Справа № 515/1596/24
Провадження № 2/513/327/25
Саратський районний суд Одеської області
18 березня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Миргород В.С.,
при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, суд,
14 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22 грудня 1995 року у Відділі реєстрації цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області ареєструвала шлюб з відповідачем, актовий запис № 105. Шлюбні відносини не склалися і на даний час сторони проживають окремо. Від шлюбу подружжя має сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з судовий наказом Татарбунарського районного суду Одеської області від 30 березня 2023 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 заробітку до повноліття сина. ІНФОРМАЦІЯ_2 син досяг повноліття. Син зареєстрований разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на її повному утриманні. З 01 вересня 2023 року син навчається у ДНЗ «Татарбунарське професійно-технічне аграрне училище» за професією «Оператор лінії у виробництві харчової продукції, кухар», група 2-ОК, форма навчання денна, строк закінчення навчання 30 червня 2026 року, та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, якої відповідач у добровільному порядку не надає. Позивач працює, але її заробіток становить розмір мінімальної заробітної плати на місяць, проте цих коштів не вистачає на її та дитини утримання. Враховуючи наведене, позивач просила постановити рішення про стягнення аліментів з відповідача у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) батька, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 17 жовтня 2024 року до закінчення ним навчання, а також допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області О.А.Дем'янової від 14 жовтня 2024 року справу передано на розгляд Саратському районному суду Одеської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 жовтня 2024 року, справу передано у провадження судді Миргород В.С.
Ухвалою суду від 05 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 , відповідачу роз'яснено право на подання відзиву на позовну заяву; справу призначено до судового розгляду.
Позивач, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, подала суду заяву, в якій просила справу слухати у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, щодо заочного розгляду справи заперечень не мала.
Третя особа також не з'явився у судове засідання, надав суду заяву про слухання справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечував.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином та завчасно, шляхом направлення рекомендованого поштового повідомлення за місцем проживання, яке повернулося на адресу суду з відміткою "вручено».
У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, з урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що з 22 грудня 1995 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , видане на підставі актового запису № 105 Відділом реєстрації цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області.
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується записами даних про батьків у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 , виданого 26 жовтня 2006 року Відділом реєстрації цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області за актовим записом № 174. де вказані батько - ОСОБА_4 та мати - ОСОБА_5 .
Згідно з судовим наказом, виданим Татарбунарським районним судом Одеської області 30 березня 2023 року, з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 23 березня 2023 року і до досягнення повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_3 зареєстрований разом із батьком - відповідачем ОСОБА_2 у справі за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою про реєстрацію місця проживання, виданою Відділом з питань реєстрації Виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 досяг повноліття.
Згідно з довідкою вих. № 113 від 02 вересня 2024 року, ОСОБА_3 навчається у ДНЗ «Татарбунарське професійно-технічне аграрне училище» за професією «Оператор лінії у виробництві харчової продукції, кухар» у групі 2-ОК з 01 вересня 2023 року, форма навчання денна, строк закінчення навчання 30 червня 2026 року.
Відповідач у зв'язку з навчанням матеріальну допомогу у добровільному порядку сину не надає.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ч.1 ст. 199 Сімейного кодексу України повнолітні діти, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язанні утримувати їх до двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Навчання, крім побутових витрат, також потребує значних коштів на придбання літератури, методичного матеріалу, щоденного виділення коштів на харчування та транспорт.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчання.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №6 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Крім того, відповідно до ст.53 Конституції України кожен має право на освіту.
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (ч.3 ст.3 Закону України «Про освіту»).
Тож стягнення з батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
Відповідно до вимог ст. 182 Сімейного кодексу України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки, в даному випадку, син сторін навчається на денній формі навчання, тому така форма навчання призводить до неможливості дитини офіційно працювати та отримувати доходи, а отже дитина об'єктивно потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, адже сама по собі денна форма навчання позбавляє повнолітню дитину можливості працювати та утримувати себе самостійно і за таких умов дитина потребує матеріальної допомоги від своїх батьків.
Згідно з ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України.
Відповідач є особою працездатного віку, доказів про наявність медичних протипоказань, встановлених відповідачу щодо працевлаштування та заняття певними видами діяльності суду не було надано.
Враховуючи те, що син сторін є повнолітнім, навчається на денному відділенні училища, а тому не має можливості працювати, потребує витрат на оплату навчання, проживання, харчування, він потребує матеріальної допомоги, а відповідач має змогу таку допомогу надавати, а також виходячи з обопільності обох батьків нести витрати по утриманню повнолітньої дитини, відсутність на утриманні відповідача інших утриманців, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення аліментів, у зв'язку з навчанням сина є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому нею розмірі.
Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються від дня пред'явлення позову. Датою подачі позову є 14 жовтня 2024 року.
У силу п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 263-265, 141, 268, 280 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання,- задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Татарбунари Татарбунарського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Одеси, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) батька, щомісячно, починаючи з 14 жовтня 2024 року і до припинення навчання сина, але не довше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Татарбунари Татарбунарського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн (тисяча двісті одинадцять грн 20к.).
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручене у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду або через Саратський районний суд Одеської області, а матеріали справ випробовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 18.03.2025 року.
Суддя В. С. Миргород