Справа №523/1695/25
Провадження №1-кп/523/1020/25
про залишення без задоволення клопотання прокурора
про закриття кримінального провадження
17 березня 2025 року м. Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 від 31.01.2025 року про закриття кримінального провадження №12015160490006375, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України,
31.01.2025 року на розгляд головуючого судді Суворовського районного суду м. Одеси, за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, надійшло клопотання прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12015160490006375, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, в якому не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчились строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, розгляд якого у підготовчому судовому засіданні призначено ухвалою судді від 03.02.2025 року.
Клопотання мотивовано тим, що відомості за заявою ОСОБА_4 щодо відкритого заволодіння невстановленою особою, належного йому мобільного телефону марки «Lenovo A3691» в корпусі чорного кольору, вартістю 1000 гривень, разом із сім-картками мобільних операторів «Київстар» та «Лайф», грошовими коштами в сумі 1000 гривень та 70 доларів США, що мало місце 31.10.2015 року приблизно о 01:00 годині, біля будинку №59 по вул. Академіка Заболотного в м. Одесі, - внесені до ЄРДР 31.10.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, а протягом досудового розслідування, яке тривало більше 5 років, не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, та станом на теперішній час закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, визначені у ч.1 ст.49 КК.
В підготовче судове засідання прокурор ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання - не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив та з будь-якими клопотаннями чи заявами до суду не звертався, а потерпілий ОСОБА_4 в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання шляхом направоення судової SMS-повістки на наявний в матеріалах провадження номер мобільного телефону, - також не з'явився, але в доданих до клопотання матеріалах міститься заява вказаного потерпілого, в якій останіній проти закриття провадження не заперечував та просив розглянути клопотання прокурора без його участі, з огляду на що суд вирішив здійснити розгляд клопотання за відсутності вказаних осіб.
Дослідивши клопотання та додані до нього копії відповідних матеріалів, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Положення ч.ч.1, 2, 4 ст.284 означеного Кодексу встановлюють, що кримінальне провадження закривається в разі не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі (п.п.3-1 ч.1), а кримінальне провадження закривається судом з цієї підстави (п.п.1-1 ч.2) за клопотанням прокурора (абз.4 ч.4).
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.26 вказаного Кодексу, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх компетенції.
У ст.22 зазначеного Кодексу регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Діюче кримінальне процесуальне законодавство України не містить чітко визначених вимог до форми та змісту клопотання прокурора про закриття кримінального провадження в разі не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, але питання звільнення від кримінальної відповідальності розкрито у §2 Глави 24 «Закінчення досудового розслідування. Продовження строку досудового розслідування» КПК України, де у ст.287 закону викладені вимоги до клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності.
Втім, за ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу, до яких зокрема відноситься законність.
Отже, за переконанням суду, при складенні клопотання про закриття кримінального провадження в разі не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, прокурору за аналогією права слід було керуватися ст.ст.286-287 КПК України, задля дотримання форми і змісту зазначеного клопотання.
Згідно ж з ч.4 ст.288 КПК України, у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку, а ч.1 ст.287 цього ж Кодексу передбачає, що у клопотанні прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності, поміж іншого, викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання підозри, розмір завданої кримінальним правопорушення шкоди та відомості про її відшкодування, а також вказуються докази, які підтверджують факт вчинення особою кримінального правопорушення, та відомості про ознайомлення потерпілого з клопотанням і його думка щодо можливості закриття кримінального провадження.
Проте, наведених вище вимог закону прокурором не дотримано, оскільки означене клопотання не містить викладу обставин, що перешкоджали органу досудового розслідування здійснити належне й в розумні строки розслідування наведених у витягу з ЄРДР відомостей щодо відкритого заволодіння майна ОСОБА_4 , з подальшим притягненням винних осіб до кримінальної відповідальності, що свідчило б про його ефективність та відповідало б завданням кримінального провадження, встановленим у ст.2 КПК України.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Наведені обставини, у взаємозв'язку з відсутністю в розпорядженні суду будь-яких відомостей щодо проведення комплексу певних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на розкриття кримінального правопорушення (окрім допиту потерпілого та надання доручень оперативним підрозділам), обумовлюють сумніви у належному, неупередженому і ефективному проведенні досудового розслідування даного кримінального провадження, а також у виконанні завдань кримінального провадження в частині вжиття достатніх заходів для притягнення до кримінальної відповідності винних осіб.
Так, згідно зі ст.8, ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Втім, ЄСПЛ в рішенні у справі «Андрєєва проти України» від 29.01.2019 року зауважив, що згідно з усталеною практикою Суду, досудове розслідування має відповідати мінімальним стандартам ефективності, які включають в себе незалежність, належність і ретельність, оперативність і розумну швидкість, громадський контроль та участь заявників чи потерпілих.
Наряду із означеним, як вбачається з розглядуваного клопотання прокурора, кримінальне правопорушення за ч.1 ст.186 КК України, відповідно до ст.12 цього Кодексу, відноситься до нетяжких злочинів.
Разом із тим, вказуючи у розглядуваному клопотанні на закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченими у ч.1 ст.49 КК України, прокурор у даному випадку, зважаючи на те, що у цьому кримінальному провадженні не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, помилково застосував зазначені положення закону України про кримінальну відповідальність та не урахував правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 02.02.2023 року по справі №735/1121/20, щодо кримінально-правового змісту ч.ч.1, 2 ст.49 КК.
Зокрема, у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК, подовженого на період ухилення, а закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п'ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п'ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.
Приймаючи до уваги наведені обставини, та враховуючи те, що прокурор ОСОБА_3 не скористався наданим йому законом правом на доведення обґрунтування викладених у розглядуваному клопотанні доводів щодо наявності підстав про закриття кримінального провадження, в якому не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, в умовах відкритого судового розгляду, суд доходить висновку про необґрунтованість таких доводів, внаслідок чого означене клопотання прокурора підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 9, 22, 26, 284, 286-288, 314-315, 369-372, ч.2 ст.376 КПК України, суд
Клопотання прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 від 31.01.2025 року про закриття кримінального провадження №12015160490006375, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, в якому не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінчились строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, - залишити без задоволення.
Копії ухвали направити до Суворовської окружної прокуратури м. Одеси, а також надати іншим заінтересованим особам.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду, протягом 7 днів з дня проголошення.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1