тобто в межах строку позовної давності щодо позовних вимог в повному обсязі, а відтак належить відхилити доводи апеляційної скарги щодо спливу позовної давності у спірних правовідносинах, відповідно відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з пунктом 1) частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак належить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Судові витрати.

У зв'язку з відхиленням апеляційної скарги судовий збір за її подання у відповідності до статті 129 ГПК України належить покласти на відповідача - заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 16.05.2024 у справі №920/1061/23(589/2874/23) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 17.03.2025.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

М.Л. Доманська